«Німецька хвиля»: Лукашенко впаде першою жертвою «вагнерівців»
Минулими вихідними Олександр Лукашенко побував із дводенним робочим візитом у Росії. У Санкт-Петербурзі він зустрівся із президентом РФ Володимиром Путіним. Під час зустрічі вони почали обговорювати Польщу та бажання «вагнерівців» дійти до Варшави та Жешува , передає «Німецька хвиля» . Що це може означати і що про це думають аналітики з Білорусі та Польщі?
Про що говорили Путін та Лукашенко?
«Польську тему» Володимир Путін торкнувся ще у п'ятницю, 21 липня. Виступаючи на засіданні Радбезу РФ, він виклав своє бачення історії Польщі та почав розповідати, що сьогодні польські лідери «під натовською парасолькою» хочуть безпосередньо втрутитися в конфлікт в Україні та забрати собі західні області сусідньої країни. У поданні президента РФ подібні «мрії» у Польщі є і щодо Білорусі.
На зустрічі 23 липня Путін та Лукашенко розвинули цю тему. Раз у раз поглядаючи на записи в блокноті, Олександр Лукашенко розповів, що найманці з ПВК «Вагнер», які розмістилися в Білорусі, «почали нас напружувати» і «проситися на Захід». «Ну, сходимо на екскурсію до Варшави та Жешува», - процитував Олександр Лукашенко нібито слова найманців.
На зустріч він також захопив карту – про «перекидання збройних сил Польщі до кордону «союзної держави». «Одна з бригад знайшла своє місце за 40 км від Бреста. Карту я покажу, ми все це бачимо. Друга – за трохи більше 100 км від Гродно перекидається. У Жешуві активізується аеродром, куди американці та інші перекидають техніку. І потім вона перекидається на територію Польщі», - підглядаючи у записі перед камерами поінформував Путіна Лукашенко.
Що це було?
Політичний аналітик Валерій Карбалевич вважає, що головною темою переговорів між Путіним і Лукашенком все ж таки були перспективи розміщення ПВК «Вагнер» на території Білорусі. Погрози на адресу Польщі розіграли як спектакль, кульмінацією якого став виступ Лукашенка, каже аналітик: «Мовляв, вагнерівці рвуться до Польщі, але я їх не пускаю, я їх тримаю. Це був головний сюжет, заради якого, власне, його показали широкій публіці».
Експерт Фінського інституту міжнародних досліджень Григорій Нижніков звертає увагу на те, що під час спілкування перед камерами Олександр Лукашенко використав блокнот із записами, до яких періодично поглядав. У такому форматі це для нього нетипово, зазначає Ніжніков. «Я сказав би, що це все було написано, як за сценарієм. Коли через два дні після заколоту Пригожина Лукашенка понесло і він наговорив із три короби, йому, ймовірно, дали наганяй із Москви, і зараз він говорить у рамках, які, ймовірно, йому були встановлені Кремлем», - каже експерт.
Чому розпочалася вербальна атака на Польщу?
Аналітики впевнені, що Польща стала новою особою «колективного ворога Росії» через її підтримку України: через Польщу йдуть постачання військової техніки, саме Польща наполягає на нових санкціях щодо Росії, а також є активною прихильником інтеграції України до ЄС та НАТО. «Польща межує з Білоруссю та Україною. Якщо говорити про загрозу з боку ПВК «Вагнер», то застосовувати її щодо США, Німеччини чи Франції дивно: вони далеко. Щодо Литви та Латвії? Ну, вони невеликі, а от Польща – гідний ворог», – міркує Валерій Карбалевич.
Крім того, таким чином Путін намагається продемонструвати російській аудиторії, «як вправно він знову переграв усіх», додає аналітик. «У зв'язку з пригожинським заколотом Путін отримав досить тяжку травму. Він постав перед широкою публікою як слабак, який змушений домовлятися про перемир'я з важкоатлетом. Після цього йому було важливо використовувати цей інструмент проти своїх супротивників. Тобто ось ПВК «Вагнер», який створив проблему для Росії, і тепер його перемістили на територію Білорусі, щоб загрожувати Польщі. Ось як «вправно» Путін позбавився своєї проблеми і використав її проти ворога».
Але насамперед погрозами на адресу Польщі Росія намагається знизити її підтримку Україні, вважають експерти. «Восени у Польщі відбудуться парламентські вибори. Думаю, і Путін, і Лукашенко прагнуть вплинути на ці вибори, хай навіть через погрози, щоб виборець міг хитнутися в «правильний» бік, до тих сил, які під час виборчої кампанії кажуть, що роль Польщі у війні неправильна, що треба від цього відходити, щоб запобігти Третьій світовій війні».
Піар-акція Кремля
Валерій Карбалевич називає розіграну під час зустрічі «сценку» піар-акцією. «Це більше інформаційна атака та шантаж, ніж реальна загроза. Тому що «вагнерівці» поки що знаходяться далеко від польського кордону, за оцінками західної розвідки, на території Білорусі їх лише близько 3,5 тисяч. Заявляється про плани перекинути до 10 тисяч, але все одно це не та кількість, яка може нести реальну загрозу».
Крім того, Карбалевич сумнівається, що Пригожин та найманці з ЧВК сьогодні готові виконати будь-який наказ Путіна: червневі події показали, що це досить самостійна структура, «яка вписується в якісь авантюри лише тоді, коли їй це вигідно».
Григорій Нижніков вважає, що загроза «вагнерівців» атакувати Польщу – це страшилка, яка працює лише в тому випадку, якщо не застосовувати її. "Якщо ПВК "Вагнер" сьогодні раптом нападе на Польщу, від нього потенційно взагалі нічого не залишиться", - упевнений старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин.
А якщо загрозу спробують реалізувати?
Григорій Нижніков каже, що у такому разі результат буде непередбачуваним, оскільки це буде атака на країну НАТО. Спрогнозувати його складно: в історії альянсу п'яту статтю договору (за нею напад на одного учасника НАТО є агресією проти всіх членів) застосовували лише одного разу після 11 вересня 2001 року.
«На місці Лукашенка я б остерігся спрямовувати у бік Польщі найманців із ПВК «Вагнер», оскільки Кремль від них одразу зречеться. Відповідно, відповідь буде у той бік, звідки прийшла загроза – з Білорусі. Тобто це може призвести до військової інтервенції до Білорусі. Я не думаю, що Лукашенко, коли він читає папірець, а Путін єхидно стримує посмішку, всерйоз розраховує, що це станеться. Але якщо все-таки станеться, саме Олександр Лукашенко буде першою жертвою цієї авантюри», - вважає Григорій Нижніков.
Як на погрози реагують у Польщі?
Після того, як Володимир Путін озвучив свою досить спірну інтерпретацію польської історії, у МЗС Польщі було викликано посла Росії, йому вручили ноту протесту. «Він отримав зауваження, що російська влада спотворює історію, що займається ворожою пропагандою, звинувачує Польщу в намірах, яких у Польщі немає. І це, звісно, треба робити, висловлювати різку незгоду. Але надто глибоко і довго Польща не повинна виправдовуватись, оскільки таких намірів - захоплювати Україну чи Білорусь, у нас немає. Ми готуємось лише до оборони, - каже Каміль Клисінський , експерт Центру східних досліджень у Польщі.
На його думку, найманці ПВК «Вагнер» не атакуватимуть Тересполь чи Кузницю – пункти пропуску на польсько-білоруському кордоні: для цього у них немає важкого озброєння та техніки. Але сама присутність найманців у Білорусі створює ризики для Польщі. «Але насамперед це ризики для Лукашенка, і він це розуміє, - упевнений Каміль Клисіньський. – 23 липня він сказав на зустрічі з Путіним, що «вагнерівці» готуються до екскурсії до Польщі. Ми їх сюди не запрошуємо, але примітно, що Лукашенко сказав це як закид, зауваження чи навіть прохання до Путіна, що треба щось робити з цим угрупуванням у Білорусі, бо Лукашенко не хоче тримати їх у себе. Я не прихильник версії, що він радий їхньому розміщенню на території Білорусі. Це великий ризик та виклик. Лукашенко хоче контролювати все, особливо у силовому секторі. А тут з'являються досвідчені найманці, яких контролювати складно». І Лукашенко, і Путін знають це, каже Клисінський. За його словами, «це була їхня головна тема обговорення. Тому що втримати «вагнерівців» на місці, з їхніми навичками, з їх м'яко кажучи, специфічним способом життя дуже складно. І це найголовніший виклик: як позбутися ПВК «Вагнер» у Білорусі?».