НКРЗІ намагається віджати в українців 20 мільярдів

Марія Дачковська

28 січня Комісія підтримала проект Закону України "Про внесення змін до податкового кодексу щодо створення Фонду загальдоступних телекомунікаційних послуг".  

Розпорядником коштів у розмiрi  3,5%  з більш як 50 млрд. в рік - стає НКРЗІ. А найбільшим отримувачем, скоріш за все, виявиться ПАТ «Укртелеком» за рахунок споживачів Інтернет, мобільного зв'язку та інших послуг у сфері телекомунікацій. Загальна цифра "данини" може перевищити 20 мільярдів гривень за 10 років, на які планується  впровадити збір.

Витяг із законопроекту:

3172.1. Об'єктом оподаткування збором є дохід оператора, провайдера телекомунікацій, отриманий/нарахований від надання телекомунікаційних послуг, що сплачується споживачами оператору, провайдеру телекомунікацій, у будь-який спосіб та будь-якій формі без урахування податку на додану вартість та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За офіційними даними Державної служби статистики України, лише за минулий рік абонентів фіксованого телефонного зв’язку стало менше на 334,5 тис.

За даними Мінтрансзв'язку від 2008 року, лише у 36 селах України були відсутні засоби такого зв’язку. Тож за таких обставин досить сумнівною виглядає аргументація щодо необхідності створення фонду розміром понад 1,5 млрд грн на рік!

Офіційно, наміри маскуються за таким текстом: 

"З метою задоволення попиту населення України в загальнодоступних телекомунікаційних послугах,  насамперед населення сільських, гірських районів, а також таких вразливих груп споживачів, як малозабезпечені сім'ї, пенсіонери та інваліди, та для компенсації збитків від надання операторами, провайдерами телекомунікацій загальнодоступних телекомунікаційних послуг за регульованими тарифами, а також для реалізації телекомунікаційних соціально-освітніх проектів, у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється Фонд загальнодоступних телекомунікаційних послуг (далі — Фонд)".

З точки зору української громадськості - це прихований податок на інтернет.

 Голова НКРЗІ Петро Яцук на всі апельовані питання дає єдине пояснення:

"Комісія має задовольнити всі потреби в телекомунікаційних послугах. І незважаючи на тенденцію зменшення попиту на фіксований зв'язок, відповідних заяв від споживачів ще вистачає. Ви задоволені якістю мобільного зв'язку? Я - далеко не завжди. А тому він не може подолати існуючі проблеми. В інших країнах світу джерелом фінансування є загальний урядовий бюджет, але запропонований спеціальний фонд, сформований за рахунок цільових надбавок до тарифів на телекомунікаційні послуги, також є державним фондом. Комісія стоїть на порозі прийняття рішення або з урахуванням висловлених ринком та громадськістю зауважень, або має притриматись курсу, сформованого за останні 10 років".

Незважаючи на висловлену невідповідність такого курсу тенденціям ринку, Комісія обрала 10-річну практику. В той же час, за офіційними даними Державної служби статистики України, абонентами мобільного зв’язку в Україні є 61,979 млн осіб (тоді як фіксованого – понад 9 мільйонів), що значно перевищує чисельність населення України. А тенденція поступового заміщення фіксованого зв’язку мобільним являється загальносвітовою. Якщо Петра Петровича Яцука не влаштовує якість мобільного зв'язку, то чом би не вжити заходів для її покращення? Адже це в його силах. 

 Олег Гусєв, заступник голови Комісії УСПП з питань науки та інформаційних технологій, підтверджує:


"Дані Держстату демонструють зменшення попиту на фіксований зв'язок, що в свою чергу, очевидно свідчить про безпідставність запровадження Фонду універсальних послуг. Законопроекти, які його стосуються, не підтримані Держпідприємництвом, а Мінекономіки займає нейтральну позицію за умови відсутності зауважень профільних державних органів. Крім того, запровадження додаткових зборів призведе до подорожчання телекомунікаційних послуг в цілому, що негативно позначиться на їх споживачах".

 

Яким же є бюджет такого фонду?

Витяг із законопроекту:

3173.1. Ставка збору встановлюється у розмірі 3,5 відсотків від об'єкту оподаткування збором.

Віце-президент УСПП  з питань інформаційних технологій Іван Пєтухов висловив негативне ставлення щодо можливого ухвалення такого законопроекту і пояснив, скільки саме коштів буде у розпорядника.

"Согласно данного законопроекта налогообложению подлежат доходы от любых телекоммуникационных услуг, предоставляемых потребителям. Давайте определим объем средств предлагаемого Фонда, а для этого воспользуемся официальной статистикой.  Согласно информации, опубликованной  на сайте Госспецсвязи, только за 11 месяцев прошлого года  общая сумма доходов от телекоммуникационных  услуг составила  51689,20 млн. грн, и только  из этой суммы размер налога составит - 1809,12 млн. грн. Если сделать грубую прикидку и добавить объем декабря, то годовой объем создаваемого  НКРЗИ Фонда будет около 2 миллиардов гривен! Возникает законный  вопрос: куда (на какого оператора)  пойдут эти средства и каким образом ими будут распоряжаться?"

Водночас, виникає питання: до чого призведе встановлення додаткового податку, і як відреагують на це оператори? Адже вони захочуть повернути собі ці 3,5% від доходу.

Ігор Сиротенко, член НКРЗІ, не бачить прямого зв'язку між запропонованим проектом ЗУ та підвищенням плати для користувачів за послуги провайдерам. Хоча, на нашу думку, пряма пропорційність між появою нового податку та вартістю послуги для кінцевого споживача  тут очевидна.

"У законах не передбачено в складі загальнодоступних телекомунікаційних послуг Інтернету. (А тому підвищення в Україні Інтернет проникнення  саме в сільській місцевості  не може бути аргументом.) Закон матиме строкове обмеження, і якщо позитивних результатів не буде, ФУП буде відмінений. Але не спробувати запровадити регулювання для знедолених мешканців сільських та гірських місцевостей ми не можемо. Проект Закону України "Про внесення змін до податкового кодексу щодо створення Фонду загальдоступних телекомунікаційних послуг" не передбачає підвищення вартості послуг операторами, але якщо оператори її піднімуть - це буде свідчити лише про намагання бізнесу заробити на споживачах". 

Епоха «Укртелекому»

Чому даний законопроект сприяє монополізації та фінансовим зловживанням? Компанія «Укртелеком» охоплює близько 71%  ринку послуг місцевого телефонного зв’язку та  83% ринку послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку. Тож цілком зрозуміло, що саме вона стане отримувачем коштів з ФУП.

Наше джерело, яке не бажає розголошувати своє ім’я, розповідає, що гроші в «Укртелекомі» розкрадаються роками за найпримітивнішими схемами, а за період «царювання» у ньому теперішніх керівників НКРЗІ – поготів! Про які ж схеми йде мова?

«Поборы, которыми обложили всех и вся Минсвязи и «Укртелеком» исчисляются сотнями миллионов и ни только гривен, но и долларов. Делая вид «бедненьких», у которых даже нет кабеля, чтобы заменить порванные участки связи, в это же время в регионах всякие закрытые филиалы ОАО «Укртелекома» строят себе по последнему крику моды уже не офисы, а дворцы. Десятками лет не проводя реконструкций технического перевооружения и обновления линий электросвязи, «Укртелеком» в большинстве своем, а особенно в сельских районах, препятствует развитию телекоммуникационных услуг, при этом, делая вид, что это не от них зависит...
 Второе - «Укртелеком» уже давно организовал, так называемые, закрытые филиалы, то есть ОАО «Укртелеком» уже не является открытым акционерным обществом. А причина все та же - хозрасчет, а так как региональные ЦЕС (цех электросвязи) являются закрытыми филиалами, и согласно украинскому законодательству, являются частичной собственностью тех, кто предоставляет услуги связи, сдирая, естественно, с абонента ту абонплату, которую они считают нужным. Третье – связь является стратегически важным объектом, которая, кстати, отдана в руки частным лицам. То есть операторам, провайдерам и многим других предпринимателям, юридическим и физическим лицам, которые за свой счет должны содержать государственную собственность. Парадокс? Правильно!»  

Тільки додаючи у рахунок за послуги додаткові 10.92 грн як «плату за поточний період згідно з договором», про яку в договорі навіть і не йдеться, «Укртелеком» лиш з одного району отримує близько мільйона впродовж року. І лише уявімо, що буде, як підрахувати всі райони в Україні! І це лиш одна з ланок запущеного механізму. Можно лише сподіватися, що ФУП не стане джерелом махінацій і не отримає зеленого світла на вищих рівнях.

10 січня ІНАУ відправила лист Григорію Немирі, Голові Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції щодо законопроектів, які несуть загрозу збільшення податкового навантаження на підприємства ІКТ-галузі та підвищення вартості телеком. послуг, в якому детально пояснила, чому ряд законопроектів щодо Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг не може бути ухвалений.

 Тетяна Попова, голова правління ІНАУ наполягає:

 

"Безумовно, немає жодної доцільності створення такого фонду. Фіксований зв’язок вже давно не є першою потребою. Швидше мобільною. Ми багато раків виступали проти створення такого фонду. Ще з 2003 року, коли він був присутній у редакції законопроекту « Про телекомунікації», який йшов на заміну радянському « Про зв’язок». Це не перша спроба проштовхнути через ВРУ ФУП. Досі нам, разом з іншими об’єднаннями, вдавалося запобігти прийняттю аналогічних ЗП, які працювали на користь монополіста та пропонували додаткові податки на все населення України".  


Юрист ІнАУ Валерія Дяченко роз'яснює:

  "Як і останні декілька років, ІнАУ виступає проти запровадження ФУП з метою врегулювання штучних проблем, які не відповідають сучасним реаліям, оскільки з розвитком широкосмугових мереж доступу до телекомунікацій, зокрема, безпровідних мереж нового покоління, а також підвищення в Україні Інтернет проникнення саме в сільській місцевості, немає обґрунтованої необхідності впровадження додаткового державного регулювання відносин, які успішно регулюються на ринку самостійно. Я акцентувала увагу Комісії, що в країнах, де така практика ще залишилась, джерелом фінансування є загальний урядовий бюджет, а не спеціальний фонд, сформований за рахунок поборів з операторів та провайдерів телекомунікацій. Крім того, наявна позиція Міндоходів, який продовжуючи політику скорочення кількості податків та зборів, вважає за недоцільне внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження збору до ФУП та відповідно не підтримує законопроект".

 До речі, за попередніми оцінками Міноборони, кошти, які необхідні для конверсії частот у діапазоні 2,1 ГГц, становлять 2,5 млрд грн (хоча ми вже писали, що сума перебільшена). Тобто ці 2 млрд, наприклад, могли б вирішити проблему і посприяти розвитку технологій третього й четвертого покоління, що, безсумнівно, поліпшило б якість того ж мобільного зв'язку. Тим паче, що за ЦЕ оператори вже готові платити таку суму, тільки б дали можливість нормально працювати. Але Міноборони, згідно з законом, не може "брати" гроші операторів (позабюджетне фінансування), оскільки вони не з держбюджету, хіба що лишається змінити закон. А внесення змін - це ж так складно, виявляється. Хоча, ні. Бо до Податкового кодексу заради 2 мільярдів на рік у ситуації з безглуздим законопроектом, бачте, зміни внести дуже легко.

 

Додаток до рішення НКРЗІ

                                                        від __.__.2012 № ___

 

                                                                                                                          Проект

Закон УкраЇни

 

Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг

 ______________________________________

 

          Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. У Законі України “Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст.155, № 48, ст. 526; 2006 р., № 14, ст. 116, № 22, ст. 188, № 30, ст. 258; 2010 р., № 10, ст. 105, № 34, ст. 482, № 38, ст. 504; 2011 р., № 18, ст. 126):

 

1).  Доповнити статтю 18 пунктом 91 такого змісту:

«91) виступає розпорядником Фондузагальнодоступних телекомунікаційних послуг;»

 

2). Доповнити частину першу статті 39 пунктом 181 такого змісту:

«181) перераховувати збір до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги;»

 

3). Доповнити  статтю 62 пункт 1 після слів «(місцевий  телефонний зв'язок),» словами «послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет на швидкості до 2 Мбіт/с включно,»

 

4). Доповнити статтями такого змісту:

«Стаття 641. Фонд загальнодоступних телекомунікаційних послуг

1. З метою задоволення попиту населення України в загальнодоступних телекомунікаційних послугах,  насамперед населення сільських, гірських районів, а також таких вразливих груп споживачів, як малозабезпечені сім'ї, пенсіонери та інваліди, та для компенсації збитків від надання операторами, провайдерами телекомунікацій загальнодоступних телекомунікаційних послуг за регульованими тарифами, а також для реалізації телекомунікаційних соціально-освітніх проектів, у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється Фонд загальнодоступних телекомунікаційних послуг (далі — Фонд).

2. Використання коштів Фонду на інші, ніж визначені цією статтею, цілі забороняється. Кошти Фонду, що не витрачені протягом поточного бюджетного року, зберігаються на рахунку Фонду для використання по вказаних в цій статті цілях у наступному році. Перерахування коштів Фонду до інших фондів Державного бюджету України забороняється.

Стаття 642. Джерела формування коштів Фонду

1. Кошти Фонду формуються за рахунок надходжень від збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги

2. Збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги встановлюється Податковим кодексом України.

Стаття 643. Розпорядження коштами Фонду

1. Розпорядником Фонду є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

2. Право на одержання коштів з Фонду має будь-який оператор, провайдер телекомунікацій, який надає, або має намір надавати загальнодоступні телекомунікаційні послуги.

3. Фінансування розвитку загальнодоступних телекомунікаційних послуг за рахунок коштів Фонду здійснюється за результатами конкурсу та на підставі укладеного з переможцем конкурсу договору. Типовий договір про фінансування розвитку загальнодоступних телекомунікаційних послуг затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

4. Компенсація збитків від надання операторами, провайдерами телекомунікацій загальнодоступних телекомунікаційних послуг  за врегульованими тарифами здійснюється щоквартально за результатами звітності  відповідного періоду.

5. Для компенсації збитків оператор, провайдер телекомунікацій особисто або рекомендованим листом з описом вкладення подає до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації заяву, копії форм фінансової звітності та розрахунок суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, складений з урахуванням відрахувань з доходів та з  різниці між доходами і собівартістю послуг, наданих оператором, провайдером телекомунікацій.

Відповідальність за достовірність поданих до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації документів несе оператор, провайдер телекомунікацій відповідно до законодавства.

6. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації розглядає подані документи та приймає рішення про відшкодування заявленої суми або про відмову у виплаті відшкодування згідно з встановленим законодавством порядком у строк не більше ніж шістдесят робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частині п’ятій цієї статті. У разі якщо Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації не прийняла рішення у визначений цим Законом строк, рішення про відшкодування суми, зазначеної у заяві оператора, провайдера телекомунікацій, вважається прийнятим і оператор, провайдер телекомунікацій має право на її відшкодування за рахунок коштів Фонду.  

7. У рішенні про відмову у відшкодуванні зазначаються підстави відмови.

Підставами для відмови у виплаті відшкодування є:

1) невідповідність даних, зазначених у документах, поданих заявником, для отримання відшкодування;

2) документи оформлені та подані з порушенням вимог цієї статті та порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

8. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про відмову у виплаті відшкодування за рахунок коштів Фонду, або щодо розміру відшкодування може бути оскаржено у судовому порядку.

9. Порядок фінансування розвитку загальнодоступних телекомунікаційних послуг та здійснення відшкодування з коштів Фонду, у тому числі форма заяви та механізм розрахунку суми відшкодування, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

10. Контроль за видатками Фонду здійснюють Державна фінансова інспекція України та Рахункова палата України».

 

2. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112):

 

1). Доповнити пункт 9.1 статті 9 («Загальнодержавні податки та збори») підпунктом 9.1.19 такого змісту:

«9.1.19. збір до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги».

 

2). Абзац першийпункту 188.1 статті 188 викласти в такій редакції:

«188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку та збору до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги).».

 

3). Доповнити розділ XIV “Спеціальні податкові режими” главою 5 такого змісту:

«Глава 5. Збір до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги

Стаття 317-1. Платники збору

317-1.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які є споживачами телекомунікаційних послуг.

Стаття 317-2. Об’єкт оподаткування збором

317-2.1. Об’єктом оподаткування збором є вартість будь-яких телекомунікаційних послуг, що сплачуються споживачами оператору, провайдеру телекомунікацій, іншому суб’єкту господарювання, який надає телекомунікаційні послуги, у будь-який спосіб та формі без урахування податку на додану вартість та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

317-2.2. Не включаються до об’єкту збору вартість послуг з надання доступу оператором телекомунікацій до своїх мереж іншим операторам телекомунікацій (взаємоз’єднання та послуги, що надаються в точках взаємоз’єднання), суми, що сплачуються операторами при розрахунках між собою за наданні послуги роумінгу, а також вартість будь-яких послуг, що не передбачають телекомунікації (електрозв’язок).

Стаття 317-3. Ставка збору

317-3.1. Ставка збору встановлюється у розмірі трьох з половиною відсотків від об’єкту оподаткування збором.

Стаття 317-4. Порядок обчислення і сплати збору

317-4.1. Розмір збору, що підлягає до сплати платниками збору, визначається операторами, провайдерами телекомунікацій, іншими суб’єктами господарювання, які надають такі телекомунікаційні послуги.

317-4.2. Збір сплачується платниками збору одночасно з оплатою ними у будь-який спосіб та у будь-якій формі телекомунікаційних послуг оператору, провайдеру телекомунікацій, іншому суб’єкту господарювання, що надає такі телекомунікаційні послуги.

317-4.3. Оператори, провайдери телекомунікацій, інші суб’єкти господарювання, що надають телекомунікаційні послуги, подають щомісячно в терміни, встановлені законодавством для місячного податкового періоду, органам державної податкової служби, в яких вони зареєстровані як платники податку, звіт про нарахування та сплату збору за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби. Оператори, провайдери телекомунікацій, до складу яких входять філії (відокремленні структурні підрозділи), подають зазначений звіт за місцем податкової реєстрації таких філій (відокремлених структурних підрозділів).

У щомісячному звіті нараховані/сплачені  суми збору зазначаються загальною сумою без розшифровки сум збору для окремих абонентів/споживачів.

317-4.4. Оператори, провайдери телекомунікацій, інші суб’єкти господарювання, що надають телекомунікаційні послуги, перераховують збір до відповідного бюджету в терміни, визначені законом для місячного податкового періоду.

317-4.5. Документом, що підтверджує перерахування збору є платіжне доручення про перерахування сум збору на рахунок Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг.

317-4.6. У разі неповного або несвоєчасного перерахування збору несплачені суми стягуються з осіб, відповідальних за нарахування та перерахування збору до Фонду універсальних телекомунікаційних послуг, із застосуванням фінансових санкцій, передбачених законодавством.

317-4.7. Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою збору до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг операторами, провайдерами телекомунікацій, іншими суб’єктами господарювання, які надають телекомунікаційні послуги, здійснюється органами державної податкової служби.»

 

3. У пункті 11 статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237 із наступними змінами) цифру і слово «7,5 відсотка» замінити відповідно цифрою і словом «4 відсотки».

 

ІІ. Прикінцеві положення

 

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування.

 

2. Кабінету Міністрів України протягом місяця від дня опублікування цього Закону:

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.