Депутат Федієнко підозрює змову між НКЕК та мобільними операторами

Народний депутат Олександр Федієнко поставив під сумнів законність і доцільність збору Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК), значного обсягу інформації про операторів і провайдерів. За його словами, під виглядом аналізу оптового ринку виділеної пропускної спроможності регулятор запитує відомості, які виходять далеко за межі звичайного дослідження конкретного сегмента ринку.

Депутат не виключає, що за цією ініціативою можуть стояти інтереси окремих великих гравців телекомунікаційного ринку, зокрема групи компаній «ДаВоЛа». Він порівнює можливу схему з історіями, які стали предметом розслідувань НАБУ, зокрема «Мідас», і попереджає: ця історія ще може отримати гучне продовження.

Навіщо НКЕК цікавиться пов'язаними компаніями?

На перший погляд, усе виглядає цілком звичайно: НКЕК проводить опитування операторів і провайдерів у межах аналізу оптового ринку виділеної пропускної спроможності.

Однак, як звертає увагу Федієнко, окремі питання анкети викликають серйозні сумніви.

Особливо його обурив пункт 7, у якому регулятор запитує, чи надають оператори послуги пов'язаним особам у межах однієї групи компаній, холдингу або спільного контролю.

Депутат ставить цілком логічне запитання: яке відношення корпоративна структура бізнесу має до дослідження конкретного оптового ринку, якщо пов'язані компанії можуть працювати в зовсім інших сегментах і не мати жодного стосунку до предмета аналізу?

Федієнко побоюється, що НКЕК може піти шляхом Державної податкової служби та Міністерства фінансів, які, на його думку, вже демонстрували надмірний інтерес до внутрішньої структури приватного бізнесу.

«Ви аналізуєте конкретний оптовий ринок чи збираєте корпоративну інформацію про весь телекомунікаційний бізнес України? Ви для кого це збираєте?» — фактично запитує депутат.

Він не приховує підозр щодо можливого впливу на цю ініціативу окремих великих учасників ринку, зокрема групи компаній «ДаВоЛа». Водночас наголошує, що не стверджує наявності доведеної змови, але вимагає від регулятора публічних пояснень.

Інфраструктура зв'язку під державним мікроскопом

Ще більше запитань у депутата викликає перелік інформації, яку НКЕК фактично намагається отримати від учасників ринку.

Йдеться, зокрема, про відомості щодо:

• волоконно-оптичних ліній зв'язку;

• магістральних мереж;

• вузлів зв'язку;

• центрів обробки даних;

• каналів передачі інформації;

• взаємозв'язків між операторами та провайдерами.

І тут питання вже не лише в межах регуляторних повноважень НКЕК, а й у національній безпеці.

Україна перебуває в умовах повномасштабної війни. Росія систематично атакує енергетичну та телекомунікаційну інфраструктуру, здійснює кібератаки. Інформація про розташування магістральних ліній, вузлів зв'язку, дата-центрів та взаємозалежність мереж має очевидну стратегічну цінність.

Тому Федієнко ставить низку запитань, на які НКЕК, на його думку, повинна відповісти до того, як вимагати від бізнесу передачі таких даних:

• Де саме зберігатиметься зібрана інформація?

• Чи має інформаційна система НКЕК затверджений цільовий профіль безпеки?

• Чи проводилося незалежне тестування системи на проникнення?

• Хто матиме доступ до інформації?

• Чи залучатимуться сторонні компанії до її обробки?

• Де фізично розміщені сервери, на яких зберігатимуться ці дані?

Депутат також нагадує, що значний обсяг інформації про телекомунікаційну інфраструктуру вже збирає Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Тож виникає питання, чи координують державні органи свою діяльність і чи можуть вони налагодити цифровий обмін необхідними даними замість того, щоб створювати паралельні системи збору інформації.

Оператори та провайдери вкладають мільярди гривень у будівництво й захист власних мереж. Але хто перевірив захищеність інформаційної системи державного регулятора, якій пропонують довірити відомості про цю інфраструктуру?

Федієнко зізнається, що не довіряє безпеці такого збору даних і за нинішніх обставин не рекомендував би компаніям беззастережно передавати запитувану інформацію.

Регулювання чи обслуговування інтересів окремих гравців?

Головна претензія депутата полягає в тому, що державний регулятор не може трактувати свої повноваження як необмежене право збирати будь-яку інформацію про приватний бізнес.

Якщо НКЕК досліджує конкретний оптовий ринок, то запитувані відомості мають бути безпосередньо пов'язані з предметом такого дослідження. Збір інформації про корпоративні зв'язки компаній, які працюють на інших ринках, потребує окремого й переконливого обґрунтування.

Інакше регулювання може перетворитися на інструмент отримання корпоративної інформації, яка потенційно здатна створювати конкурентні переваги для окремих учасників ринку.

Федієнко повідомив, що готує офіційний запит до НКЕК, у якому має намір з'ясувати мету збору інформації, правові підстави таких вимог та гарантії захисту отриманих даних.

Водночас депутат нагадав регулятору й про іншу проблему — кроссубсидування на телекомунікаційному ринку. На його думку, перш ніж вимагати від операторів дедалі більше інформації про їхній бізнес, НКЕК варто розібратися з проблемами, які безпосередньо впливають на конкуренцію.

І це, мабуть, ключове питання всієї історії: чи справді регулятор діє виключно в інтересах прозорого та конкурентного ринку, чи його активність може бути використана в інтересах окремих великих гравців?

Поки що це підозри та запитання депутата, а не встановлені факти. Але НКЕК варто відповісти на них публічно. Особливо з огляду на те, що йдеться не просто про комерційну таємницю, а й про безпеку телекомунікаційної інфраструктури країни під час війни.