Киевсовет игнорирует требования суда

12 октября состоялось первое заседание суда по иску телеком-компании «Адамант» к Киевсовету.  Истец требует отменить решение Киевсовета «О проведении инвентаризации объектов телекоммуникации (электросвязи)».  А также признать противоправными действия Департамента транспортной инфраструктуры исполнительного органа КГС (КГГА), связанные с  выполнением этого решения.

Напомним, 11 февраля 2016-го 88 депутатов Киевсовета проголосовали за «наведение порядка в столице».  Декларируемые цели решения: обеспечение достоверной информации об объектах телекоммуникаций, находящихся в коммунальной собственности,  постановка на учет бесхозных объектов.  

По логике и в соответствии с законодательством, для выполнения этих задач Киевсовет должен быть обязать КГГА (собственника коммунального имущества) провести инвентаризацию объектов комунальной собственности. Вместо этого депутаты КС решили, что предприятия города, независимо от их формы собственности, должны были в течение месяца прислать Департаменту транспортной инфраструктуры документы, подтверждающие право их собственности на объекты телекоммуникаций. А также по требованию Департамента предоставлять «необходимые документы и информацию» (как выяснилось в дальнейшем, в том числе и конфиденциальную), а также доступ для осмотра объектов телекоммуникаций, которые являются частной собственностью операторов. .

Мы уже писали, как выполняется это решение.  Директор Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Сергей Майзель и глава комиссии Киевсовета по вопросам транспорта Алексей Окопный, вопреки установленным срокам,  до сих пор не ответили на запрос издания, направленный еще в мае этого года.

Не явились представители Киевсовета, Департамента транспортной инфраструктуры  КГГА и на заседание суда. Причины отсутствия суду не пояснили. Хотя, по словам судьи Окружного административного суда Киева Константина Кобылянского, их уведомляли еще месяц назад. Также ответчики не посчитали нужным выполнить требование  судьи - предоставить копию публикации  в газете «Хрещатик» о том, что решение Киевсовета оспаривается в суде.

Как стало известно нашей редакции, неявка представителей Киевсовета на судебное заседание по иску «Адаманта» - далеко не единственный случай проявления неуважения к суду со стороны киевской власти. Только за первую половину дня 12 октября они пропустили четыре других заседания в том же суде, также без пояснения причин.   

В итоге из-за саботажа судебное заседание прошло очень оперативно. Истец направил ходатайство о привлечении ИнАУ в качестве третьей стороны к административному иску. Судья заявил, что его рассмотрение, как и слушание дела по сути, невозможно без предоставления суду копии публикации в газете «Хрещатик». Договорились, что ее вправе предоставить истец. 

Присутствовавшие на заседании представители истца, ИнАУ и телеком-рынка пояснили нашему изданию, почему считают решение Киевсовета незаконным. А также рассказали, к каким последствиям  может привести его реализация.

Людмила Петренко, представник позивача в суді, заступник генерального директора ТОВ «Адамант»:

- Аргументація наших позовних вимог підтверджена відповідями органів державної влади: Держспецзвʼязку, Держрегуляторної служби, Мінфину, які в межах своєї компетенції, надали розʼяснення  стосовно законодавчої регламентації проведення інвентаризації активів, доступу до інформації про організацію телеком-мереж та законності визначених рішенням вимог до підприємств.

При цьому варто відмітити позицію Державної регуляторної служби України, яка в своїй відповіді повідомила про відсутність правових підстав для встановлення вимог суб'єктам господарювання, що провадять свою діяльність на території Києва щодо обов'язкового надання інформації та документів, доступу для огляду об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) структурному підрозділу виконавчого органу Київської міської ради.

Іван Пєтухов, представник позивача в суді, засновник групи компаній "Адамант":

- Представники від Київської влади не тільки проігнорували судове засідання, але й проявили неповагу до суду, не надавши йому запитувану інформацію. Це серйозний дзвіночок. Київрада відчула себе вище третьої гілки влади - судової. Це вже велика проблема в державі. На сьогоднішній день органи місцевого самоврядування перестають виконувати норми законів.

В оскарженому  нами рішенні дуже багато порушень норм чинного законодавства. На мій погляд, його протягли не тільки поза законом, а й за рамками здорового глузду. Результатом проведення інвентаризації обʼєктів телекомунікацій усіх форм власності може стати позбавлення операторів, провайдерів власного майна (обладнання, споруд та мереж доступу до Інтернету) та привласнення його за процедурою визнання його як безхазяйного; позбавлення мешканців Києва вільного доступу до Інтернету, зв’язку, кабельного телебачення та радіомовлення; створення монополії доступу до житлових будинків лише підконтрольним Київраді суб’єктам; привласнення прав власників (мешканців) будинків на визначення, з яким провайдером укладати договори; привласнення коштів, що сплачуються провайдерами за користування інфраструктурою будинків. І в загалі створення загрози у системі інформаційної безпеки!

Світлана Дудник, юрист Інтернет Асоціації України:

- Рішення Київської міської ради від 11.02.2016 № 82/82 «Про проведення інвентаризації об’єктів телекомунікації (електрозв’язку)»  має ознаки такого, що прийняте поза межами повноважень органу місцевого самоврядування, визначених  законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про столицю України - місто-герой Київ». По-перше, вважаємо, що Київська міська рада не наділена повноваженнями встановлення вимог до діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, зокрема, щодо проведення інвентаризації майна, належного операторам, провайдерам телекомунікацій на праві приватної власності, а також вимоги надання документів (і навіть не копій!), що підтверджують право власності на телекомунікаційні мережі, інші об’єкти телекомунікацій, встановлення зобов’язання виконання інших вимог (не конкретизовано, яких саме) Департаменту транспортної інфраструктури, як про це вказано в рішенні. До цього, зміст рішення, за формою викладення, є нечітким. Наприклад, не розкрито, які саме документи, що підтверджують право власності на об’єкти телекомунікації, зокрема, телекомунікаційні мережі, які є рухомим майном, мають надати суб’єкти господарювання.

По-друге, рішення суперечить законодавству України і в тій частині, що вимога проведення інвентаризації поширюється на об’єкти, які не перебувають у комунальній власності. При цьому, відповідно до статті 327 ЦК України «територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування здійснюють управління лише тим майном, що є у комунальній власності», а статтею 10 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що інвентаризація активів і зобов’язань проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Вадим Федько, член Комітету Інтернет Асоціації України з питань доступу до інфраструктури телекомунікацій, юрист мережі «Ланет»:

- Попри всі перешкоди та штучні проблеми, Україна, хоч і повільно, але все ж просувається на шляху розвитку телекомунікацій, тому залишається сподіватися, що заходи, які зараз нарешті проводять урядові та неурядові організації, дійсно сприятимуть удосконаленню  законодавства в сфері регулювання інформаційних відносин.

Тим не менше, українське законодавство у низці аспектів «відстає» від тих змін, що відбуваються в процесі розвитку інформаційного суспільства в Україні. У зв’язку з цим, багато елементів останнього існують поза правовим полем, не регулюються нормативними актами, що стримує повноцінний розвиток. Досі відсутня значна частина підзаконних нормативно-правових актів, розробка та затвердження яких передбачені чинним законодавством. Запропоновані відповідними державними органами проекти таких актів є здебільшого недосконалими та некоректними з точки зору відповідності законодавству.

До того ж виникають запитання на рахунок відповідності цього рішення законодавству про порядок надання документів та інформації, і взагалі щодо правомірності вимог Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Адже згідно  чинного законодавства міська адміністрація має повноваження вимагати ці відомості лише від  «комунальників».

Не зважаючи навіть і на це, Комітет з питань доступу до інфраструктури телекомунікацій Інтернет Асоціації України своїм рішенням від 14.04.2016 рекомендував Правлінню ІнАУ звернутися до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА за додатковим роз’ясненнями щодо переліку об’єктів інвентаризації, певних термінів, застосованих у рішенні, а також механізмів компенсації витрат на інвентаризацію. Але, на жаль, як на лист від ІнАУ від 19.04.2016, спільний лист ІнАУ, УСПП та «Телас» від 26.02.2016, так і на мій особистий, відповіді з Департаменту транспортної інфраструктури КМДА досі не надійшло.

Следующее заседание состоится 24 ноября. Судья заявил, что в дальнейшем дело будет рассматриваться по сути, даже если ответчик вновь не пожелает явиться в суд.