Министерство внутренних дел инициировало законопроект, обязующий провайдеров устанавливать у себя системы оперативно-розыскных мероприятий с целью контроля над деятельностью пользователей. Необходимые технические средства силовики предлагают закупать за счет операторов и провайдеров телекоммуникационных услуг.

На сегодняшний день законопроект, предлагающий внести изменения в статью 39 Закона «О телекоммуникациях», находится на рассмотрении в Госкомпредпринимательстве. Официальные источники информацию о данном законопроекте не афишируют. К государственному регулятору отрасли телекоммуникаций законопроект также не поступал.

«Это выходит далеко за рамки здравого смысла, дошли до игнорирования не только телекомобщественности, но и НКРСИ. Считаю, что все документы подобного рода должны проходить через НКРСИ, как регулятора телеком-рынка. Не исключаю, что в данном случае НКРСИ может стать на сторону операторов. В любом случае, им не помешает знать о существовании такого законопроекта», - сообщает директор по обеспечению лицензионной деятельности и строительству компании «Фринет» Анатолий Олексиенко.

«Насколько мы понимаем, в МВД хотят протолкнуть это как нерегуляторный акт. Поэтому его нигде не опубликовали. И в НКРСИ не прислали», - говорит Глава Правления ИнАУ Татьяна Попова.

К чему же такая конфиденциальность?

В соответствии с положениями, предложенных МВД изменений, операторы и провайдеры не только будут обязаны способствовать силовым структурам в раскрытии конфиденциальной информации о пользователях. Их также обяжут брать на себя все расходы по внедрению необходимых для слежки за пользователями технических средств.

Из текста самого законопроекта:

«Операторы телекоммуникаций обязаны за собственные средства устанавливать на своих телекоммуникационных сетях технические средства, необходимые для осуществления уполномоченными органами оперативно-розыскных мероприятий; проведение негласных следственных (розыскных) действий и обеспечения временного доступа к вещам и документам, которые содержат информацию о связи, абонента, а также информацию о предоставлении телекоммуникационных услуг. В том числе, получение информации об их длительности, содержании, маршрутах передачи и т.д.

Кроме этого, субъекты телекоммуникаций обязаны обеспечивать функционирование этих технических средств, а также в пределах своих полномочий содействовать проведению оперативно-розыскных мероприятий, негласных следственных действий и временному доступу к указанной информации с использованием информационно-телекоммуникационных систем и недопущению разглашения организационных и тактических приемов их проведения».

В прошлом году парламентарии уже рассматривали схожий законопроект и отклонили его. Инициатором законопроекта был «регионал» Владимир Олейник. Мотивируя необходимость принятия изменений к статье 39 Закона «О телекоммуникациях», депутат сообщал, что сегодня законодательством еще не в полной мере определен спектр обязательств провайдеров.

«По сути, при таких  изменениях нам придется  не только предоставлять информацию по возбуждённому  уголовному делу, а  и  отвечать на  каждый «чих» участкового  инспектора. Нас обяжут строить новые каналы связи,  и   создавать  дополнительные  отделы  по  удовлетворению  массовых запросов силовиков. В  качестве  примера приведу  последний  случай: к секретарю  компании обратился представитель одного из райотделов УВД и срочно требовал предоставить исчерпывающую информацию по айпишнику (компания юридически ответить на запрос не могла),  иначе  его шеф рассердится. Теперь, я так понимаю, таких «нетерпеливых» будет намного больше. Возмущает то, что данный  законопроект  тихо проходит без  всяких согласований с общественностью!», - рассказывает Председатель комиссии УСПП по вопросам науки и информационных технологий Иван Петухов.

Представители рынка надеятся на благоразумие законодателей, которые не допустят создания новых коллизий в действующем законодательстве. «Эти изменения не смогут повлиять на процедуры распространения информации о потребителе, так как данная информация, в соответствии с КПК, может передаваться правоохранительным органам в рамках уголовного дела на основании соответствующего решения суда и/или определения следственного судьи. Другой порядок содействия операторами правоохранительным органам не предусмотрен, а потому инициированные МВД изменения не имеют смысла», - сообщает начальник отдела регуляторной работы компании «Киевстар» Людмила Цейтлина.

«В условиях и так самых низких цен на услуги интернета в Украине – требование любых дополнительных затрат для производства этих услуг вряд ли приведет к тому, что этот сегмент будет активно развиваться», -  говорит руководитель пресс-службы компании «Воля» Анна Михаелян.

Сегодня же ИнАУ опубликовала на своем сайте такое письмо

Лист № 89 від 21.05.2013 р. Держпідприємництва щодо внесення змін до Закону України "Про телекомунікації"

 Голові Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

Бродському М.Ю.

Вих. ­­­89

від «21» травня 2013 р.

Щодо внесення змін до Закону України

«Про телекомунікації».

Шановний Михайле Юрійовичу!

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об'єднує понад 140 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.

Міністерством внутрішніх справ України ініційовано внесення змін до ст. 39 Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

Розробленим МВД законопроектом встановлюється обов’язок операторів телекомунікацій за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, проведення негласних слідчих (розшукових) дій та забезпечення тимчасового доступу до речей і документів, які містять інформацію про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі, отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасовому доступу до зазначеної інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

Тобто, положеннями законопроекту встановлюється додаткове навантаження на суб’єктів господарювання, оскільки, у разі його запровадження, більшість витрат виникає саме з боку операторів телекомунікацій:

• витрати ресурсів та часу щодо організації тимчасового доступу співробітників правоохоронних органів,
• фінансові витрати щодо організації тимчасовому доступу до зазначеної інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Названий законопроект має ознаки регуляторного акту, а тому потребує доведення його обґрунтованої необхідності, підтвердження забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акту максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави, економічного ефекту від впровадження регуляторного акту на фоні соціальних явищ.

Зазначимо, при розробці регуляторного акту повинні бути дотриманні принципи державної регуляторної політики, визначені ст.4 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема:

доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність - відповідність форми та рівня державного регулювання господарських відносин у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Просимо Вашого сприяння, як Голови спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, щодо додержання розробником регуляторного акту процедур, визначених ст.ст. 7-9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» щодо планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу, оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

З повагою,

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                    Т. Попова