Енергетичний прорив. Вчені з Кентуккі перетворили відходи виробництва бурбону на надпотужні акумулятори

Проєкт, який презентують на конференції Американського хімічного товариства у 2026 році, пропонує використовувати зернову барду — вологий побічний продукт, обсяг якого у 6−10 разів перевищує об'єм готового напою.

Замість дорогого процесу сушіння барди для корму тварин, дослідники застосували метод гідротермальної карбонізації. У спеціальному 10-літровому реакторі під дією високого тиску та нагріву вологий субстрат перетворюється на дрібний чорний порошок.

Шляхом термічної обробки при температурі 200 °C вчені отримали твердий вуглець, здатний ефективно утримувати іони літію. Інша частина сировини, нагріта до 800 °C із додаванням гідроксиду калію, перетворилася на високопористий активований сорбент.

Справжнім технологічним проривом стало створення гібридних літій-іонних суперконденсаторів. Використовуючи обидва типи отриманого вуглецю як електроди, дослідники створили пристрій, що поєднує швидкість розрядки конденсатора з величезною ємністю батареї.

Випробування показали, що такі накопичувачі здатні утримувати у 25 разів більше енергії на кілограм, ніж існуючі комерційні аналоги.

Наразі команда працює над масштабуванням технології для промислового використання, зокрема для стабілізації великих електромереж. Це рішення не лише вирішує проблему утилізації мільйонів тонн відходів спиртової промисловості в США та Канаді, а й пропонує екологічно чисту альтернативу використанню копалин у виробництві електроніки.