Білорусь перетворюється на «вежу зв’язку» для російських «Шахедів»

Російські ударні дрони можуть використовувати білоруську мобільну інфраструктуру для підтримання зв’язку. Якщо версія Сергія Флеша підтвердиться, Мінськ фактично надає Росії не лише територію, а й телекомунікаційну інфраструктуру для війни проти України.

Є питання, які виникають тоді, коли дивишся не на окремий «Шахед», а на сотні однакових маршрутів.

Саме таке питання поставив Сергій «Флеш» Бескрестнов, звернувши увагу на дивну закономірність у польотах реактивних «Шахедів», які атакують Київ.

За його спостереженнями, дрони не поспішають прямувати до столиці найкоротшим шляхом. Навпаки — вони максимально довго тримаються поблизу кордону з Білоруссю.

І це вже важко списати на випадковість.

Флеш поставив просте запитання: якщо маршрут довший, навіщо Росія знову і знову використовує саме його?

Найцікавіша версія — білоруський мобільний зв'язок

Сергій Бескрестнов розглянув кілька можливих пояснень. Одне з них — використання росіянами пунктів управління та MESH-інфраструктури в Білорусі.

Але ця версія, за його оцінкою, не повністю пояснює поведінку дронів.

Тоді виникає інша гіпотеза: LTE-модеми, встановлені на «Шахедах», можуть працювати через білоруські базові станції мобільного зв’язку.

Саме до цього пояснення Флеш наразі схилився. Про це він написав у своєму дописі 30 серпня.

Якщо це так, то дивний маршрут раптом набуває логіки.

Дрон летить уздовж зони, де може залишатися на зв’язку з білоруською мобільною інфраструктурою, а вже ближче до Києва залишає цю «зону комфорту» і продовжує політ до цілі.

Це поки що версія, а не встановлений факт. Але вона виглядає достатньо цікавою, щоб її перевіряти.

І тут починається найцікавіше

Використання мобільного зв’язку військовими безпілотниками давно перестало бути фантастикою.

Українська розвідка ще у 2025 році повідомляла про російський безпілотник, який використовує мобільний інтернет для дистанційного управління.

А ще раніше українські фахівці знаходили у збитих «Шахедах» комерційні 4G/LTE-модеми та SIM-карти. Відомі випадки використання SIM-карт українських і закордонних операторів.

Тобто сама ідея використання мобільної мережі для російських БпЛА — не вигадка.

Питання зовсім в іншому:

чи використовуються для цього конкретного маршруту білоруські базові станції?

І якщо відповідь буде позитивною, виникне дуже неприємне питання вже не до Росії.

А до Білорусі.

Білорусь — просто територія чи частина системи?

Протягом війни Мінськ надавав Росії свою територію для військової діяльності. Але можлива роль білоруської інфраструктури може виявитися значно ширшою.

У лютому 2026 року українська сторона повідомляла про знищення ретрансляторів для «Шахедів», які були розгорнуті на території Білорусі. За повідомленнями українських посадовців, ця інфраструктура використовувалася для забезпечення польотів російських дронів.

Ще наприкінці 2025 року Володимир Зеленський заявляв, що українська розвідка виявила в Білорусі обладнання, яке допомагало спрямовувати «Шахеди», причому частину обладнання розміщували навіть на дахах житлових будинків.

Тобто питання про використання білоруської території для забезпечення російських атак уже не є теоретичним.

Тепер може йтися про наступний рівень — використання білоруської телекомунікаційної інфраструктури.

А що як мобільні оператори навіть не знають про це?

Це, мабуть, найнеприємніший момент.

Якщо військовий пристрій використовує звичайну SIM-карту та підключається до цивільної LTE-мережі, для самої мережі він може виглядати як звичайний абонентський пристрій.

Мобільна мережа не обов’язково «знає», що десь над головою знаходиться ударний безпілотник.

І саме тому сучасна війна дедалі більше стирає межу між військовою та цивільною інфраструктурою.

Те, що створювалося для телефонних розмов, мобільного інтернету та роботи смартфонів, потенційно може використовуватися для військових систем.

Це вже відбувається.

Український Генштаб раніше повідомляв, що росіяни використовують SIM-карти різних країн у безпілотниках, зокрема для отримання інформації про стан дрона та його місцеперебування.

Якщо версія Флеша правильна — це серйозна проблема

У такому разі білоруська мобільна інфраструктура може бути не просто «фоном», на якому пролітають російські дрони.

Вона потенційно може стати частиною технологічного ланцюжка російської атаки.

І це принципово інша ситуація.

Адже одна справа — дозволяти російській армії використовувати свою територію.

І зовсім інша — коли інфраструктура країни фактично допомагає забезпечувати функціонування російської зброї.

Причому тут є дуже важливий нюанс: поки немає відкритих доказів, що конкретні білоруські оператори свідомо допомагають російським військовим.

Не можна автоматично ототожнювати використання сигналу базової станції з наказом оператора допомагати російській армії.

Це принципово різні речі.

Але якщо російські військові навмисно прокладають маршрути своїх дронів так, щоб ті якомога довше залишалися в зоні покриття білоруських мереж, питання вже набуває зовсім іншого масштабу.

Війна перетворює телеком на зброю

Ця історія показує ще одну важливу тенденцію.

Сучасний безпілотник — це вже не просто двигун, вибухівка та система навігації.

Це складний електронний комплекс.

У ньому можуть бути супутникова навігація, інерційні системи, радіомодулі, камери, обчислювальні системи, модеми та інші компоненти.

І чим більше таких каналів, тим складніше його глушити або позбавляти інформації.

Тому сьогодні боротьба з «Шахедами» — це вже не лише робота зенітних ракет, кулеметів чи мобільних вогневих груп.

Це також війна електроніки, зв'язку та телекомунікацій.

Дивний маршрут може виявитися підказкою

Саме тому спостереження Сергія Флеша цікаве не тільки як пояснення конкретного маршруту.

Воно показує принцип сучасної розвідки: іноді найважливішою інформацією стає не те, куди летить зброя, а чому вона летить саме так.

Якщо сотні безпілотників повторюють одну й ту саму незвичайну траєкторію, це може означати, що маршрут диктується якоюсь зовнішньою умовою.

Навігацією.

Роботою систем радіоелектронної боротьби.

Розташуванням пунктів управління.

Або — як припускає Флеш — доступністю мобільного зв'язку.

І тоді білоруський кордон стає не просто географічною лінією на карті.

Він може бути частиною електронної інфраструктури російської атаки на Київ.

Чи справді російські «Шахеди» тримаються біля Білорусі заради LTE-зв'язку?

Поки що це питання.

Але питання це настільки серйозне, що його вже недостатньо обговорювати в соцмережах.

Його потрібно перевіряти технічними засобами.

Бо якщо гіпотеза підтвердиться, виявиться, що Росія використовує для своїх ударів проти України не тільки іранські технології, російські заводи та білоруську територію.

Вона може використовувати ще й білоруську телекомунікаційну інфраструктуру.