Телеком-рынок отстоял свою версию Закона о лицензировании
30 марта 2015 года в Украине официально опубликован Закон № 222-VIII "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности".
Над законопроектом велась напряженная работа в Комитетах Рады. Как писал InternetUA, еще в конце декабря прошлого года в сети появился текст изменений к законопроекту №0934, в котором фигурировала норма о лицензировании Интернета. Свою причастность к этой инициативе поочередно опровергали нашему изданию заместитель Главы Комитета ВРУ по предпринимательству Александра Кужель и глава Комитета ВРУ по вопросам информатизации и информационных технологий Александр Данченко.
Злополучная норма то исчезала, то вновь появлялась в тексте законопроекта на всех этапах его прохождения в Раду. С Александрой Кужель и главой Комитета по предпринимательству Виктором Галасюком встречались представители профильных телеком-ассоциаций, которые пытались донести им свою позицию. Также им был отправлен ряд официальных писем от ИнАУ и УСПП, в которых отмечалось, что телеком-рынок, безусловно, поддерживает этот важный закон, однако не согласен с редакцией пункта о лицензировании услуг в сфере телекоммуникаций. Напомним, что после правок он выглядел следующим образом: "предоставление услуг в сфере телекоммуникаций по использованию номерного ресурса, транзит международного Интернет трафика с учетом особенностей, определенных законом «О телекоммуникациях».
Как отмечали представители телеком-сообщества, этот пункт фактически расширял определенный Законом Украины "О телекоммуникациях" конкретный перечень 4-х видов деятельности в сфере телекоммуникаций, на любую деятельность на этом рынке, в том числе и на услуги доступа к сети Интернет, которые не подлежат лицензированию в Украине и не лицензируются в странах Европейского Союза.
Кроме того, перед вторым чтением из текста исчезли пункты о лицензировании в сфере криптографической и технической защиты информации, против чего настоятельно выступала Администрация Госспецсвязи.
12 февраля Закон не прошел второе чтение и был отправлен народными депутатами на доработку. Дальнейшая судьба документа была "покрыта мраком", никто из представителей телеком-общественности не знал, в каком виде его рассмотрят народные избранники на повторном втором чтении 2 марта. Однако Глава Комитета по предпринимательству Виктор Галасюк сообщил нам, что пожелания ИнАУ и Госспецсвязи были учтены:
По информации InternetUA, по состоянию на утро 2 марта законопроект выглядел следующим образом:
Однако в тот же день законопроект снова подменили, о чем сообщил Александр Данченко коллегам на заседании Комитета ВРУ по вопросам информатизации и информационных технологий, которое проходило в тот же день, 2 марта. По словам Данченко, представители фракции "Самопомощь" обратились к Виктору Галасюку с официальной просьбой провести служебное расследование и вернуть проголосованную членами Комитета по предпринимательству редакцию пункта о лицензировании в сфере телекоммуникаций, на место. По его словам, вопросы к представителям Комитета Галасюка у него появились после того, как была поднята стенограмма последнего заседания.
Поздно вечером 2 марта депутаты проголосовали за текст Закона в целом. "За" высказалось 254 из 276 народных депутатов, зарегистрированных в сессионном зале. Здесь можно ознакомиться со стенограммой заседания.
Однако никто из экспертов не решался комментировать новый Закон до выхода его официальной версии. Наученные горьким опытом представители телеком-рынка высказывали предположения о том, что законопроект скорее всего "дописывают" уже после голосования, поэтому Президент и тянет с подписанием.
25 марта Петр Порошенко наконец-то подписал Закон, после чего его текст появился в газете "Голос Украины". Окончательный вариант пункта о деятельности в сфере телекоммуникаций стал приятным сюрпризом и для Администрации Госспецсвязи, и для представителей украинского телеком-рынка:
Через три месяца Закон № 222-VIII "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности" вступит в силу. Мы поинтересовались у экспертов, что поменялось в законодательной базе, и как эти изменения повлияют на развитие рынка телекоммуникаций в Украине.
Александр Данченко, глава Комитета ВРУ по вопросам информатизации и информационных технологий:
- Всего в Закон о лицензировании было принято 11 поправок (в том числе и моя, которую я подавал от Комитета ВРУ по связи и информатизации). Все они очень важны. Это первый серьезный шаг к либерализации рынка. И не только для операторов телекоммуникаций. Потому что мы, к примеру, подали поправку о возможности электронного лицензирования. То есть теперь всем будет легче. Относительно операторов телекоммуникаций, в тексте больше нет пункта о лицензировании радиочастотного и номерного ресурса, это очень важно. Также мы исключили формулировку, которая подразумевала под собой лицензирование Интернета. Самое интересное, что 2 марта с утра на сайте она опять появилась. Даже в Комитете по предпринимательству проводили служебное расследование, откуда она возникла. Я персонально, как Глава Комитета и депутат фракции "Самопомощь" инициировал его проведение. Другие члены фракции также поддержали мою инициативу, так как этот факт всплыл в ходе нашего заседания. Также я благодарю Виктора Галасюка за то, что мы вовремя вернули все на место. Такая подмена произошла уже третий раз за месяц, причем обвиняли в попытках лицензирования Интернета меня. Но когда разобрались, стало понятно, что наш Комитет не подавал таких правок. В результате мы наконец-то сделали первый шаг по приближению к европейской имплементации законодательных норм в сфере телекоммуникаций. Сейчас в Законе четко сказано, что Интернет и провайдерство не лицензируются. Это очень четко прописано, и ни у кого никаких вопросов не должно возникнуть. И есть четкая связь с "Законом о телекоммуникациях". То есть в той версии документа, которая была по состоянию на декабрь, было дублирование функций между этим законом и "Законом о телекоммуникациях", сейчас этого нет.
Виктор Галасюк, глава Комитета ВРУ по предпринимательству:
- Этот Закон практически вдвое сокращает перечень видов лицензируемой деятельности. Он необходим для того, чтобы снизить регуляторное давление на украинский бизнес, показать международному сообществу, что мы действительно улучшаем условия для ведения бизнеса в нашей стране. Для того, чтобы привлечь не только кредиты МВФ, а и инвестиции в Украину. Я хочу поблагодарить всех членов Комитета, автора законопроекта Александру Кужель за плодотворную подготовку, всех представителей фракций, с которыми мы провели консультации и согласовали поправки. К повторному второму чтению мы наработали несколько ключевых отличий. В частности, было учтено предложение главы Комитета ВРУ по информатизации Александра Данченко о том, что теперь подлежит лицензированию деятельность в сфере телекоммуникаций с учетом специального закона. Мы не указывали в нем радиочастотный и номерной ресурс и те дополнительные пункты, которые были лишними. Вместо этого мы предвидели криптографическую защиту информации, а также производство специальной техники, как на этом настаивало СБУ.
- Закон выполнил главную задачу – создал единую базу для лицензирования практически всех видов деятельности, независимо от отрасли. Сейчас сложно говорить о том, когда и какой будет результат от его внедрения. Пока есть только текст на бумаге, а вот как он будет применяться органами власти на практике, - мы не знаем.
От того, сколько времени понадобится государству на создание Единого реестра, на разработку органами лицензирования и утверждения Кабинетом министров новых лицензионных условий, будет зависеть эффективность применения Закона.
Немаловажно и то, кто войдет в Экспертно-апелляционный совет. В нашей стране еще существует такой подход: если кто-то один сделал что-то хорошее, значит еще десятеро сделают что-то плохое. Это доказано практикой.
Если бы нормы наших законов не противоречили друг другу, я бы с радостью сказал, что наконец-то сделано что-то хорошее, представители телеком-рынка теперь будут счастливы, и им никто не помешает вести бизнес цивилизованными методами.
Отмечу некоторое ужесточение лицензионных условий. Может, для каких-то видов деятельности и отдельных бизнесменов и нужно их ужесточить, например, в вопросах аннулирования лицензии. Но меня всегда больше волнует сам процесс установления таких оснований для аннулирования.
Имея лучшую Конституцию в Европе, мы все прекрасно видим, что творится со свободой и правами человека в стране, отношением к нему самому. Поэтому я бы не обольщался, что Закон отменит все старые подходы, как со стороны государственного контроля, так и со стороны лицензионных органов.
Из положительных моментов хотел бы отметить, что теперь органам лицензирования запрещено делегировать полномочия различным предприятиям, организациям и субъектам, например как сейчас делегированы УГЦР полномочия по выдаче выводов по номерному ресурсу. Лицензия будет выдаваться на неограниченный срок, и за ее выдачу платить придется всего размер одной минимальной заработной платы.
В общем и целом, Закон нас может удовлетворить, хотя с другой стороны, мы все понимаем, какие есть "особенности" в Законе «О телекоммуникациях".
Но надеюсь, что все эти новации ненадолго нас коснутся, так как лицензирование в сфере телекоммуникаций теряет силу с 1 января 2018.
- В Законі № 222-VIII встановлено, що ліцензуванню підлягає діяльність у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про телекомунікації». Дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Забороняється делегувати повноваження органу ліцензування будь-яким органам, організаціям, суб’єктам господарювання чи особам (у тому числі утвореним органом ліцензування чи які перебувають у сфері управління або підпорядкуванні органу ліцензування) – наприклад делегувати УДЦР повноваження щодо номерного ресурсу, необхідного для діяльності з надання послуг.
Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Вводиться Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, яка здійснює розгляд:
- апеляції та інші скарги здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законодавства у сфері ліцензування;
- звернень органів ліцензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами, вимог ліцензійних умов;
- пропозицій щодо запровадження ліцензування нового чи скасування чинного виду господарської діяльності ;
- розробляє рекомендації стосовно вдосконалення державної політики у сфері ліцензування;
- проводить експертизу проектів нормативно-правових актів або пропозицій у сфері ліцензування.
Представники громадських організацій, суб’єктів господарювання, їх об’єднань та науковців залучаються до складу Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у кількості не менш як п’ятдесят відсотків її складу.
Якщо суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.
Вимоги ліцензійних умов до суб’єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають:
1) вичерпний перелік вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, відомостей про засоби провадження господарської діяльності;
2) кадрові вимоги щодо:...
мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема у фізичних осіб - підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами, які уклали трудові договор);...
даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками;...
3) організаційні вимоги зокрема щодо:
строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, в т.ч.... щодо засобів провадження діяльності, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов;.
4) технологічні вимоги щодо наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати;...
5) спеціальні вимоги, передбачені законом, стосовно:
обмеження щодо суміщення здійснення видів господарської діяльності;
можливості провадження видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише юридичними особами окремих організаційно-правових форм;
розміру статутного капіталу;.
Новація: Подання документів до органу ліцензування може бути здійснено зокрема в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.
Строк прийняття рішення про видачу ліцензії становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Ліцензія видається на необмежений строк.
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Встановлюються крім тих що діють додаткові підстави анулювання ліцензії:
акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України.
Уточнюється що таке повторне порушення - порушення ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження.
Уточнюється що таке відмова ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування - вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об’єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, об’єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);.
Встановлюється Державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .
Позапланові перевірки ліцензіатів проводяться за додатковою підставою (крім тих, що діяють на сьогодні), зокрема :
виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов або не узгоджується з інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині (зокрема, повідомлення про зміну даних, зазначених у підтвердних документах) або перевірки достовірності відповідної інформації;
реалізація загрози життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці,
Анонімні звернення не є підставою для проведення позапланових перевірок.
Прикінцеві положення:
Ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 цього Закону, втрачає чинність з 1 січня 2018 року.
Ну что ж, история с Законом о лицензировании еще раз наглядно продемонстрировала, что не стоит "опускать руки" и самоустраняться в ходе "законодательных войн" под предлогом того, что все равно ничего не изменишь. Как показывает практика, когда представители телеком-рынка придерживаются схожих мнений и объединяют свои усилия в борьбе за "правое дело", их старания обязательно приносят результат.