Історія Skype: як культовий сервіс втратив лідерство на ринку комунікацій

Microsoft офіційно завершила роботу Skype, закривши одну з найвідоміших платформ для інтернет-комунікацій, яка свого часу коштувала 8,5 мільярда доларів і змінила спосіб спілкування людей по всьому світу. На піку популярності сервісом користувалися понад 600 мільйонів осіб, а з появою Skype міжнародні дзвінки стали безкоштовними та доступними. Проте згодом сервіс не витримав конкуренції та поступово зник із ринку.

Початок епохи: від Kazaa до Skype

Історія Skype бере свій початок із невдалого запуску розважального порталу Everyday, організованого шведами Нікласом Зеннстремом і Янусом Фріїсом. Для роботи над порталом вони найняли чотирьох естонських програмістів — Яана Таллінна, Ахті Хейнлу, Прійта Касесалу та Тойво Аннуса. Після провалу проекту команда переключилася на розробку Kazaa — файлообмінної мережі, яка миттєво здобула популярність, але зіштовхнулася зі звинуваченнями у поширенні піратського контенту.

Досвід судових розглядів навчив засновників важливості правового захисту. Після продажу Kazaa Зеннстрем і Фріїс вирішили використати технологію P2P для створення нового продукту. У серпні 2003 року вони презентували Skype — програму для аудіодзвінків через Інтернет. Попри початкові технічні труднощі, команда швидко вдосконалила продукт, і наприкінці року у сервісу було вже мільйон користувачів.

“Часто єдиною людиною, яка вірить у те, що ви робите, стаєте ви самі. Всі навколо будуть говорити: Чому б не здатися? Хіба ви не бачите, що це не спрацює? І тоді вам доведеться з’ясувати, хто правий насправді — вони чи ви”, — згадував Зеннстрем.

Головними перевагами Skype були надійний захист, шифрування повідомлень і використання децентралізованої архітектури. Завдяки розподіленню навантаження на комп’ютери користувачів сервісу вдалося уникнути значних витрат на інфраструктуру, а також забезпечити зручність і високу якість зв’язку.

Розвиток, продаж і перші кризові симптоми

У 2005 році eBay купила Skype за 2,6 мільярда доларів. Мета полягала у збільшенні аудиторії торгового майданчика за рахунок користувачів месенджера. Проте ідея не прижилася, а різниця в корпоративних культурах призвела до конфліктів між американським менеджментом та естонською командою розробників. До 2009 року eBay продав частку у Skype інвестиційним фондам, а засновники отримали назад частину акцій завдяки патентній суперечці.

У 2011 році Microsoft придбала Skype за рекордні 8,5 мільярда доларів. Компанія інтегрувала сервіс у свою екосистему Windows, суттєво збільшивши базу користувачів. Однак зміни в інтерфейсі, перевантаження функціями та відмова від унікальної P2P-архітектури призвели до втрати простоти та гнучкості.

Згодом Microsoft уповільнила розвиток Skype, сфокусувавшись на новому корпоративному продукті Teams, зробивши його прямим конкурентом власного сервісу. Користувачі почали віддавати перевагу більш сучасним месенджерам, а Skype втрачав свою аудиторію.

Фінал: конкуренти та остаточний занепад

Ключову роль у занепаді Skype зіграли конкуренти, які краще адаптувалися до нових потреб користувачів. Zoom, що з’явився у 2011 році, зосередився на простоті і якості відеозв’язку. Під час пандемії COVID-19 він стрімко збільшив свою аудиторію, тоді як Skype не зміг запропонувати аналогічний сервіс для спільної роботи та навчання. До 2020 року ринок вже був розподілений між Zoom, Teams та мобільними месенджерами.

Після 2021 року Skype поступово втрачав підтримку: скорочувалася команда розробників, припинялася інтеграція зі сторонніми додатками, а Microsoft офіційно оголосила про закриття сервісу для бізнесу. Зрештою, 5 травня 2025 року сервери Skype були вимкнені, завершивши цілу епоху у світі цифрових комунікацій.

Спадщина Skype залишилася у спогадах мільйонів людей, які завдяки сервісу могли підтримувати зв’язок із близькими, вести віддалену роботу чи навчатися. Більшість розробників та засновників Skype збудували успішні кар’єри в технологічній сфері, а сама історія сервісу стала наочним прикладом того, як інновації, що змінюють світ, можуть втратити актуальність через конкуренцію та прорахунки у розвитку.