"Цифрова пастка": що таке GPS-спуфінг і чи справді через нього може впасти літак
GPS-спуфінг – це підроблення супутникових навігаційних сигналів, щоб змусити пристрій визначати неправильне місце розташування або рухатися за хибними координатами. Особливо це явище частішає, коли літак рухається поблизу зони бойових дій.
Проте GPS – не єдина система навігації літака, тому експерти вважають малоймовірним, щоб спуфінг призвів до авіакатастрофи. Про це йдеться у матеріалі видання The Telegraph.
Як відбувається процес спуфінгу
GPS-приймач, що розташований у кабіні літака, отримує точну інформацію про місцезнаходження, що передається з мережі супутників.
Зазначається, що GPS корисний для навігації, але не менш важливий ще й тому, що забезпечує роботу бортового годинника, метеорологічних систем і системи попередження про небезпечне зближення із землею (GPWS), яка повідомляє пілота про безпосередню небезпеку зіткнення із землею чи горою, а також інших систем безпеки в кабіні пілотів.
Експерти зауважили, що за останні три роки перешкоди GPS стали однією з найбільших проблем для пілотів. Такого впливу, зокрема, зазнають приблизно 1000 рейсів на день.
Процес GPS-спуфінгу складається з двох етапів. Перший – глушіння сигналу. Наземний передавач, зазвичай установлений на кузові вантажівки, створює радіоперешкоди, які вловлює GPS-приймач літака. Сигнал, що надходить згори від супутників, відносно слабкий, тому його порівняно легко заглушити.
Наступний етап – спуфінг. Коли справжні сигнали заглушено, окремий наземний передавач транслює фальшивий сигнал GPS, який перекриває правильну інформацію. Після цього нові, неправдиві дані про місцеперебування та висоту літака передаються до інших бортових систем.
У більшості випадків фальшиві координати вказують на місце неподалік. Проте іноді літак можуть цифровим способом "перемістити" на інший кінець світу. Наприклад, нещодавно зафіксували випадок, коли через спуфінг літак, що перебував у небі над Польщею, нібито опинився в Лімі – столиці Перу.
Це явище часто трапляється неподалік від зони бойових дій
У більшості випадків спуфінг пасажирських літаків не має злого умислу, а є побічним наслідком військових оборонних заходів. Сигнали глушіння та спуфінгу використовують, щоб порушити роботу навігаційних систем дешевших безпілотників. Однак ці перешкоди також впливають на цивільні літаки.
Карта поширення спуфінгу постійно змінюється. Наприклад, у 2023 році, коли на тлі війни в Газі загострилася напруженість на Близькому Сході, повітряний простір навколо Кіпру був одним із районів управління повітряним рухом, де спуфінг фіксували найчастіше у світі.
Однак загалом, зазначають фахівці, проблема охоплює весь світ.
Експерти також навели статистику випадків спуфінгу. Так, 1 серпня 2023 року було зафіксовано 27 рейсів, які зазнали спуфінгу. Рік потому таких випадків було вже 1394. Ще через рік – 806. А 1 серпня 2026 року їхня кількість становила 1444.
Пілоти користуються кількома навігаційними системами
Експерти зазначають, що пілоти користуються не однією, а поєднанням різних систем. "Серед них – інерціальні навігаційні системи (INS), які не залежать від зовнішніх сигналів або даних, а також наземні радіонавігаційні станції, якщо вони доступні. Ці засоби стали особливо корисними в районах, де поширений спуфінг", – йдеться в матеріалі.
Чи може впасти літак через спуфінг
Фахівці зазначають, що коли спуфінг є наслідком бойових дій, це навряд призведе до авіакатастрофи, проте інша ситуація, коли зловмисник цілеспрямовано атакує конкретний літак.
Проте і в такому разі фахівці вважають це малоймовірним, втім, наголошують, що це серйозна проблема, з якою авіакомпанії мусять боротися. Так, зокрема, експерт Браян Сміт називає "фантастичним" припущення, що через спуфінг пілот може перевести літак із крейсерської висоти до падіння в море.
Однак у разі спуфінгу над гірським масивом ситуація може бути іншою.
"Якщо зробити це в гірській місцевості, у того, хто підмінює сигнал, буде більше шансів спрямувати літак, що летить горизонтально, просто в гору", – зазначив експерт Рафаель Монштайн.
Источник: obozrevatel.com