Держспецзв’язку розширила чорний список програмного забезпечення та обладнання до 2637 позицій

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України суттєво розширила Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. За результатами двох останніх оновлень до нього внесено ще 617 позицій. Загальна кількість заборонених програмних продуктів та технічних рішень зросла з 2020 до 2637.

Йдеться не просто про чергове поповнення списку небажаного програмного забезпечення. Під обмеження потрапили технологічні рішення, які використовуються в критично важливих сферах: кібербезпеці, електронних комунікаціях, енергетиці, промисловій автоматизації, авіації та управлінні безпілотними системами.

Як повідомляє Держспецзв’язку, оновлення підготував Департамент державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту на підставі чинних і нових рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента.

Під заборону потрапили навіть засоби кібербезпеки

Серед нових позицій особливу увагу привертають продукти російських компаній, які спеціалізуються на інформаційній безпеці та криптографічному захисті.

Зокрема, до Переліку внесено рішення BI.ZONE: SD-WAN, Secure DNS, WAF, антивірусні продукти та системи EDR. Також обмеження поширено на продукцію АТ «Аладдін Р.Д.» (JaCarta, Aladdin, Secret Disk, USB-токени) і ТОВ «СМАРТ ТЕКНОЛОДЖІС».

Фактично йдеться про цілий сегмент інструментів, які використовуються для захисту корпоративних мереж, інформаційних систем та цифрової інфраструктури.

Обмеження торкнулися телекомунікаційного обладнання

Особливо важливим для українського телекомунікаційного ринку є розширення заборон на продукцію виробників обладнання та програмних платформ для електронних комунікацій.

До Переліку включено продукцію компаній групи «Протей», зокрема комплекси відеоконференцзв’язку, IP-АТС та платформи для мобільних мереж.

Також під обмеження потрапили BSS/OSS-рішення АТ «Нексайн», комунікаційне та радіообладнання НВО «Кайсант», АТ «Муромський радіозавод» і Пермського телефонного заводу «ТЕЛТА».

Це особливо важливо з огляду на те, що подібні рішення можуть бути інтегровані не лише в корпоративні мережі, а й у телекомунікаційну інфраструктуру, системи управління та обслуговування абонентів.

Заборона охоплює дедалі більше галузей

Серед інших нових позицій:

• Безпілотні системи: програмні продукти ТОВ «Фінкор», «Групи компаній Тихі крила», комплекси моделювання «Константа-Дизайн» та рішення Wheelies.

• Енергетика: програмні комплекси АТ «Атоменергопроект» для оцінки безпеки та теплогідравлічних розрахунків реакторів, рішення «Таврида Електрик» для диспетчеризації електромереж і продукти для релейного захисту.

• Біометрія та відеоспостереження: платформи розпізнавання облич ТОВ «Інформаційні технології Папілон» та системи інтелектуального відеоспостереження АТ «АСТ».

• Авіація: програмні рішення ТОВ «Монітор Софт» для аеронавігаційних розрахунків і центрів комутації повідомлень.

Крім того, до Переліку внесено системи електронного документообігу ТОВ «ЕОС Тех», рішення для іпотечного кредитування ПАТ «ДОМ. РФ», системи управління інженерними даними та низку інших спеціалізованих продуктів.

Що це означає для українських компаній?

Розширення Переліку означає посилення державного контролю за використанням програмного забезпечення та обладнання, пов'язаних із підсанкційними особами.

Для операторів електронних комунікацій, провайдерів інтернету, дата-центрів та інших підприємств, які експлуатують мережеву інфраструктуру, це привід провести додаткову інвентаризацію програмних і технічних рішень, перевірити виробників, постачальників та походження обладнання.

Особливої уваги потребують системи управління мережею, IP-телефонія, серверне обладнання, засоби кіберзахисту та програмні платформи, які можуть бути інтегровані в критичні технологічні процеси.

Важливо, що йдеться про 2637 конкретних позицій, а не про загальну заборону всіх продуктів певного технологічного класу. Тому підприємствам необхідно перевіряти саме конкретні програмні продукти, моделі обладнання та їхніх виробників за актуальною редакцією Переліку.

У Держспецзв’язку наголошують, що така робота має зменшити технологічні ризики та обмежити вплив підсанкційних виробників на інформаційну інфраструктуру України.

Однак для бізнесу принципово важливо не лише знати про розширення заборон, а й своєчасно отримувати чітку інформацію про те, які саме продукти потрапили під обмеження та які наслідки їх подальшого використання матимуть для підприємств.