Кабмін суттєво ускладнив бронювання ІТ спеціалістів

Дмитро Сизов
Кабмін суттєво ускладнив бронювання ІТ спеціалістів

Кабмін змінив правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Постанова від 23 жовтня 2026 року № 1328 передбачає перегляд критеріїв критичності підприємств, створення нового Координаційного центру та запровадження додаткового погодження рішень про бронювання. Для ІТ-компаній і телекомунікаційного бізнесу це означає більше бюрократії та ризик втрати можливості бронювати працівників.

Головна зміна — рішення про критичність підприємств і збільшення лімітів бронювання тепер проходитимуть через додатковий рівень погодження.

Новий Координаційний центр — ще один рівень контролю

Постановою № 1328 утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Він розглядатиме пропозиції державних органів щодо визначення підприємств критично важливими, збільшення обсягів бронювання та скасування раніше наданого статусу критичності. Центр надаватиме відповідні рекомендації та пропозиції, а також матиме право отримувати необхідну для своєї роботи інформацію, зокрема від підприємств.

Фактично процедура отримання статусу критично важливого підприємства ускладнюється ще одним етапом.

Відповідно до нових строків, державний орган має до семи робочих днів на розгляд звернення підприємства та передання матеріалів Координаційному центру. Центр може готувати рекомендації протягом одного календарного місяця. Після їх отримання державний орган має ще три робочі дні, щоб ухвалити рішення або надати обґрунтовану відмову.

Отже, навіть за формально визначених строків процедура може тривати понад місяць.

Критичність підприємств переглянуть за 10 днів

Постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади, інші державні органи та обласні й Київську і Севастопольську міські державні адміністрації протягом десяти днів переглянути й узгодити критерії визначення критично важливих підприємств.

За результатами перегляду вони мають перевірити відповідність підприємств оновленим критеріям. Якщо критерій, на підставі якого підприємство отримало статус критично важливого, буде виключено, відповідне рішення підлягатиме скасуванню.

Чинні рішення загалом зберігають силу до завершення визначеного строку, але це не гарантує збереження статусу для всіх підприємств.

Для бізнесу це створює додаткову невизначеність: компанії, які вже пройшли процедуру підтвердження критичності, можуть бути змушені повторно доводити свою відповідність новим вимогам.

ІТ і зв’язок залишилися серед пріоритетних сфер, але цього недостатньо

У новій редакції критеріїв прямо згадано підприємства, які працюють у сферах інформаційних технологій і зв’язку.

Однак сама належність до відповідної сфери не означає автоматичного отримання статусу критично важливого підприємства. Для цього необхідно відповідати встановленим критеріям і пройти процедуру погодження.

Серед підстав для визначення критичності — ризик шкоди обороноздатності держави, функціонуванню критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості в разі припинення чи значного скорочення діяльності підприємства через мобілізацію працівників. Такі наслідки мають підтверджуватися перевірюваними показниками.

Інші сфери діяльності також можуть бути включені до переліку за погодженням Координаційного центру на підставі обґрунтованого звернення відповідного державного органу.

Таким чином, для ІТ-компаній та операторів електронних комунікацій важливим буде не лише формальне належання до галузі, а й можливість документально довести критичне значення своєї діяльності.

Бронювання понад 50% — через додаткові погодження

Постанова передбачає можливість бронювання понад 50% військовозобов’язаних працівників. Але таке збільшення ліміту потребуватиме рішення відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Центр може відмовити в розгляді пропозицій щодо збільшення ліміту, якщо встановлено систематичні порушення керівником критично важливої установи законодавства про військовий облік. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.

Водночас бронювання за збільшеним лімітом матиме обмежений строк: оформлення через «Дію» передбачено не більш як на десять днів.

Це означає, що компаніям доведеться враховувати не лише обґрунтування потреби в додатковому бронюванні, а й адміністративні ризики, пов’язані з військовим обліком.

Що зміниться для телекомунікаційних компаній

Окреме занепокоєння викликає вилучення з пункту 5 Порядку бронювання спеціального положення щодо технічних працівників постачальників електронних комунікаційних послуг і мереж, які забезпечують роботу мереж під час знеструмлень та виконують аварійно-відновлювальні роботи у визначених регіонах України.

Це положення стосувалося, зокрема, працівників аварійно-відновлювальних бригад підприємств, критично важливих у сфері цифровізації та включених до відповідного переліку Мінцифри.

Для операторів і провайдерів, які підтримують зв’язок під час масованих обстрілів та тривалих відключень електроенергії, такі фахівці мають безпосереднє значення для безперервності послуг.

Вилучення спеціальної норми створює ризик втрати окремої правової підстави для бронювання відповідних технічних працівників. Наскільки це вплине на конкретні підприємства, залежатиме від інших чинних підстав для їхнього бронювання та застосування оновлених правил.

Статус критично важливого підприємства можна буде втратити

Координаційний центр отримав повноваження надавати рекомендації та пропозиції щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими. Підставою для розгляду такого питання можуть бути, зокрема, звернення правоохоронних органів.

Отже, новий механізм стосується не лише отримання статусу, а й контролю за його збереженням.

Постанова також рекомендує підприємствам, які мають намір отримати статус критично важливих, завчасно подавати необхідні документи.

Для бізнесу це особливо актуально з огляду на нову процедуру, яка передбачає додаткове погодження та може тривати понад місяць.

Висновок

Постанова КМУ № 1328 змінює саму логіку бронювання: замість процедури, зосередженої на рішеннях відповідних державних органів, запроваджується додатковий координаційний рівень із широкими повноваженнями щодо оцінювання критичності підприємств і обсягів бронювання.

ІТ-сектор і зв’язок залишаються серед визначених сфер, але це не усуває ризиків для конкретних компаній. Перегляд критеріїв, можливе скасування статусу критичності, додаткові погодження для бронювання понад 50% працівників та вилучення спеціального положення щодо технічних фахівців телекомунікаційних мереж ускладнюють планування кадрової роботи.

Для телекомунікаційного ринку питання особливо гостре: без достатньої кількості технічних працівників оператори й провайдери не зможуть оперативно відновлювати мережі після обстрілів і підтримувати зв’язок під час знеструмлень. Тому практичний результат нових правил залежатиме від того, чи врахують державні органи реальні потреби галузі під час перегляду критеріїв і ухвалення рішень про бронювання.