Aa
Aa
Aa
1 февраля суд решит "судьбу" скандального гостендера
28 января 2016 09:15 |  Евгения Подгайная

25 января в Украинском государственном центре радиочастот (УГЦР) были оглашены результаты повторного тендера «Услуги по проектированию и разработке в области информационных технологий для прикладных задач (Проектирование, разработка и внедрение Автоматизированной системы «Централизованная база данных перенесенных номеров»). Конкурс проводится для запуска в Украине услуги по сохранению номера при смене оператора (MNP).

Детально о перепетиях первых несостоявшихся торгов - в статьях "Тендер УГЦР под угрозой коррупционного скандала" и "УГЦР претендует на "лавры" великого комбинатора".

На этот раз в тендере приняли участие шесть компаний:

«Ericsson Украина» (предложенная цена с НДС - 107,666 млн грн),

ГП «Украинские специальные системы» (89,272 млн),

«Т4В», Республика Польша (82,284 млн),

ООО «Диалинк» (71,774 млн)

ООО «ЭС АЙ центр» (39,583 млн),

ООО Huawei Ukraine (26,932 млн).   

Победителем торгов признан «Диалинк», заявленная стоимость решения которого в 2,6 раза превышает «ставку» участника с наименьшим ценовым предложением.  

Участники, вышедшие на торги с меньшей ценой, - ООО «Huawei Ukraine» и ООО «ЭС АЙ центр», единогласным голосованием членов тендерной комиссии УГЦР были отстранены от конкурса. Официальная причина - несоответствие квалификационным требованиям. Главная претензия к якобы "финансовой несостоятельности" этих участников. Детали – на видео.

Юристы «отстраненных» компаний не согласны с вердиктом комиссии. Сразу после оглашения результатов конкурса представители ООО «ЭС АЙ центр» заявили, что намерены подать жалобу в АМКУ.

Компания «Технический центр Интернет» (ТЦИ), которая вышла на торги в партнерстве с Huawei Ukraine, подала иск в Хозяйственный суд г. Киева с требованием признать процедуру закупки недействительной.

Исковое заявление направлено за 10 дней до оглашения результатов тендера. Перед подачей иска «ТЦИ» 4 раза отправляла письма в УГЦР, НКРСИ и АМКУ с огромных перечнем замечаний, касающихся многочисленных нарушений законодательства в документации конкурсных торгов (ДКТ).  

Приведенные в иске факты свидетельствуют, что госпредприятие УГЦР  утвердило ДКТ с требованиями, «прописанными» под одну компанию, которая впоследствии и была признана победителем конкурса. В тендерной документации повторного конкурса остались сомнительные условия, более того, появились дополнительные преграды для «не своих», несмотря на официальное заявление УГЦР о "смягчении" его условий.

Также в иске подчеркнуто, что в тендерную документацию включены ненужные для функционирования базы данных MNP требования, которые значительно увеличивают стоимость закупаемого решения. Условно говоря, госпредприятие намерено приобрести Infiniti, хотя для MNP достаточно надежного «автомобиля среднего класса». При этом затраты на запуск и ежегодную поддержку услуги переноса номера УГЦР планирует переложить на мобильных операторов. Те в свою очередь, скорее всего, внесут расходы в розничные тарифы. В итоге за Infiniti придется расплачиваться рядовым абонентам (если результаты сомнительного тендера не будут признаны недействительными).  

Ниже – выдержки из иска. Полный текст - здесь.        

... Враховуючи те, що ДКТ на проведення закупівлі послуг MNP неодноразово піддавалась численній, у тому числі публічній, критиці зі сторони учасників ринку телекомунікаційних послуг (щодо кваліфікаційних, технічних та інших умов), через її неврахування, та, як наслідок, відміну процедури закупівлі, 10 листопада 2015 року ТОВ "ТЦІ"направило до ДП "УДЦР", НКРЗІ та Антимонопольного комітету України  лист "Щодо проведення конкурсних торгів на закупівлю послуги MNP" з переліком із 10 зауважень до ДКТ для повторного проведення процедури закупівлі цих послуг, а саме: 

По-перше, вимога п. 4.2 "Загальні вимоги до прикладного (функціонального) програмного забезпечення АІС ЦБД ПН" "…Прикладне програмне забезпечення, що використовується в Автоматизованій інформаційній системі "Централізована база даних перенесених номерів" (далі – АІС ЦБД ПН), повинно базуватися на готовому програмному забезпеченні, що пройшло успішне практичне впровадження щонайменше в 2 (двох) проектах MNP та мати технічну підтримку від виробника на строк не менше 1 року…" визначає умову згідно якої жоден український продукт не зможе взяти участь у тендері.

Історія впровадження MNP у країнах світу не знає формальних самостійних українських продуктів (ПЗ), які задовольняють цій вимозі, хоча українські компанії створювали подібні системи. Це загальновідомий факт. Так, наприклад, один зі світових лідерів у постачанні рішень MNP – у минулому компанія Telcordia Technologies  – у даний час це компанія iConectiv у складі концерну Ericsson, що мають сукупні впровадження у більш ніж 30 країнах світу – використовував ПЗ (у MNP), що було розроблено українською компанією GlobalLogic Україна. Тобто, одне з найкращих світових рішень з впровадження MNP є українським ПЗ.

Свідомо чи несвідомо, але організаторами тендеру заздалегідь створені умови для виключення найкращих вітчизняних розробок. У той же самий час організатори тендеру описали умови, за яких дані про конкретний (робочий) стан розподілу номерних діапазонів і персональних даних абонентів, що можуть бути легко передані у формати, які розпізнаються аналогічною системою, що впроваджена у Російській Федерації, тим більше, що в системі специфіковано вимогу використання пропрієтарних інтерфейсів з невідомими до кінця властивостями, а неможливість попередження транскордонних IP-транзакцій так само загальновідома.

Крім того, рішення із впровадження MNP в Україні, згідно чинного Порядку надання цих послуг, затвердженого НКРЗІ і зареєстрованого Міністерством юстиції України, за своїми вимогами є загальними і спільними з будь-яким іншими подібними за архітектурою рішеннями з підтримки централізованих баз даних – будь-який державний реєстр або централізована база даних з підтримки інфраструктури в Інтернеті тощо, та вимоги до такої системи не є специфічними, крім логіки обробки заявок та формування файлу з даними, які необхідні операторам телекомунікацій та іншим користувачам системи. Натомість організатори конкурсу вимагають значно ширші специфікації, ніж це обумовлено об’єктивною необхідністю.

Добре відомо, що уперше розроблене рішення з провадження MNP (включаючи власне ПЗ) було впроваджено Литовцями у Литві, Поляками у Польщі, Словенцями у Словенії, а чому не Українцями в Україні?

Було висловлено надію, що вимога щодо обмеження українських розробників рішень MNP  буде виключена з нової редакції як явно дискримінаційна. Тим більше, що Україна має сучасні розробки централізованих баз даних (Реєстрів) і досвід їх успішного впровадження та промислової експлуатації.

По-друге, згідно з п. 3.5 "Вимоги до Підсистеми інтерфейсів" учасників тендеру зобов’язують використовувати невідомий фахівцям "SFTP-інтерфейс". Технічна документація IP-протоколу, що визначається міжнародними стандартами Інтернету (RFC – Request for Comments) та описується в RFC-913. Так, цим стандартом визначається тільки одне позначення "SFTP", а саме Simple File Transfer Protocol (SFTP), тобто "спрощений протокол обміну файлами". Особливостями цього протоколу є те, що він не специфікований для можливості організації захищеного з'єднання, на відміну від протоколу FTPS (буква S наприкінці), який описаний в RFC-4217 – Securing FTP with TLS або FTP over SSH. При цьому ДКТ (включно ТЗ) не дає визначення цьому позначенню.

Таким чином, використання згаданого у ДКТ протоколу "SFTP" являє собою значну уразливість архітектури програмного забезпечення Системи MNP.

Відомо, що подібне найменування в якості якогось "SFTP-інтерфейсу" зустрічається тільки в описах системи NUMLEX литовської компанії Mediafon, яка брала участь у тендері у складі пропозиції ТОВ "ДІАЛІНК" з найвищою ціновою пропозицією. Опис застосування такого "інтерфейсу" дано у відкритих джерелах, наприклад, http://www.numlex.com/ru/pages/description, де дане поняття специфікується саме як "інтерфейс", а не "протокол" і використовується виключно з внутрішньою метою системи NUMLEX.

У контексті використання процесу шифрування даних при обміні файлами (Secured FTP) не зрозуміло чому організатори конкурсу вимагали додатково ще й шифрувати канал передачі даних, що значно здорожує рішення MNP в цілому. Має бути або тільки Secured FTP (що дешевше) або тільки шифрування каналів передачі даних (але вже без Secured FTP (або "SFTP")).

Крім наведеного прикладу з "SFTP", зміст п. 3.5.4 ДКТ багато чому копіює зміст опису системи (ПЗ) NUMLEX, литовської компанії Mediafon, у тому числі у вимозі щодо передачі в окремому файлі даних про план нумерації. Саме така необхідність визначена у рішенні, що впроваджене за участю литовської компанії Mediafon у Російській Федерації, але в ТМЗК (Телекомунікаційна мережа загального користування – нормативний термін) України така потреба нічим не обумовлена. 

По-третє, у вимогах до підсистеми криптографічного захисту інформації (п. 3.11) відсутні вимоги до наявності діючих сертифікатів відповідності на бібліотеки криптографічного захисту. Тобто закладені передумови використання несертифікованих засобів захисту інформації, які  зустрічаються у пропозиціях окремих учасників торгів, але суперечать вимогам законодавства України. Зокрема, щодо підсистеми захисту інформації, що описується у ДКТ.... 

По-четверте, згідно з п. 4.1 в системі можуть бути використані рішення тільки на базі СУБД MS SQL Server 2012 і вище та/або Oracle. Подібний набір є дискримінаційним і не враховує сучасних тенденцій використання програмного забезпечення СУБД.

Наприклад, таким чином з розгляду виключаються ряд СУБД, використання яких становить тренд, наприклад, http://db-engines.com/en/ranking. У наведеному списку відсутні СУБД з вільними ліцензіями (ПЗ з відкритим програмним кодом), у той час як вимога про необхідність обслуговування 50М (п’ятдесят мільйонів)(у чому немає навіть теоретичної потреби) перенесених абонентських номерів відразу призводить до необхідності покупки дорогої ліцензії, наприклад, під Oracle, що міститься саме у рішенні NUMLEX литовської компанії Mediafon.  Таким чином, закладаються умови дискримінації учасників тендеру з питання вибору сучасного програмного забезпечення СУБД і створюються передумови неоптимального використання державних коштів, виділених для проведення робіт згідно умов тендеру.  

По-п’яте, в пункті 4.1 також дано неоднозначне визначення щодо можливостей використання операційних систем. Наприклад, з тексту неможливо зрозуміти чи припустимо використання операційних систем з відкритим програмним кодом або необхідно використовувати тільки пропрієтарні операційні системи, які значно здорожують вартість системи при аналогічних можливостях забезпечення стабільності роботи і властивостей безпеки....

По-шосте, наведена у Додатку 1 до Технічних вимог "Процеси перенесення та повернення абонентських номерів" схема обміну повідомленнями між учасниками процесу перенесення номера є практично калькою (відтворенням) з рішення, зазначеного у презентаційній документації системи NUMLEX литовської компанії Mediafon.... 

По-сьоме, склад і специфікація технічних засобів (серверів і мережевого обладнання) є надлишковими за своїми потужностями, властивостями і можливостями. Практична експлуатація подібних систем, систем підтримки централізованих баз даних (відкритих регістрів) на національному або міжнародному рівнях дає підстави стверджувати, що описані технічні потужності серверного обладнання мають надмірність у кілька десятків разів.  

12 листопада 2015 року ДП "УДЦР" повторно оголосило про проведення процедури відкритих конкурсних торгів на закупівлю послуги MNP. У ДКТ, що була оприлюднена для повторного проведення процедури закупівлі, не тільки збереглись дискримінаційні умови для учасників торгів, але й деякі з них ще й були значно посилені. Так, до дискримінаційних умов, на нашу думку, відносяться такі: 

По-перше, п.3 додатку № 4 до ДКТ визначено, що для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію "Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів" необхідно було подати:

1) довідку у довільній формі про наявність у Учасника та/або суб’єкта господарювання необхідної спеціалізації та досвіду розробки, впровадження і підтримки автоматизованих систем підтримки послуг із перенесення номерів (MNP) не менш ніж в 1 (одній) країні світу за останні 3 роки з наданням підтверджуючих документів (завірених копій контрактів, угод, договорів, авторизаційних або рекомендаційних листів тощо).

2) копії листів-відгуків, наданих Учаснику або суб’єкту господарювання, від замовників (користувачів) автоматизованих систем підтримки послуг із перенесення номерів (MNP) із зазначенням їх контактної інформації.

Вважаємо цю вимогу дискримінаційною, оскільки технічні рішення із впровадження MNP за своїми вимогами є загальними і спільними з будь-яким іншими подібними за архітектурою рішеннями з підтримки централізованих баз даних – будь-який державний реєстр або централізована база даних з підтримки інфраструктури в Інтернеті тощо, та вимоги до такої системи не є специфічними, крім логіки процесів обробки заявок та формування файлу з даними, які необхідні операторам телекомунікацій та іншим користувачам системи. Натомість Замовником вимагались значно ширші специфікації, ніж це обумовлено об’єктивною і технологічною необхідністю.

Вимоги частини другої статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у критерії «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» не визначають додаткових умов щодо будь-якого досвіду в інших країна світу або за кордоном України, за межами правового поля або господарського обороту України тощо. Предметом конкурсних торгів (закупівлі) є «Проектування, розроблення та впровадження Автоматизованої інформаційної системи "Централізована база даних перенесених номерів"» для розміщення цієї Автоматизованої системи в Україні, у інтересах і на замовлення суб’єкту України, а не в іншій країні світу.

Статтею 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель» зазначається, що вітчизняні і іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах, а також цією статтею забороняється встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Замовник – Відповідач здійснюючи державну закупівлю повинен був діяти виключно у відповідності і у спосіб, визначений законом, оскільки застосування вимог цього закону є для нього обов’язковими. Застосувавши дискримінаційні вимоги щодо наявності у учасника досвіду впровадження з предмету державної закупівлі у іншій країні світу Відповідач перевищив свої повноваження і порушив вимоги статті 16 і статті 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель»

По-друге, у технічній специфікації (Додаток №3) ДКТ повністю відсутня можливість використання програмного забезпечення ОС (операційних систем) та баз даних на основі відкритого програмного коду "Open  Source", як в основних так і в допоміжних компонентах системи. Така вимога є вочевидь технічно негрунтованною і дискримінаційною та значно здорожує вартість закупівлі.

Такі дії Відповідача, на нашу думку, свідчать про те, що йому було добре відомо, що тільки один потенційний учасник торгів, а саме ТОВ "ДІАЛІНК", рішення MNP якого базувалось на рішенні литовської компанії  "Mediafon,  UAB" використовувало виключно ОС та бази даних на основі закритих, пропрієтарних програмних кодів. Такі умови технічної специфікації є необґрунтованими і дискримінаційними по відношенню до учасників, програмні рішення яких базуються на використанні ОС та баз даних на основі відкритого програмного коду "Open  Source", хоча використання подібних продуктів є поширеним у світовій практиці у рішеннях операторського та промислового рівня (у тому числі у схожих системних рішенням, що експлуатуються Відповідачем). 

По-третє, у Вимогах до апаратного (технічного) забезпечення АІС ЦБД ПН технічної специфікації (Додаток №3) ДКТ, наявна вимога подвійного шифрування – як на рівні шифрування прикладного протоколу передачі даних (доступ до ЦБД ПН на основі Secured FTP), так і на рівні шифрування всього фізичного каналу передачі даних (в режимі шифрування трафіку не менш ніж 800 Мбіт/с (для пакетів ТСР)). Тобто висувається вимога забезпечення шифрування не тільки самих даних, які передаються в каналі телекомунікації, а й самого каналу, яким пов’язані джерело і приймач інформації. Така вимога є надмірною і технічно не обґрунтованою.

При цьому відомо, що тільки обладнання єдиного виробника – Cisco Systems має таку технічну здатність шифрування трафіку не менш ніж 800 Мбіт/с і саме це обладнання, яке використовується у рішенні MNP литовської компанії "Mediafon,  UAB" у складі пропозиції ТОВ "ДІАЛІНК".

Така вимога є технологічно недоцільною, необґрунтованою, значно здорожчує вартість закупівлі і є вочевидь дискримінаційною по відношенню до інших учасників, які пропонували не менш надійні, з точки зору захисту інформації, вітчизняні сертифіковані рішення. 

По-четверте, у технічній специфікації (Додаток №3) ДКТ визначається обов’язковість розробки та створення КСЗІ АІС ЦБД ПН.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" застосування КСЗІ є обов’язковим лише за умови обробки інформації у системі з державними інформаційними ресурсами та/або інформації  з обмеженим доступом,  вимога  щодо  захисту якої встановлена законом. Така інформація (державна або з обмеженим доступом) у складі рішення (системи) MNP відсутня. Персональні дані абонентів (споживачів) телекомунікаційних послуг, що можуть потрапляти до системи ЦБД ПН і тимчасово оброблятись в ній не є такими, щодо яких законодавством встановлюється обов’язковість застосування КСЗІ.

У ДКТ Відповідач визначає перелік документів, згідно яких повинне здійснюватись проектування, розроблення та впровадження АІС ЦБД ПН, а також на підставі яких розроблено ДКТ. Серед цих документів зазначено Порядок надання послуг із перенесення абонентських номерів, затверджений Рішенням НКРЗІ від 31 липня 2015 року № 394, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за № 1019/27464. Так, згідно підп. 4 ч. 4 розділу 2 цього Порядку не на особу, яка замовляє і проваджує рішення MNP – АІС ЦБД ПН, а на операторів телекомунікацій покладається обов’язок забезпечувати відповідно до законодавства захист персональних даних про абонента, отриманих при замовленні чи наданні послуг цими операторами.

У підп.5 визначається обов’язок вживати заходи для недопущення несанкціонованого доступу до власної ЛБД (локальна база даних – база даних, що розміщена у оператора телекомунікацій), а у випадку, коли оператор телекомунікацій є адміністратором, – до ЦБД (централізованої бази даних – у нашому випадку – АІС ЦБД ПН) та наявної в них інформації, дотримуватись вимог законодавства щодо захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

У свою чергу, вжиття заходів для недопущення несанкціонованого доступу до АІС ЦБД ПН згідно із законодавством не потребує застосування КСЗІ. Також слід зауважити, що застосування КСЗІ, яка може здійснюватись виключним переліком суб’єктів господарювання, що мають відповідні державні ліцензії та мають сертифікати відповідності, згідно вимог законодавства, значно звужує коло учасників та суттєво здорожує вартість рішення. Враховуючи викладене застосування вимоги щодо КСЗІ є дискримінаційною.

Заседание суда состоится 1 февраля.

Представитель истца - заместитель директора "Технический Центр Интернет" Александр Степанов пояснил, чем продиктовано обращение в суд:

- Решение тендерной комиссии не стало неожиданностью. Условия как первого, так и второго конкурса были прописаны крайне предвзято. Подходил софт центральной базы данных всего одной фирмы – литовской «Медиафон», которая выходила на конкурс как субподрядчик «Диалинка». 

К тому же, считаю, что на второй тендер была «приглашена» подыгрывающая организация – «Украинские специальные системы». В этой паре «Диалинк» должны были признать победителем как участника с меньшим ценовым предложением.

Причины, по которым «отсеяли» ряд участников конкурса, считаю, мягко говоря, сомнительными.  К примеру, за две недели до оглашения результатов конкурса китайская корпорация Huawei оказала техническую помощь в размере 3 млн долларов Министерству экономического развития и торговли Украины (к слову, именно тому ведомству, которое, считаю, возглавляет лоббист интересов литовского «Медиафона»). Мне очень интересно, на основании чего признали финансово несостоятельной дочку компании, которая в  состоянии подарить 3 млн долларов Украине.

Мы изначально предполагали, что «Диалинк» признают победителем вопреки многочисленным нарушениям законодательства. Поэтому за 10 дней до оглашения результатов конкурса подали иск. Если суд не удовлетворит его, будем подавать апелляцию. Но я не понимаю, на основании чего суд может отказать: в иске приведены прямые нарушения законодательства. Самое главное: УГЦР не имеет права вносить в тендерные условия требование об опыте внедрения аналогичного решения в другой стране - этот критерий является дискриминационным, следовательно, он нарушает закон «Об осуществлении государственных закупок». Но эту и другие нормы закона УГЦР проигнорировал, а дискриминационные требования оставил в квалификационных критериях тендера. Мы несколько раз направляли в УДЦР соответствующие разъяснения с просьбой внести изменения в тендерные условия, однако нас не захотели услышать.

Если суд удовлетворит наш иск, должен быть назначен новый тендер. Очень бы хотелось, чтобы в тендерной документации наконец появились реальные требования. Они очень просты – опыт создания подобных решений. Конкурс объявлен на разработку рядовой базы данных, которую могут создать десятки, если не сотни  украинских компаний.

Детально о том, какие требования стоило бы прописать в тендерной документации, чтобы не возникло подозрений в дискриминации прав потенциальных участников, рассказал Юрий Каргаполов, телеком-эксперт, архитектор системы NPU-Registry (системы по управлению переносимостью абонентских номеров, принадлежащей ТЦИ):

- На мой взгляд, в тендерной документации не должны содержаться требования к системе, которые ограничивают спектр уже проверенных технических, технологических, административных решений. Системы подобного типа, несмотря на кажущуюся простоту уже понятных решений, содержат в себе ряд know-how каждого разработчика. Учитывая, что украинские разработчики в процессах внедрения переносимости участвуют с 2007 года, мы знаем практически все «фишки» компаний. Нас не так много на рынке. За это время мы имели рабочие встречи и обменивались идеями с американскими, бразильскими, турецкими, израильскими, голландскими, норвежскими, российскими коллегами. Среди них были и коллеги из Литвы, т.е. из компании «Медиафон». Когда мы прочитали тендерные требования, то сразу поняли, что они выписаны под характеристики и особенности системы «Медиафона», о чём сразу же и заявили.

Украинская система обладает более развитыми свойствами и более мощными возможностями. Абсурд состоял в том, что нам для попадания в «прокрустово ложе» тендера пришлось «урезать» качество украинской системы. Но странности на этом не заканчиваются. Например, со стороны УГЦР участникам выдвинуто требование соблюдения форматов хранения и передачи данных, характерных для сетей операторов Российской Федерации. Но в Украине, вследствие различий принципов организации номерного плана, совершенно отсутствуют какие-либо предпосылки для таких требований. Учитывая, что УГЦР заставил всех участников использовать закрытый для всех, кроме самого «Медиафона» протокол обмена данными, можно только догадываться, куда может уйти центральная база данных. С другой стороны, в Украине присутствуют не географические (номадические) коды и в связи с этим работающий в ТМЗК конвергентный сегмент. Кто как ни УГЦР должен был предусмотреть эту опцию. Украинская система в отличие от системы «Медифона» может решать такие задачи. Почему этих требований нет в тендерной документации? Опыт разработчиков показывает успешное применение систем с открытым кодом для управления базами данных, например, PostgreSQL. УГЦР категорически запретил использование подобных систем. Но зато среди проприетарных продуктов навязал Oracle, на который ориентирована система «Медиафона». Для специалиста понятно, что это значительно увеличивает стоимость системы. Далее, УГЦР выдвинул требование обеспечения шифрования не только самих данных, которые передаются по каналу телекоммуникации, но и самого канала, которым связаны источник и приемник информации. Такое требование является избыточным и технически не обоснованным. Это ещё увеличило стоимость решения.

Это очень странная смесь требований, характерных для одного участника, и финансовой избыточности. Результатом этого станет то, что разница в стоимости между 72 млн грн  и 18 млн грн (наименьшим ценовым предложением первого тендера) ляжет на и без того измученные украинские плечи.

Не исключено, что иск от ТЦИ будет не единственным. Юристы «ЭС АЙ центр» после оглашения результатов торгов заявили, что предложение их компании соответствует условиям конкурса. 

Дмитрий Зарахович, управляющий партнер SI Center:

- Никогда не думал, что буду принимать участие в тендере как актер в трагикомедии. Больше всего меня позабавили замечания к нашей документации: в сентябре 2015-го мы подали на тендер НКРСИ эти же документы, выиграли конкурс, в ноябре успешно поставили все оборудование. У НКРСИ замечаний не было. А у подконтрольного регулятору предприятия иное мнение.  

Думаю, скоро увидимся с представителями УГЦР в АМКУ.

Кроме ТЦИ и «ЭС АЙ центр» в АМКУ и суд могут обратится еще две компании. Как стало известно InternetUA, вопрос рассматривает Huawei Ukraine - "дочка" одной из крупнейших мировых корпораций Huawei. Также о своем несогласии с результатами тендера заявили представители польской компании "T4B". Как отразятся на имидже Украины иски иностранных компаний - вопрос риторический. 

Сомнения в прозрачности тендера возникли и у сторонних юристов. 

Юрий Котляров, управляющий партнер "Адвокатского бюро Юрия Котлярова":

- Процедура закупки, которую провел УДЦР, выглядит не достаточно прозрачной, в частности, при установлении квалификационных требований к участникам тендера. И даже сказал бы больше: необоснованно расширенное толкование со стороны УДЦР некоторых положений Закона «Об осуществлении государственных закупок»  в части установления квалификационных требований может свидетельствовать либо о не профессионализме, либо о заинтересованности в результатах такого тендера.

Так, в соответствии с положениями этого ЗУ, заказчик имеет право устанавливать один или несколько квалификационных критериев, которые  указаны в ст. 16 Закона. Одним из таких критериев законом предусмотрен следующий - наличие финансовой способности участника, которая исходя из содержания данной статьи определяется путем исследования следующих документов – баланса, отчета о финансовых результатах, отчета о движении денежных средств, справки обслуживающего банка об отсутствии (наличии) задолженности по кредитам. При этом какие – либо иные документы, не предусмотренные законодательством, участники, в подтверждение соответствия тому или иному квалификационному критерию, предоставить не могут. В тоже время следует отметить, что при установлении квалификационных критериев, заказчик должен руководствоваться основоположными принципами осуществления закупок, что предусмотренны ст. 3, 5 данного Закона. В частности, хотел бы отметить такие из них: не устанавливать дискриминационные условия для участников процедур, а также исходить из максимальной экономии и эффективности закупок.

Именно в силу, якобы не предоставления всех, которые требовал УДЦР документов, мы считаем, что госпредприятие необоснованно расширило свои требования к списку таких документов по квалификационному требованию «наличие финансовой способности», и были отклонены предложения конкурсных торгов некоторых участников данного тендера. Считаем, если более детально рассматривать действия УДЦР при проведении данного тендера, то есть достаточно высокие шансы признать условия конкурса их дискриминационными и на этом основании отменить результаты торгов.

Учитывая то, что предложения участников по цене отличались не в десятки или сотни тысяч гривен, а в разы в миллионах гривен (а я напомню, речь идет о бюджетных средствах), АМКУ, как органу обжалования, следует тщательно проанализировать данную закупку. 

Тем временем представители УГЦР продолжают уверять, что конкурс проведен без нарушений законодательства. 

Глава Комитета по конкурсным торгам, директор по административным вопросам предприятия Вадим Гулько.

- На протяжении месяца, даже в период новогодних праздников, мы внимательно изучали предложения участников. По результатам оценки соответствия предложений конкурсных торгов квалификационных и техническим требованиям тендерной документации установлено, что предложения ГП «Украинские специальные системы», ООО «Хуавей Украина» и ООО «Эс АЙ Центр» не соответствуют требованиям документации конкурсных торгов.

Тендерная документация была разработана таким образом, чтобы исключить субъективные факторы оценки. 

Глава НКРСИ Александр Животовский (которому ТЦИ неоднократно направляла фактаж, по которому может быть возбуждено УД по подозрению в коррупции) после оглашения результатов торгов официально признал "високий рівень організації та проведення конкурсу": 

- Впровадження послуги MNP це, перш за все, стимулювання конкуренції на телеком ринку, яке стосується кожного з абонентів, кожного з громадян. Вони зможуть змінювати номер без прив’язки до оператора і це буде дуже значний інструмент конкуренції.

Щодо організації конкурсу, то його, як відомо, було проведено у два підходи. Друга спроба виявилася вдалою, і ми дуже задоволені тим, що УДЦР вдалося обрати виконавця, який, сподіваюсь, найближчим часом впровадить цю послугу в Україні. 

Глава Комитета ВР по вопросам связи и информатизации Александр Данченко (который ранее рассказывал нашему изданию, что к нему обращались участники рынка с жалобами на дискриминационные условия конкурса, и обещал детально изучить вопрос) заявил, что конкурс состоялся прозрачно: 

- Ми бачили завершення великої роботи, проведену УДЦР разом з НКРЗІ по вибору компанії, яка впроваджуватиме послугу з перенесення мобільних номерів в Україні. Знаю, що цей тендер готувався дуже довго, ретельно і проходив прозоро, хоч і з деякими зауваженнями. 

Я дуже радий, що в країні відбуваються позитивні зміни в нашій галузі. 3G – це був великий прорив і зараз  MNP – ще один крок вперед.  Європа зацікавлена у розвитку цієї галузі і високо оцінює наші кроки по запровадженню MNP в Україні. 

Чью правоту признает суд - станет известно 1 февраля. Ему предстоит нелегкое решение: на одной чаще весов - соблюдение законодательства Украины, на второй - "интересы" УГЦР, НКРСИ и, возможно, МЭРТ (ранее  два источника из Кабмина и СБУ сообщили, что, по их мнению, интересы литовской компании лоббирует их земляк - министр экономического развития и торговли Украины Айварас Абромавичус). 

Резюме, вакансии киев на JOB.ukr.net
Qa-инженер
Программист c#
Software development engineer
Client developer c++