Іван Пєтухов: Digital Services Act: кому в Україні варто готуватися вже сьогодні

Не всі мають час читати багатосторінкові нормативні акти Європейського Союзу, тому пропоную короткий аналіз того, як Digital Services Act (DSA) може вплинути на український мікро-, малий та середній бізнес у сфері електронних комунікацій.

Одразу зазначу: для багатьох операторів та провайдерів доступу до Інтернету цей документ поки що не виглядає критично загрозливим. Проте для хостинг-провайдерів, хмарних сервісів, SaaS-платформ, маркетплейсів та сервісів із користувацьким контентом наслідки можуть бути значно відчутнішими.

Особливо непросто доведеться маркетплейсам. Саме на них DSA покладає найбільший обсяг нових обов'язків щодо контролю контенту, прозорості діяльності, взаємодії з регуляторами та захисту користувачів.

Разом із тим українському ринку не варто розслаблятися навіть там, де ризики наразі виглядають помірними. Практика імплементації європейського законодавства показує, що національні регулятори іноді намагаються поширити нові вимоги значно ширше, ніж це передбачалося першопочатково. Тому існує ризик, що під час адаптації положень DSA в Україні окремі законодавчі ініціативи або регуляторні підходи можуть спробувати поширити додаткові зобов'язання і на класичних інтернет-провайдерів, які фактично виконують лише функцію передачі трафіку.

У цьому контексті галузі важливо уважно стежити за процесом гармонізації українського законодавства з правом ЄС та своєчасно реагувати на потенційні спроби надмірного регулювання.

Що показує аналіз

Загальний вплив DSA на малий та середній бізнес у сфері електронних комунікацій можна оцінити як середній, однак його реальний масштаб безпосередньо залежить від конкретної бізнес-моделі.

Для підприємств, які лише надають доступ до мережі або забезпечують передачу трафіку, вплив, найімовірніше, буде мінімальним. Такі суб'єкти традиційно користуються найбільш сприятливим режимом відповідальності як технічні посередники.

Натомість хостинг-провайдери, постачальники cloud- та SaaS-рішень, оператори платформ користувацького контенту та маркетплейсів зіткнуться зі значно більшим регуляторним навантаженням. Вони будуть змушені впроваджувати процедури обробки повідомлень про незаконний контент, механізми взаємодії з державними органами, системи внутрішнього контролю та додаткові інструменти забезпечення прозорості.

Серед основних негативних наслідків можна виділити:

• збільшення адміністративного та комплаєнс-навантаження;
• додаткові витрати на юридичний супровід;
• необхідність модернізації внутрішніх технічних процесів;
• ризики штрафів та санкцій за порушення процедур;
• складність правильної класифікації цифрових послуг;
• посилення конкурентних переваг великих міжнародних платформ, які мають значно більші ресурси для виконання нових вимог.

Разом із тим DSA створює і певні можливості для бізнесу.

Серед потенційних переваг:

• підвищення правової визначеності для цифрових сервісів;
• формування єдиних правил роботи на всій території ЄС;
• зростання довіри користувачів до цифрових платформ;
• більш чітке визначення меж відповідальності посередників;
• спрощення масштабування сервісів на європейському ринку.

Висновок

Digital Services Act не є катастрофою для галузі електронних комунікацій, але й недооцінювати його не варто. Для класичних операторів та провайдерів доступу ризики наразі виглядають обмеженими. Водночас для хостингового бізнесу, хмарних сервісів, платформ та маркетплейсів нове регулювання означатиме істотне збільшення вимог до організації роботи.

Головне завдання української галузі сьогодні — не допустити ситуації, коли під приводом європейської інтеграції на бізнес будуть покладені додаткові обов'язки, які не випливають безпосередньо з норм DSA. Саме тому професійна спільнота має уважно аналізувати кожен крок імплементації європейських цифрових правил в українське законодавство.