Уряд таки «покращить» життя українським програмістам

В найближчому майбутньому українським програмістам можуть заборонити займатись аутсорсингом без спеціального дозволу держави. Уряд за поданням Мінсоцполітики схвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів» та «Порядок надання дозволів на наймання працівників для виконання робіт в іншого роботодавця».

Наталія Королевська, Міністр соціальної політики

Що зміниться?

Якщо Верховна Рада ухвалить відповідний законопроект, залучити працівників у форматі «аутсорсингу» можна буде лише після отримання в службі зайнятості відповідного дозволу, – повідомляють у відомстві Королевської. Для отримання відповідного дозволу необхідно надати проект трудового договору з включенням до нього положень щодо можливостей виконання працівником роботи на користь замовника персоналу, а також зазначити заробітну плату, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи. При цьому зарплата працівника, що працює на умовах аутсорсингу, не може бути нижчою, ніж зарплата штатних працівників роботодавця, які виконують таку саму роботу.

Джерело www.mlsp.gov.ua

«Запропонованим проектом акта передбачається нормативне врегулювання діяльності суб’єктів господарювання - роботодавців з найму працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, даний нормативно-правовий акт сприятиме підвищенню відповідальності роботодавців у разі здійснення діяльності з найму працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця без відповідного дозволу та захисту прав найманих працівників. У проекті частково враховані зауваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної податкової служби України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва», - повідомив заступник Міністра соціальної політики В’ячеслав Коломієць.

Представники влади заявляють, що в Україні набули поширення так звані «нетипові» форми зайнятості, з чим сьогодні необхідно боротись. «Я категорично проти такого підходу. Потрібно боротись не проти чогось, а за щось. Нещодавно в Україні набули чинності зміни до трудового законодавства.  Описані чинним урядом як «нетипові» трудові відносини, у відповідності з цими змінами мають право на існування. Перше про що повинна турбуватись чинна влада, так це про збільшення робочих місць а не про створення перешкод для тих, хто працює в Україні та намагається вести бізнес у відповідності з дійсним законодавством», - повідомила народний депутат (БЮТ) та екс-міністр праці та соціальної політики (2007-2010) Людмила Денісова.  

Варто зазначити, що дана ініціатива не є першою спробою уряду «врегулювати» ситуацію на ринку зайнятості, зокрема в галузі ІТ. Напочатку року уряд ініціював боротьбу з айтішніками, які працюють на ринку у статусі суб'єктів підприємницької діяльності. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що сьогодні більшість айтішніків працюють за так званими «сірими» схемами. Податкові пільги, в тому числі, і запропоновані новим проектом закону № 2036, повинні будуть змінити ситуацію. У результаті реалізації нової стратегії оподаткування галузі, влада очікує збільшення надходжень до бюджету від податку на доходи фізосіб на 3,9 млрд. грн., до фонду соціального страхування - на 6,1 млрд. грн.

Оцінка юриста

Дмитро Гадомський, адвокат, партнер практики ІТ та медіаправа адвокатського об'єднання «Юскутум»:

«Мінсоцполітики врегулювало ситуацію на ринку аутсорсингу найманої праці» – саме так гучно звучать гасла, що містяться на урядових порталах внаслідок нещодавньої події, коли Кабінет Міністрів України схвалив законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів».

За офіційною версією, даний законопроект покликаний, нібито, усунути Ахіллесову п’яту соціальної політики України – проблему юридичного регулювання аутсорсингу. На жаль, останнім часом постійною практикою в нашій державі є прийняття нормативно-правових актів для цілеспрямованого захисту інтересів конкретних осіб чи органів, при цьому нехтуються інтереси «простих» громадян. Тому хотілось би заглянути в корінь законопроекту і визначити його справжню сутність.

Головним нововведенням законопроекту є надання службі зайнятості важелів контролю над залученням працівників із ринку аутсорсингу. Планується, що служба зайнятості матиме повноваження на видачу відповідних дозволів на укладення трудового договору між таким працівником та компанією.

Якщо читати текст законопроекту і при цьому абстрагуватися від реальності, то він здається досить прогресивним і таким, що справді вирішує деякі проблеми. Наприклад, кожного року держава втрачає великі суми коштів внаслідок застосування компаніями у своїй діяльності аутсорсингових схем. Так, роботодавці не влаштовують працівників офіційно, а укладають з ними (часто як з фізичною особою-підприємцем) угоду про виконання певних послуг, таким чином зменшуючи власні витрати, уникаючи обов’язку сплати податків та зборів. Внаслідок таких дій наймані працівники можуть постраждати, оскільки вони фактично є працівниками компанії, але при цьому не мають постійного місця зайнятості, втрачають право на певні винагороди та соціальні виплати, їм не зараховується стаж роботи тощо.

Якщо служба зайнятості буде надавати дозволи на укладення кожного такого договору, вона візьме всю сферу під свій контроль. При цьому інспекція з питань праці буде стежити, щоб соціальні та трудові права працівників не порушувалися.

Тепер спроектуємо ці норми законопроекту на життя простих людей. Схеми, описані вище, найчастіше використовуються компаніями, задіяними в IT-індустрії. Офшорне програмування (розробка програмного забезпечення на замовлення іноземної компанії) є однією з різновидностей ІТ-аутсорсингу і займає досить значну частину загального обсягу ринку ІТ-аутсорсингу. При цьому, за різними оцінками, ІТ-аутсорсинг в Україні  посідає 15-30 місце у світі серед країн в сфері експорту послуг ІТ-аутсорсингу. Як наслідок, Україна щорічно отримує від $0,6 до $1,5 млрд., використовуючи у цій сфері 25-40 тисяч українських фахівців.

Якщо законопроект буде прийнято, найбільше постраждає саме сфера IT. Так, для отримання дозволу від служби зайнятості, компанія повинна буде надати їй проект трудового договору з включенням до нього положень щодо розміру заробітної плати, яку отримує звичайний працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи. При цьому зарплата працівника, що працює на умовах аутсорсингу, не може бути нижчою, ніж зарплата штатних працівників роботодавця, які виконують таку ж роботу.

По-перше, в цій частині логіка законопроекту є зовсім незрозумілою, адже аутсорсинг, як правило, для того й існує, щоб не утримувати у своїй компанії відповідних працівників, а отримувати певні послуги від іншої компанії чи особи. Окрім цього, в більшості іноземних країн плата, яку отримують виконавці за договором про надання послуг на умовах аутсорсингу, є комерційною таємницею та не підлягає розголошенню. Законопроект при цьому нехтує не тільки статусом інформації про заробітну плату, але й іншими даними договору, які жодна компанія не захоче добровільно надавати службі зайнятості.

Також слід враховувати корупційні проблеми нашої держави. Є всі підстави припустити, що прийняття даного законопроекту – це створення нового способу отримання коштів корупційним шляхом. Так як надання дозволу повністю залежить від розсуду працівників служби зайнятості, цілком можливо, що компаніям доведеться сплачувати певні неофіційні платежі відповідним особам для уникнення проблем.

Як бачимо, замість того, щоб створювати сприятливі умови для розвитку настільки важливої для нашої економіки ІТ-індустрії, шляхом формування для її суб’єктів більш сприятливого правового та податкового клімату, держава свідомо робить крок назад. Важко уявити іноземну компанію, яка буде зацікавлена у співпраці з українськими фахівцями, якщо процедура укладання відповідних договорів для такої співпраці ускладнена національним законодавством.

Тому можна зробити висновок, що Україна з прийняттям цього законопроекту знову зіграє в гру втрачених можливостей. В ситуації, коли створення правильних умов для розвитку IT-індустрії може надати життєво важливий поштовх українській економіці, прийняття законопроекту буде фатальною помилкою, до яких, зрештою, наше суспільство уже звикло».