Археологи виявили найдавніші останки людини: історію доведеться переписати ще раз

15 июня 2023 10:14

Перші знахідки людського черепа і щелепної кістки в Там Па Лінг у 2009 році ознаменували потенційну цінність цього місця. Череп мав чіткі ознаки Homo sapiens, що вказувало на присутність сучасної людини в регіоні багато тисячоліть тому, пише IFLScience.

Цікаво, що печера Там Па Лінг, розташована за 300 кілометрів вглиб країни і на висоті 1 000 метрів над рівнем моря, викликає гостроцікаві питання, оскільки ранні мігранти, як припускають, слідували прибережними маршрутами.

Подальші розкопки в Там Па Лінг принесли дедалі старіші знахідки з глибших шарів печери. Нещодавня наукова стаття розповідає про знахідку великогомілкової кістки, що походить з найглибшого шару, а також про застосування різних методів датування для встановлення хронології печери.

Доктор Фабріс Деметер з Копенгагенського університету підкреслив вирішальну роль Там Па Лінг у розповіді про сучасну міграцію людей через Азію, наголосивши на все більшому визнанні її значення і цінності.

Докторка Кіра Вествей з Університету Маккуорі описала Там Па Лінг як незвичайне місце, яке, ймовірно, не слугувало житлом, а ймовірніше природним каналом для різних артефактів і останків з навколишнього ландшафту. Печера дала незвично велику кількість людських кісток у порівнянні з більшістю археологічних пам'яток, хоча дефіцит інструментів і решток тварин викликає здивування. Широкі пошуки вогнищ або ознак людського перебування в околицях поки що не принесли результатів.

Деякі палеоантропологи спочатку відкидали наукову цінність Там Па Лінг, стверджуючи, що всі відкладення в печері утворилися в результаті однієї великої повені, що робить стратиграфічні шари марними для цілей датування. Ба більше, лаоська влада вважала скам'янілості занадто цінними, щоб піддавати їх вуглецевому датуванню.

Однак Вествей та її співавтори успішно продемонстрували, що в Там Па Лінг відбувалося поступове накопичення осадових шарів. Датуючи кожен шар окремо, дослідницька група змогла визначити вік скам'янілостей, що містяться в ньому.

Наявність кісток тварин, які можна датувати, слугувала підтвердженням для певних шарів. Додаткові методи датування, такі як аналіз верхівок сталактитів і люмінесцентне датування, ще більше підтримали дослідження, дозволивши визначити, як довго матеріали залишалися захищеними від підземної радіації.

Отже, встановлено, що люди населяли Лаос приблизно 77 000 років тому, з похибкою плюс-мінус 9 000 років, що свідчить про широке і тривале проживання на цій території. Ці люди, що належать до нашого виду, мали дещо меншу за сучасними мірками статуру, що узгоджується з моделлю, яка спостерігається серед популяцій, що мешкають у лісах. Вважається, що територія навколо Там Па Лінг залишалася густо вкритою лісом протягом усього цього тривалого періоду.

Цілком ймовірно, що ці ранні мешканці мали родинні зв'язки з населенням, яке населяло Суматру близько 68 000 років тому, а також, якщо припустити, з тими, хто виготовляв знаряддя праці в Австралії в ту ж епоху.

Однак генетичні дослідження корінних австралійців і жителів Південно-Східної Азії вказують на нещодавнє відокремлення від африканських популяцій, що збігається з часом відокремлення європейців і корінних американців.

Докторка Вествей висловила припущення про можливість ранньої міграції, яка зрештою припинилася, припустивши, що якщо хтось із цих першопрохідців і залишився в регіоні після прибуття наступних міграцій, то їхня кількість була настільки мінімальною, що їхній внесок у генетичне походження сучасних мешканців становив менш як 1 відсоток.

Причини занепаду або невдачі цих перших поселенців, попри те, що вони створили аванпости в такому великому географічному діапазоні, залишаються гостроцікавою загадкою, яку це нове відкриття ще більше поглиблює.

Источник: focus.ua