Камери стежать за перехожими: у центрі Мадрида встановили гігантський чорний трикутник

У центрі Мадрида з’явилася монументальна інсталяція PANOPTICON у формі величезного чорного трикутника. За зовнішньою простотою конструкції ховається її головна ідея: у чорній поверхні є оглядові отвори, за якими розташовані екрани, підключені до камер відеоспостереження. Робота не лише привертає увагу своїми розмірами, а й спонукає перехожих замислитися над тим, наскільки звичним стало спостереження за іншими, передає Graffiti Street.

Художник описує PANOPTICON як засіб встановлення нових взаємовідносин між людським тілом, архітектурою та міським ландшафтом. У цьому масштабі трикутник вже не сприймається лише як геометрична фігура – він стає об’єктом, що змінює пропорції, рух та орієнтацію, змушуючи відвідувачів по-іншому сприймати звичний публічний простір.

Саме тому місце розташування має особливе значення для цієї роботи. SpY тимчасово змінив звичний образ площі, тісно пов’язаний з ідентичністю Мадрида. Інсталяція впливає не лише на вигляд цього простору, а й на те, як його сприймають люди.

Коли відвідувачі наближаються до конструкції, на її поверхні стають помітними невеликі оглядові отвори. За ними розташовані екрани, підключені до камер відеоспостереження у верхній частині інсталяції. На них можна побачити фрагменти навколишньої архітектури, пішоходів і дорожній рух із несподіваних ракурсів.

Саме цей механізм розкриває головну ідею PANOPTICON. Спочатку інсталяція перекриває звичний вид на площу Сібелес, а потім показує його через зображення з камер. Відвідувачі бачать місто крізь систему відеоспостереження, яка відбирає окремі фрагменти навколишнього простору, визначає ракурси та транслює їх на екрани.

Цей досвід ставить глядачів у неоднозначне становище: крізь оглядові отвори вони спостерігають за перехожими на площі й водночас самі перебувають у полі зору тих самих камер. Так межа між спостереженням за іншими та перебуванням під наглядом стає дедалі менш помітною.

У супровідному тексті SpY прямо пов’язує цей досвід із концепцією паноптикуму: сама можливість перебувати під наглядом може впливати на поведінку людини, навіть якщо вона не знає, чи хтось за нею стежить.

Як зазначає видання, ця метафора особливо актуальна в суспільстві, де спостереження вже не обмежується контролем з боку установ. Камери, телефони та інші цифрові пристрої дедалі більше впливають на те, як ми фіксуємо та сприймаємо публічний простір. Вони розширюють наші можливості спостерігати за іншими й водночас роблять нас самих об’єктами чужої уваги.

Источник: zaxid.net