Прокуратура готовит репрессии киевским интернет-провайдерам
На этой неделе стало известно о том, что районные прокуратуры Киева массово рассылают интернет-провайдерам письма с требованиями документального подтверждения законности размещения сетей в жилых домах столицы. Провайдеры предполагают, что это может стать началом нового перераспределения столичного рынка интернет-доступа. Эксперты же, опасаются более серьезных последствий общегосударственного масштаба.
«У ИнАУ имеется информация о том, что киевские районные прокуратуры направляют письма провайдерам подобного содержания (текст письма смотрите ниже). Есть версия, что это прокурорская поддержка деятельности КЖСЭ. И что к процессу готовы подключиться пожарники и прочие исполнители. Возможно, подобные письма имеются и за пределами столицы», - сообщил Исполнительный директор ИнАУ Владимир Куковский.
Как действуют?
Сами провайдеры, получившие схожие письма, предпочли не давать оценок подобным действиям киевской прокуратуры. Но, учитывая недавний опыт конкурентной борьбы на рынке, сегодня его участники вынуждены готовиться к худшему сценарию.
Ранее мы неоднократно писали о том, как киевские власти «упорядочивают деятельность субъектов хозяйствования в области связи и информационных технологий» с помощью централизованного коммунального предприятия. Эксперты таких организаций как ИнАУ, УСПП, Телекоммуникационная палата Украины, защищающие интересы операторов и провайдеров телеком-услуг, неоднократно отмечали, что решение Киевсовета № 378/5765 от 14.07.2011 г., и методы его исполнения КП КЖСЭ препятствуют развитию всего рынка информационных технологий столицы.
На данный момент КП КЖСЭ функционирует как предприятие, которое от имени собственника жилых и нежилых сооружений коммунальной собственности принимает плату (по совершенно непонятным с т.з. закона основаниям) за размещение телекоммуникационных сетей в зданиях коммунальной собственности.
Что же касается тарифов, предложенных рынку, их, как утверждают в КП КЖСЭ, городская власть может определять на свое усмотрение. Как отмечают в ИнАУ, на протяжении всего прошлого года коммунальщики самовольно, вне закона, решали, как и в отношении каких провайдеров, им предстоит действовать. Руководству КП КЖСЭ до сих пор удается скрывать результаты этой «регуляторной политики» от вышестоящих государственных органов. Известно лишь, что только от 60 провайдеров «Киевжилспецэксплуатация» в прошлом году получала около 1 млн. грн. в месяц, не предоставляя при этом явных результатов в направлении улучшения жилищного фонда столицы.
Об истории борьбы киевских провайдеров с незаконно функционирующим коммунальным предприятием КЖСЭ читайте в наших прошлых публикациях.
Очевидно, что данное коммунальное предприятие было создано столичными властями в качестве инструмента наведения «нужного» порядка в сфере ЖКХ столицы. Интернет-провайдеры, предоставляющие услуги доступа населению и размещающие свои сети в жилых домах, оказались едва ли не самым прибыльным объектом нападок КЖСЭ. Незаконно вырезая сети неугодных участников рынка, КЖСЭ способствовало увеличению количества новых абонентов для тех интернет-провайдеров, которых считало «своими». Каждый новый абонент на столичном рынке интернет-доступа сегодня стоит около 150 $. Поспособствовав заполучению новых клиентов среди жителей хотя бы одного дома можно получить солидное вознаграждение.
Сегодня письма районных прокуратур столицы, направленные в адрес провайдеров, и последующее проведение проверок законности размещение сетей, с большой долей вероятности может вызвать новую волну «обрезаний». Ведь украинское законодательство в вопросе урегулирования деятельности провайдеров по размещению сетей в жилых домах развито весьма слабо. И главная проблема здесь состоит даже не в возможности интерпретировать существующие сегодня нормы так, как это будет угодно стоящим у власти. Главная проблема состоит в фактическом отсутствии унифицированных правил доступа к жилищной инфраструктуре. Поэтому в данном случае избежать реализации максимы «будет так, как хочет стоящий у власти» будет крайне сложно.
Со стороны рынка добавим, что обосновать незаконность каких-либо претензий со стороны прокуратуры и КЖСЭ, руководствуясь нормами действующего законодательства, так же просто. «Свои требования прокуратура и КСЖЭ базирует на решении КГГА 378/5765 от 14.07.2011г, в котором КСЖЭ поручается упорядочивать сети связи в домах коммунальной формы собственности. И тут пока все хорошо - имеют полное право. Что же такое «дома коммунальной формы собственности»? КГГА издало решение 284/5096 от 02.12.2010г., в котором «утвердило» перечень таких домов. Туда попали вообще все дома города Киева, где нет ОСМД. Согласно п.2 ст. 10 Закона Украины «Про приватизацию государственного жилищного фонда», а так же п. 2 ст. 382 Гражданского кодекса, все вспомогательные помещения вне квартир дома принадлежат жильцам на правах долевой собственности. Решение Верховного Суда Украины 4-рп/2004 от 02.03.2004г. это подтверждает, а так же говорит о том, что никакой процедуры смены собственника не предусмотрено - собственник меняется автоматически. Таким образом: 1. Дома, где есть хоть одна приватизированная квартира, не являются коммунальной собственностью как минимум по двум Законам. 2. Постановление 284/5096 - незаконно, так как противоречит двум законам и пачке решений судов. И дальше самое интересное. На основании этого же 284-го постановления точно так же приватизируются помещения в домах и продаются/арендуются, а деньги присваиваются грабителями из КСЖЭ и КГГА», - в который раз напоминает Максим Тульев, директор компании «НетАссист».
Кто действует?
Сегодня, к сожалению, мы вынуждены констатировать тот факт, что схожая практика перераспределения рынка интернет-доступа, приобрела нешуточную популярность во многих регионах Украины. Вернемся к последнему примеру. «Местные власти», «проблемы ЖКХ», «вырезание сетей интернет-провайдеров», «покровительство прокуратуры» - главные тезисы медийного освещения борьбы местных властей Харькова с легальным провайдерским бизнесом бывшей столицы Украины. В начале осени ситуация на харьковском рынке стала критической. О массовых нарушениях заявили даже такие участники рынка как «Киевстар», «Воля» и «Датагруп».
Ранее мы сообщали, что в Харькове под предлогом реализации городских программ по ремонту подъездов, упорядочению домовых сетей и демонтажу старых антенн вырезаются сети всех операторов, кроме одного. В результате незаконного демонтажа их сетей, без интернета остались сотни домов и тысячи абонентов. «Беспрецедентная ситуация в Харькове – это не что иное, как с попытки перераспределить соотношения сил на местном рынке фиксированного интернет-доступа. Один из операторов вместо того, чтобы вести честную конкурентную борьбу, интегрировался в одну из структур органов местного самоуправления с целью легитимации фактического захвата рынка ШПД», - сообщал тогда вице-президент УСПП по вопросам IТ Иван Петухов. Напомним, что замдиректора Департамента телекоммуникаций и связи мэрии Роман Сальников является президентом того самого «Триолана», сети которого не пострадали при этих загадочных обстоятельствах.
И хотя, ни один из пострадавших провайдеров открыто не заявил о причастности руководства «Триолана» к незаконному демонтажу сетей, фактов, гласящих о стремлении «Триолана» таким образом монополизировать харьковский рынок, было предостаточно. Более детально о ситуации читайте в нашей предыдущей публикации.
Но, тем не менее, причастности руководства компании «Триолан» к массовым вырезаниям сетей легальных провайдеров Прокуратура Харьковской области не заметила. Вот такое письмо от имени и.о. Прокурора города Харькова получила Интернет ассоциации Украины в ответ на многочисленные письма по факту массового уничтожения телеком-сетей в Харькове:
«То что произошло в Харькове – это была своеобразная «проба пера». Местные власти и высокопоставленные чиновники соответствующих ведомств, в том числе и прокуратуры, испытывали на прочность возможные схемы перераспределения рынка интернет-доступа, пока только в границах одного конкретного региона. Сейчас к реализации этой схемы готовятся на общегосударственном уровне. Сегодня легальный провайдерский бизнес не только Киева, но и многих других городов и областей находится под угрозой уничтожения. Зачем в этом конкретном случае власти самого высокого уровня способствовать реализации финансовых интересов отдельных компаний – вопрос открытый. Скажу только что, если главным участником этого процесса является компания, использующая в борьбе с конкурентами самые грязные методы, ничем хорошим это не закончится», - сообщил изданию заместитель Председателя Правления Сергей Одинец. Эксперт также считает, что большинство из легальных участников отрасли телекоммуникаций, в том числе и крупные игроки, активно ведущие борьбу за лидерство на этом рынке, не стали бы прибегать к подобным незаконным методам конкурентной борьбы. Что же касается «Триолана», в СМИ регулярно всплывает информация о причастности компании к вырезанию сетей конкурентов-провайдеров. Несколько дней назад стало известно о похожем случае, произошедшем уже на телеком-рынке города Ровно. Детальнее читайте здесь.
Зачем действуют?
За несколько часов до выхода этой публикации, пролить свет на происходящее согласился, на условиях полной анонимности, один из сотрудников украинских спецслужб.
Источник сообщил: Ситуация, которая сегодня происходит на телекоммуникационном рынке столицы, имеет четкую цель. Вспомните, как приближенное к власти руководство одной из телеком-компаний Харькова отключило телеканал ТВi. Таким образом, большинство харьковчан лишили возможности доступа к альтернативному источнику тв-информации. А в ключевые моменты недавних событий в центре столицы "вдруг" переставали "грузиться" оппозиционные ресурсы. Сейчас страна находится в преддверии выборов 2015 года, исход которых в большой степени зависит от победы в информационной войне. «Майдан» показал власти, какую роль в протестном движении играют интернет-медиа. "Бесконтрольный" интернет для власти – проблема. Создав условия для доминирования на рынке "придворных" компаний, власть просто даст команду пулу "ручных" провайдеров, финансовое благополучие которых, кстати, было обеспечено с ее же «легкой руки». Действия районных прокуроров координирует городская прокуратура, которая выполняет распоряжение "свыше".
ПРИЛОЖЕНИЕ
Щодо запитів прокуратур м. Києва про надання інформації провайдерами та операторами телекомунікацій
Вих. № 187
від 26 грудня 2013 р.
Шановний Вікторе Павловичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об'єднує понад 150 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
На даний час до ІнАУ звернувся ряд провайдерів та операторів телекомунікацій стосовно надходження на їх адреси прокурорських запитів про проведення щодо них перевірки додержання вимог Закону України «Про телекомунікації» під час розміщення суб’єктами ринку телекомунікаційних мереж в будинках, підвалах, горищах, допоміжних спорудах, нежитлових і технічних приміщеннях тощо.
Відповідно до інформації, що міститься в названих запитах, підставою для проведення перевірок є листи КП «Київжитлоспецексплуатація» щодо відсутності договорів сервітутів на розміщення телекомунікаційних мереж.
Посилаючись на ст.8 та ст.20 Закону України «Про прокуратуру» організаціям встановлено вимогу у короткі строки надати до відповідних прокуратур міста Києва належним чином завірені документи згідно з значним переліком, а також вимогами особистого візиту посадовими осами компаній для надання пояснень.
1. В той же час, ст. 5 вказаного Закону визначено вичерпний перелік покладених на прокуратуру функцій, до яких зокрема віднесено здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура не має право підміняти органи відомчого управління та контролю і втручатися у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Слід зазначити, що державний нагляд за додержанням суб'єктами ринку законодавства про телекомунікації відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про телекомунікації» віднесений до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації .
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи вищенаведене, постає питання у правомірності проведення перевірок суб’єктів ринку телекомунікацій на предмет дотримання вимог Закону України «Про телекомунікації» саме органами прокуратури, ігноруючи при цьому наявність спеціально уповноваженого на здійснення таких перевірок регуляторного органу (НКРЗІ).
Згідно зі ст.121 Конституції України і чинної редакції ст.5 Закону «Про прокуратуру» на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно ж до «Перехідних положень» Конституції України Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Відповідно до приписів саме Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від
2001 р.) до функцій прокуратури не входить «загальний нагляд» за додержанням законів ВСІМА органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Тобто, при здійсненні функцій, передбачених ст.5, 8 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор і реалізовує свої повноваження згідно з ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру».
Відповідно до ст. 6, п. 5 ст. 19 Господарського кодексу України заборонено незаконне втручання в господарську діяльність суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.
2. Крім того, враховуючи те, що підставами проведення перевірок операторів, провайдерів телекомунікацій є звернення КП «Київжитлоспецексплуатація», необхідно зазначити, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки за заявами юридичних осіб, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади. При цьому невідомо, чи зверталося КП “Київжитлоспецексплуатація” з приводу порушених питань саме до НКРЗІ — компетентного органу у сфері телекомунікацій.
3. Необхідно врахувати, що в силу ч. 2 ст. 19 Закону «Про прокуратуру» вагомою підставою для перевірки додержання законів посадовими особами органів прокуратури є заяви та інші повідомлення про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводу - власна ініціатива прокурора.
Відносно листів КП «Київжитлоспецексплуатація» щодо відсутності договорів сервітутів на розміщення телекомунікаційних мереж які стали підставою для проведення перевірок, доцільно зазначити, що з аналізу судової практики у всіх позовах, ініційованих комунальними підприємствами міст Києва, Рівного та Дніпропетровську щодо дострокового розірвання сервітуту у зв’язку з передачею прав на укладення договорів щодо розміщення мереж в житлових домах спеціалізованим комунальним підприємствам, зокрема в м. Києві КП «Київжитлоспецексплуатація» було відмовлено. Тобто, заява про відсутність договорів сервітутів у суб’єктів ринку телекомунікацій саме зі спеціалізованим комунальним підприємством КП «Київжитлоспецексплуатація» є доволі упередженим приводом та потребує перевірки обґрунтованості вимог.
З наведених у цьому листі фактів вбачається безпідставне проведення перевірки щодо значного кола суб’єктів ринку телекомунікацій, порушення органами прокуратури міста Києва чинного законодавства України, перевищення наданих повноважень, а також дії щодо обмеження конкуренції суб’єктів господарювання у сфері надання телекомунікаційних послуг.
Враховуючи вищенаведене та з метою спростування факту наявності дій щодо обмеження конкуренції суб’єктів господарювання у сфері надання телекомунікаційних послуг, просимо:
1. Встановити правомірність прийняття рішень органами прокуратури міста Києва про проведення перевірки додержання вимог Закону України «Про телекомунікації» під час розміщення суб’єктами ринку телекомунікаційних мереж в будинках, підвалах, горищах, допоміжних спорудах, нежитлових і технічних приміщеннях при здійсненні ними своїх повноважень.
2. Надати відомості щодо попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади заяв КП «Київжитлоспецексплуатація», як то вимагає ст.21 Закону «Про Прокуратуру».
3. Перевірити обґрунтованість і законність вимог спеціалізованим комунальним підприємством КП «Київжитлоспецексплуатація» щодо необхідності укладання суб’єктами господарювання у сфері телекомунікацій договорів сервітутів з даним підприємством.
З повагою,
Голова Правління
Інтернет Асоціації України Т. Попова