ІНАУ висловила недовіру НКРЗІ
ІнАУ висловила недовіру Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і направила відкритого листа керівництву країни.
Пригадаймо, як Голова НКРЗІ Петро Яцук лобіював законопроекти, які дозволяли йому стати розпорядником коштів і створювали грунт для посилення монополізму й фінансових зловживань. Так було, до прикладу, з проектом Закону України "Про внесення змін до податкового кодексу щодо створення Фонду загальдоступних телекомунікаційних послуг".
Незважаючи на те, що тенденція заміщення фіксованого зв'язку мобільним є загальносвітовою, Голова Комісії, схоже, притримувався іншої думки, а тому пояснював журналістам, що через недоліки якості останнього, вкрай важливо фінансувати встанолення технологій фіксованої телефонії. Отримувачем коштів виявився би ПАТ "Укртелеком". Але останні події в Україні вкрай іронічно спростували й без цього крихке пояснення.
У час інтервенції Російської Федерації, реальної загрози українцям, Кримський півострів лишився позбавленим засобів фіксованого зв'язку, у той час як мобільні послуги, в тому числі й Інтернет, перебувають у повноцінному робочому стані. Від 28 лютого й дотепер "Укртелеком" в АР Крим заблокований. Офіційна причина - пошкодження кількох вузлів волоконно-оптичної інфраструктури "невідомими особами". За інформацією видання proIT, у прес-службі ПАТ "Укртелеком" спростували відновлення зв'язку на півострові та повідомили, що станом на 3 березня 2014 року ситуація щодо забезпечення послуг зв'язку лишається незмінною.
Ми вже писали про "царювання" в ПАТ "Укртелеком" нинішніх керівників НКРЗІ. Адже до 2011 року найбільшим акціонером "Укртелекому" була держава. 11 березня 2011 ФДМУ продав компанії «ЕСУ» 92,791% акцій телекомунікаційної компанії «Укртелеком» за 10 млрд 575,1 млн гривень. 17 січня 2013 року Кореспондент.net повідомив, що 100% компанії ЕСУ було придбано кіпрською компанією UA Telecominvest Limited (яку було створено в жовтні 2012 року). А цю кіпрську компанію, в свою чергу, придбало ПАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), і 4 жовтня 2013 року ПАТ "Укртелеком" став частиною групи СКМ.
Тож нині підприємство перебуває у руках Партії регіонів. Ті збитки, які воно зазнало за останні роки змушують нас поміркувати над тим, чи не варто націоналізувати ПАТ "Укртелеком"?
Президент групи IT-компаній «Адамант» Іван Пєтухов розповідає: "В данной инициативе я принимал самое активное участие. С Укртелекомом есть серьёзная проблема, начиная с вопроса непрозрачности его приватизации, заканчивая нахождения в нем, скорее, отсутствия Национального центра ОТУ сетями телекоммуникаций и владением ККЭ (кабельной канализации электросвязи), у операторов из-за бюрократии уходит более 3-х месяцев на построение каналов связи, а клиент столько не ждет. Ну и множество других вопросов и проблем..."
Витяг із Закону України "Про телекомунікації":
Стаття 29. Оперативно-технічне управління телекомунікаційними
мережами загального користування в період надзвичайного стану
1. Управління телекомунікаційними мережами загального
користування та відповідальність за забезпечення їх сталості в
період надзвичайного стану покладається на ЦОВЗ.
2. Для забезпечення можливості оперативно-технічного
управління телекомунікаційними мережами загального користування
всіх операторів телекомунікацій в умовах надзвичайної ситуації,
надзвичайного та воєнного стану створюється Національний центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.
3. Порядок створення та діяльності Національного центру
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України
( 812-2004-п ) визначає Кабінет Міністрів України.
4. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного
стану Національний центр оперативно-технічного управління мережами
телекомунікацій України виконує оперативно-технічне управління
мережами телекомунікацій у межах повноважень, наданих йому
Кабінетом Міністрів України.
5. У звичайних умовах Національний центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України:
1) взаємодіє з центрами управління операторів
телекомунікацій, у тому числі іноземних;
2) здійснює інші функції, делеговані йому операторами
телекомунікацій на договірних засадах.
6. З метою забезпечення можливості виконання функцій,
покладених на Національний центр оперативно-технічного управління
мережами телекомунікацій України, оператори телекомунікацій
зобов'язані надавати інформацію про власну мережу телекомунікацій,
її стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів
України.
7. Взаємодія операторів телекомунікацій з Національним
центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними
мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та
відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ.
8. Держава здійснює фінансування спеціальних об'єктів зв'язку
за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.
Засновник і директор компанії NetAssist Максим Тульєв заявляє:
"Я расцениваю работу комиссии крайне негативно и полностью поддерживаю позицию ИнАУ. А вот насчет национализации - резко против. Потому, что любая национализация какой бы честной она не казалась - это откат назад в защите частной собственности. Мы сильно потеряем в инвестиционной привлекательности, что намного хуже. Можно, как вариант, попытаться оспорить приватизацию в суде - и если там есть к чему придраться - то такое решение будет вполне легитимным".
Президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський не підтримує ідею націоналізації ПАТ "Укртелеком", але стверджує, що є багато питань до приватизації компанії.
"Я вважаю, що найближчим часом будуть повністю переглянуті повноваження та й узагалі доцільність існування практично всіх органів влади. Я не говоритиму, зокрема, про мобільний зв'язок, але що стосується Інтернету - то я взагалі не бачу доцільності існування такого органу як НКРЗІ. Щодо "Укртелекому" - не вважаю правильним його націоналізувати. Я вважаю, що "Укртелеком" повинен бути в приватній власності. Але справа в тому, що під час його приватизації була допущена величезна помилка. "Укртелеком" було приватизовано разом із каналізацією, котра йому взагалі не належала. Громадським організаціям - так, але аж ніяк не "Укртелекому". Завдяки цьому підприємство отримало унікальну можливість на ринку диктувати свої умови іншим компаніям. Не існувало жодних документів, що каналізація йому належить. Інакше йому довелося б сплачувати податки і т.д
А ось свіжа цитата з акаунту у фейсбуці Голови Правління ІнАУ:
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Виконуючому обов’язки Президента України, Голові Верховної Ради України О.Турчинову
Прем'єр-міністру України
А.Яценюку
щодо висловлення недовіри Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
Правління Інтернет Асоціації України, яка об’єднує понад 150 підприємств сфери інформаційних технологій України, висловлює своє глибоке занепокоєння спробами перешкоджання вільній, конкурентноздатній діяльності суб’єктів господарювання в сфері телекомунікацій з боку державного регулятора галузі зв’язку - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ).
З моменту формування та призначення нового складу НКРЗІ її діяльність спрямована, загалом, на посилення зарегульованості вказаного сегменту ринку, відстоювання інтересів великого бізнесу, покладення на середній і малий бізнес значного навантаження шляхом підвищення обов’язкових платежів і зборів, численних перевірок в рамках державного нагляду, ігнорування світової та європейської практики регулювання галузі зв’язку, спотворення положень Європейських директив в національному законодавстві, постійне ігнорування з боку НКРЗІ думки громадськості та профільних організацій сфери телекомунікацій, ігнорування НКРЗІ ініціативи ринку.
Свою бездіяльність, яка межує із злочинним недбальством, і самоусунення від долі країни НКРЗІ показала в останні дні, коли, будучи фактично єдиним сформованим органом управління в галузі телекомунікацій та зв'язку, не зробила дієвих заходів щодо стабілізації ситуації з незаконним відключенням систем зв'язку в Автономній республіці Крим.
1. Вибіркова позиція щодо регулювання бізнесу, спрямована на задоволення потреб виключно великого бізнесу.
Приклад 1. Заява Голови НКРЗІ П.Яцука на погоджувальній нараді щодо проекту Закону України «Про спільне використання інфраструктури телекомунікаційних мереж», в якій він зазначив «это совещание мы провели, чтоб услышать мнение рынка. Рынок как был разношёрстным, так и остаётся. В нашем понимании не должно быть разношерстного рынка. Рынок должен быть равномерным. Откровенно говорю, мелочь, которая есть на рынке, нам не интересна. И мы будем юридически ее загонять в рамки, и она юридически перестанет быть мелочью, а станет большим оператором. Мы занимаемся укрупнением рынка».
Приклад 2. Запровадження НКРЗІ фонду універсальних послуг, нібито для розвитку фіксованої телефонії. Доцільно зазначити, що користь від такого фонду матиме лише ПАТ «Укртелеком», у власності якого нині перебуває більше ніж 90% мереж кабельної каналізації електрозв’язку України. Провідні організації сфери телекомунікацій неодноразово наголошували на недоцільності запровадження фонду універсальних послуг з метою врегулювання штучних проблем. З технологічним розвитком широкосмугових мереж доступу до телекомунікацій, зокрема, безпровідних мереж нового покоління, вказані відносини успішно регулюються на ринку самостійно. НКРЗІ надавалась офіційна інформація Державної служби статистики щодо зменшення попиту на фіксований зв'язок, а також світову тенденцію поступового заміщення фіксованого зв’язку мобільним і безпідставності створення фонду розміром понад 1,5 млрд грн. на рік. Аргументи ринку, що законопроекти в цілому несуть загрозу національній галузі телекомунікацій та споживачам телекомунікаційних послуг залишаються поза увагою.
Приклад 3. Примусове прийняття Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, затверджених рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 № 861. Це рішення базувалося виключно на аргументах та непрозорих розрахунках ПАТ «Укртелеком» і суперечить рішенню НКРЗІ від 17.05.2012 № 239 «Про затвердження порядку регулювання тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку операторів телекомунікацій», яким регламентовано, що підставою для переглядів рівня тарифів на надання в користування ККЕ є зміна ставок і зборів та інших обов’язкових платежів, мінімального рівня заробітної плати, ставок орендної плати, цін і тарифів на комунальні послуги, енергоносії та матеріальні ресурси.
Приклад 4. Проект Тимчасових правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об’єктів житлового фонду з метою надання телекомунікаційних послуг, в тому числі забезпечення доступу споживачів до Інтернету, схвалений рішенням НКРЗІ від 02.07.2013 № 410, запроваджує нерівні умови використання будинкових розподільних мереж звичайними операторами та операторами, що серед іншого надають загальнодоступні послуги, тобто ПАТ «Укртелеком», звільняючи останніх від обов’язкової одноразової плати.
2. Ігнорування НКРЗІ світової та європейської практики регулювання галузі зв’язку, спотворення положень Європейських директив в національному законодавстві.
Приклад 1. Ігнорування НКРЗІ рекомендацій Директиви №2002/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 07 березня 2002 року «Про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних мереж зв’язку і послуг», в частині фінансування собівартості зобов’язань щодо універсальної послуги з державних фондів.
Приклад 2. Відмова НКРЗІ від європейської практики безліцензійної діяльності міського фіксованого зв’язку.
Приклад 3. Значно завищені в Україні в порівняні з Європою обов’язкові платежі за точки поля і при приєднанні до телекомунікаційних мереж загального користування.
Приклад 4. Передчасне запровадження Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет), затверджених рішення НКРЗІ від 10.12.2013 № 803.Так, на сьогодні міжнародними недержавними організаціями не прийнято рішенні стосовно регулювання та регламентації послуг доступу до всесвітньої мережі Інтернет, немає чіткого визначення процедур їх управління, розподілу адрес, автономних систем. Прийняття Україною Правил регулювання Інтернет раніше світових правил, призведе до відриву процедур від реалій всесвітньої мережі, зобов’яже українських операторів Інтернет приводити власні мережі до нормативної бази телефонних мереж.
3. Підтримка антиринкових, злочинних, неконституційних законів від 16.01.2014 р.
НКРЗІ були підтримані антиконституційні, злочинні закони від 16.01.2014 року. На виконання вимог вказаних законодавчих поліпшень, регулятор одразу розпочав процес розроблення підзаконних актів щодоліцензування діяльності надання послуг доступу до мережі Інтернет.
В свою чергу, нормативні правові акти, які необхідні для врегулювання відносин на ринку телекомунікацій, такі як Тимчасові правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об’єктів житлового фонду з метою надання телекомунікаційних послуг свідомо затягуються НКРЗІ.
4. Постійне ігнорування з боку НКРЗІ думки громадськості та профільних організацій сфери телекомунікацій. Ігнорування НКРЗІ ініціативи ринку.
До кожного проекту регуляторного акта, що розроблюється НКРЗІ, у встановленому законом порядку надходять чисельні ґрунтовні зауваження та пропозиції від фізичними та юридичних осіб, їх об'єднань. За результатами розгляду Комісія зазвичай невмотивовано їх відхиляє, що призводить до затягування прийняття важливих для ринку нормативно-правових актів, а також постійних відмов в погодженні регуляторних актів з боку інших державних органів.
5. Заходи державного нагляду та контролю спрямовані не на боротьбу з тіньовими суб’єктами господарювання галузі зв’язку, а на стягнення поборів з легальних операторів та провайдерів телекомунікацій.
Заходи державного нагляду та контролю, які покладені на НКРЗІ, і які мали б бути спрямовані на боротьбу з тіньовими суб’єктами господарювання галузі зв’язку, обмежуються постійними перевірками та стягненнями поборів з легальних операторів і провайдерів телекомунікацій. НКРЗІ обґрунтовує вказані дії відсутністю у неї важелів впливу на нелегальних операторів, що, в свою чергу, створює передумови для виведення бізнесу з легальної плоскості.
Аналіз діяльності НКРЗІ засвідчує створення відверто непривабливого інвестиційного середовища на телекомунікаційному ринку, згортання та відтік зовнішніх і внутрішніх інвестицій та реінвестицій. Наведені у цьому листі факти унеможливлюють ведення прибуткового та зростаючого бізнесу в Україні, розвиток і реформування економіки та прямо суперечить задекларованої Президентом та Урядом політики лібералізації та дерегулювання економіки, а також поліпшення інвестиційного клімату в Україні
Висловлюємо своє глибоке занепокоєння спробами перешкоджання вільної, конкурентноздатної діяльності суб’єктів господарювання в сфері телекомунікацій з боку державного регулятора галузі зв’язку - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації та висловлюємо їй недовіру, вимагаємо від Уряду проведення повної люстрації названого державного органу.