Британія має намір отримувати електроенергію з Африки кабелем завдовжки 3800 км

Британія має намір отримувати електроенергію з Африки кабелем завдовжки 3800 км

Влада Великобританії офіційно визнала національним проект компанії Xlinks, спрямований на створення трансконтинентального енергетичного мосту. Вони також запровадили заборону на перешкоди для реалізації проекту на території країни. Згідно з планами, підводний кабель протяжністю 3800 км буде прокладено з Марокко до південного узбережжя Великобританії. Але Xlinks доведеться подолати низку політичних, логістичних та фінансових перешкод. Реалізація цього проекту вартістю $25 млрд дозволить Великій Британії задовольнити до 8% своїх потреб в електриці.

Morocco-UK Power Project безперечно можна назвати одним з найбільших будівельних проектів нашого часу. Його витрати оцінюються більш ніж $25 млрд, а терміни реалізації можуть перевищити п'ять років. Розробники висловлюють надію запустити енергоміст у 2029 році, проте реалістичність цього плану під сумнівом.

Із європейськими державами проблем виникнути не повинно. Енергоміст буде прокладений у прибережних водах Португалії, північної Іспанії та південно-західної Франції. У Великобританію він вийде на південному заході острова, пройде широкою дугою, охоплюючи узбережжя Бретані і Корнуолла, а потім вийде на берег у Північному Девоні. Проект передбачає два кабелі потужністю 3,6 ГВт кожен, якими передаватиметься високовольтна постійна напруга (HVDC). Однак Xlinks ще чекає будівництво сонячних та вітрових електростанцій у Марокко для постачання електроенергії до Великобританії. Необхідно створити ферми сонячної та вітрової енергії загальною потужністю до 11,5 ГВт. На даний момент угоди з владою Марокко не досягнуто, а проект вимагає величезних ділянок землі. Xlinks планує збудувати 200 кв. км сонячних фотоелектричних панелей.

Проект теорії може бути корисним для жителів Марокко з погляду зайнятості населення. Планується, що він надасть до 10 тис. робочих місць. Але досвід подібних ініціатив в Африці показує, що найчастіше для роботи запрошують фахівців з-за кордону із необхідною кваліфікацією. Крім того, проект не зробить внесок в енергосистему Марокко. Марокканці можуть поставити питання, чому мільярди доларів були інвестовані в проект, який насправді нічого не додає до їхньої власної енергосистеми. Для підтримки роботи цієї інфраструктури потрібно багато води, а країна і так стикається з її нестачею. Що мотивуватиме місцева влада узгодити проект, залишається питанням. Проте Національне управління електроенергії та питної води Марокко підтримує цей план.

Енергетичний міст проходитиме поряд із зоною військового конфлікту в Західній Сахарі. Це може створити труднощі для стабільної експлуатації мосту. Необхідність будівництва величезної батареї ємністю 22,5 ГВт · год і потужністю 5 ГВт у районі виробництва електроенергії також стає додатковим викликом.

Основний аргумент розробника заснований на тому, що енергетичний міст з Африки надасть більше електроенергії, ніж довгобуд у вигляді АЕС Hinkley Point C, вартість якого перевищила $40 млрд і продовжує збільшуватися з невідомим результатом. Однак вартість проекту Morocco-UK Power Project також може виявитися вищою за очікувані $25 млрд, і його завершення може бути відкладено до середини 2030-х років. Неминучими є технічні труднощі, оскільки будівництво енергетичних мостів такої довжини і на такій глибині (700 м) досі не проводилося. Наразі найбільша відстань — 765 км кабелю HVDC за проектом Viking Link між енергосистемами Великобританії та Данії, який має запуститись у січні 2024 року.

Як цей амбітний проект позначиться на британських платниках податків, наразі неясно. У разі успіху енергетичний кабель може стати відправною точкою для формування світової підводної розподільної енергетичної мережі, аналогічної інформаційним каналам, що охоплює всю планету.