Бої за небо: як ЗСУ дають відсіч боягузливій тактиці росіян на Бахмутському напрямку – сюжет (Відео)

Бої за контроль у небі. російські окупанти активно використовують авіацію на лінії фронту, зокрема, на Бахмутському напрямку. Літаки ворога вже змінили тактику своїх польотів, вони не наважуються перетинати лінію фронту і залітати глибоко в тил українських військ. Проте завдавати авіаударів не припиняють. Із повітряними ворожими цілями наші бійці борються переносними або мобільними зенітно-ракетними комплексами.

"Найбільш влучно нас характеризує фраза – самі не літають та іншим не дають. Проте, якщо більш широко відповісти, то ми працюємо, як по повітряним цілям, так і знищуємо ворога на землі", – каже боєць бригади швидкого реагування "Рубіж" НГУ "Моряк".

Боєць бригади швидкого реагування "Рубіж" НГУ Сергій розповідає: "Авіація противника у будь-якому виді. Чи це будуть СУ-24, чи СУ-35, чи КА-52. Без різниці, які це будуть повітряні цілі".

Ці хлопці з бригади швидкого реагування "Рубіж" Нацгвардії працюють на Бахмутському напрямку з переносними та мобільними зенітно-ракетними комплексами. Їхня робота – захищати українське небо від ворожих літаків.

"Специфіка роботи ворога в небі за останні півроку кардинально змінилася. Якщо раніше вони вели себе зухвало і залітали прямо на наші позиції, то зараз вони витримують дистанцію", – додав "Моряк".

Авіація росіян запускає ракети або ж скидає крилаті авіабомби за сім–вісім кілометрів, не долітаючи до лінії зіткнення. Окупанти максимально стараються не потрапити у зону ураження переносних засобів протиповітряної оборони.

"Противник просто старається, він розуміє, що наше ППО працює добре і на фоні цього, вони тримають далеку дистанцію. Вони близько не залітають, тому що зрозуміють, що назад вони не повернуться", – запевнив Сергій.

Лінію фронту окупанти обстрілюють некерованими авіаційними ракетами. Їх ворог за один раз може випустити від 6 до 20 штук. Через те, що запускає ракети з великої відстані, їх влучність та ефективність низька. Проте росіяни використовують величезний спектр авіабомб.

"Літаки несуть на своєму озброєнні великий набір ракет, різноманітних бомб. Напевне, найстрашніше, що може нести літак – це авіабомби типу ФАБ", – пояснив "Моряк".

Є версії переносних зенітно-ракетних комплексів "Стінгер", які працюють на дистанцію 8 кілометрів. Вони дуже стали б у пригоді бійцям. Та нині Україна їх у наявності не має. Зенітно-ракетні системи типу "Бук" розміщувати безпосередньо на лінії фронту надто ризиковано, бо вони одразу ж стануть пріоритетною ціллю для ворога. Тож тут ефективніші переносні комплекси.

"Єдине, чим ми можемо боротися з противником на таких дистанціях – це наша авіація. Тобто, якщо б у нас була достатня кількість штурмових винищувачів, то могли б з ними боротися дуже ефективно", – наголосив "Моряк".

Бійці на озброєнні мають і 23-міліметрову радянську зенітку. Працювати нею по ворожих літаках не надто ефективно, тож її використовують для ураження наземних цілей. Снаряд, який розроблявся для знищення літаків, має особливість: із певною затримкою він розривається, утворюючи смертоносну шрапнель. Саме вона колись нищила літаки, а нині перемелює ворожу піхоту.

"23-й калібр і там достатньо велика скорострільність і люба малоброньована техніка противника та особовий склад попадають під ураження", – зауважив Сергій.

Окупанти концентрують усі свої ударні сили у самому Бахмуті. На південь від міста, де і тримають оборону бійці Бригади швидкого реагування, штурми ворога відбуваються не так активно. Та спроби атакувати росіяни не припиняють.

"Вони відправляють групу штурмову у кількості 30-40 чоловік. Половину розбивають і друга половина тікає", – розповів Сергій.

Нещодавно бійці підрозділу провели вдалий штурм ворожих позицій. Їм вдалося відтіснити ворога углиб від лінії зіткнення.

"Ініціатива на цій ділянці фронту у нас на 100%", – підсумував Сергій.