З 1 січня запрацює Роумінг як вдома: в Мінцифри розповіли, що це не лише про тариф
Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції, розповів про те, як Україна проходить шлях Євроінтеграції на рівні законодавства, інфраструктури та інституцій. Від переговорів з ЄС і тарифу "Роумінг як вдома" до визнання цифрового підпису, взаємодії державних сервісів і адаптації ключових цифрових актів Євросоюзу.
“Євроінтеграція залишається одним з наших ключових стратегічних пріоритетів. З моменту створення Мінцифри наша мета – інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Цей рік став дуже продуктивним в частині переговорного процесу. Ми завершили аналіз понад 200 актів права ЄС у сфері цифрової трансформації. У рамках переговорів про вступ до ЄС провели двосторонню скринінгову зустріч за Розділом 10 "Цифрова трансформація та медіа", затвердили переговорну позицію України та фіналізовано відповідний розділ Національної програми адаптації законодавства до права ЄС. Європейська комісія у своєму Звіті про розширення 2025 року окремо відзначила цифровізацію державних послуг як ключовий чинник прогресу України у реформі державного управління”, - каже Олександр Борняков.
Одним з ключових досягнень великої української команди (Мінцифри, НКЕК, оператори) у процесі інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС є рішення щодо приєднання України до політики ЄС "Роумінг як вдома" вже з 1 січня 2026 року.
“Це свідчить про нашу готовність цієї інтеграції і на законодавчому, і на технічному рівні. Маючи успішний приклад роумінгу у 2026 році нашим пріоритетом є визнання українського цифрового підпису як кваліфікованого у ЄС, а вже у 2027 взаємного визнання всіх довірчих послуг. Для цього передбачена імплементація оновлених актів eIDAS, NIS2 та GDPR. Паралельно розпочинається системна робота над взаємним визнанням документів та інтероперабельністю державних послуг між Україною та ЄС. Заплановано схвалення та реалізацію спільних робочих планів із застосуванням European Interoperability Framework, інтеграцію до Single Digital Gateway та підключення до Once Only Technical System (OOTS)”, - каже Олександр Борняков.
За його словами, стратегічне завдання Мінцифри – повна імплементація цифрового acquis ЄС до моменту вступу. Ми розпочали розробку AI EU Integration Tool – інструменту для всіх органів державної влади, який забезпечить автоматизований переклад актів права ЄС та підготовку таблиць транспозиції, що суттєво пришвидшить адаптацію законодавства.
У 2025 році Україну включено до дев’яти експертних груп Єврокомісії та Форуму європейських наглядових органів за надавачами довірчих послуг. Це дозволяє тримати руку на пульсі усіх нормативних змін у ЄС та планувати синхронне відображення в українському законодавстві.
“Окремий фокус – проведення impact assessment імплементації ключових цифрових актів ЄС, зокрема DSA, DMA, P2B, AI Act та законодавства у сфері електронних комунікацій із пріоритетом оцінки витрат для бізнесу. Ця робота здійснюється у співпраці з Київською школою економіки та Інститутом моделювання економіки”, - каже Олександр Борняков.
Також Мінцифри працює над створенням Єдиного цифрового регулятора, який відповідатиме критеріям незалежності та фінансової спроможності за практикою країн ЄС. Регулятор покриватиме, зокрема, питання імплементації Digital Services Act, Digital Markets Act, Platform-to-Business Regulation та AI Act, з можливістю фінансування за кошт спеціального фонду.
Що таке роумінг як вдома
Roam Like at Home (RLAH) – це режим надання мобільних послуг у країнах ЄС, за якого абоненти можуть користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за умовами свого домашнього тарифного плану без додаткових націнок за роумінг у 27 країнах-членах. Іншими словами, абонент, подорожуючи різними країнами блоку, користуватиметься мобільним зв'язком за тими ж умовами, що й у себе вдома. На рівні операторів RLAH передбачає, що взаєморозрахунки між ними здійснюються за регульованими ЄС оптовими ставками.
"Це означає запровадження регульованих ставок термінації: 0,2 євроцента для мобільного трафіку та 0,07 євроцента для фіксованого. Крім того, регламент встановлює граничні оптові тарифи на дзвінки, SMS і мобільний інтернет, тож оператори не можуть виставляти ціни вище встановлених лімітів", – пояснює голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК) Лілія Мальон.
Враховуючи, що нові правила працюватимуть в обидва боки, регулювання ставок матиме й негативний фінансовий вплив на українські компанії, адже зменшаться надходження від європейських абонентів в Україні. За словами президента компанії "Київстар" Олександра Комарова, "роумінговий безвіз" скоротить виторг українських мобільних операторів на еквівалент 3-4 млрд грн на рік.
Співрозмовник ЕП на телеком-ринку пояснює, що ця оцінка є реальною й обумовлена тим, що раніше українські оператори отримували від колег з ЄС значно більше, ніж 0,2 євроцента за термінацію трафіку.
Що зміниться для абонентів
"Усі тарифи з роумінгом за замовчуванням працюватимуть за принципом "Роумінг як вдома". Оператори вже анонсують оновлення умов, поступово інформуючи абонентів про нові тарифні плани. Хтось стартує раніше, хтось пізніше: більшість клієнтів будуть переведені ще до 1 січня, але фактична дія нових правил почнеться саме з нового року", – каже Мальон.
Тобто, для українців RLAH запрацює навіть раніше нового року. У Vodafone кажуть, що більшість передплатних тарифів працюватимуть за принципом "роумінгового безвізу" уже з 23 грудня.
Усі три оператори підтверджують: з впровадженням RLAH умови користування мобільним зв'язком в Україні та ЄС уніфікуються. Абоненти отримають спільні пакети гігабайтів і хвилин, безлімітні вхідні дзвінки в роумінгу.
"Оператори можуть по-різному дизайнувати тарифи, але кількість хвилин і SMS, яку ви маєте в Україні, повинна бути доступна й у 27-и країнах ЄС. Якщо у вас у пакеті 100 хвилин і 100 SMS, ці обсяги діють і в Україні, і в країнах ЄС. У роумінгу дзвінки рахуються так, ніби ви телефонуєте на іншу мережу, навіть якщо абонент також на вашому операторі, тому національний "безлім у межах мережі" не працює за кордоном", – розповідає Мальон.
Що буде з українцями, які постійно проживають в ЄС
Пільги, які українські оператори отримали на початку 2022 року, дозволили здешевити роумінг і фактично зберегти базу абонентів, які переїхали до ЄС, але продовжують користуватися українськими SIM-картками. Загалом, за даними НКЕК, у середньому в роумінгу в ЄС перебуває близько 3,1 млн активних українських SIM-карт, з них 1,3 млн – у перманентному роумінгу. Іншими словами, останні фактично живуть за кордоном і постійно користуються послугами українських операторів, зокрема через те, що їхні тарифи набагато менші за євросоюзівські.
Втім, правила RLAH передбачають контроль за тривалістю перебування в роумінгу, аби утримати баланс між операторами. Якщо протягом щонайменше чотиримісячного періоду абонент перебуває в роумінгу частіше, ніж у домашній мережі, український оператор має право застосувати до нього політику справедливого використання. Зокрема, в абонента можуть попросити надати підтвердження сталого зв'язку з країною реєстрації (місце проживання, робота, навчання) або нарахувати доплати за послуги, розмір яких обмежено: до 1,9 євроцента за хвилину дзвінка, 0,3 євроцента за SMS та 1,3 євро за ГБ даних (на 2025 рік). Вже влітку 2026 року такі донарахування можуть торкнутися понад мільйона українців, які постійно проживають у ЄС. Аби уникнути цього, українські та європейські оператори погодили нову "Спільну заяву".
"З 1 січня набуде чинності нова "Спільна заява" українських та європейських операторів, яка діятиме додатково до правил Roam Like at Home. Вона дозволяє продовжувати підтримувати українців, які вимушено перебувають у постійному роумінгу в ЄС. Заява, ініційована НКЕК та підтримана Єврокомісією, є добровільною, але до неї приєдналися всі великі європейські мобільні групи, тобто ті країни й оператори, де зосереджена більшість українців. Вона діятиме до 4 березня 2027 року – дати, до якої в ЄС діє спеціальний захист для українців. Сподіваюся, що випадків, коли європейські оператори захочуть обмежувати перманентних роумерів, не буде", – резюмує Мальон.
Логіка таких дій доволі проста й прагматична водночас. Багатьом українцям за кордоном уже потрібні місцеві номери: для банку, страхування, роботи чи державних сервісів. Але український номер є певним "якорем" зв'язку з домом. Це зв'язок з рідними та друзями, доступ до банків, і тих же держпослуг. Можливість зберігати його за звичною абонплатою знімає частину фінансового тиску не втратити цифрові зв'язки, що формувалася роками.
Источник: informator.ua