Європа готується до російських атак на власну енергетику: чого навчили блекаути в Україні

Країни ЄС, що межують з росією, посилюють захист енергомереж після масованих російських атак на українську інфраструктуру. Брюссель уперше виділив кошти саме на фізичну оборону електросистем.

Про це пише POLITICO.

Чим ЄС захищає власні енергосистеми від потенційних атак рф

Естонія, Латвія, Литва та Польща отримають близько €113 млн із довгострокового бюджету ЄС. Гроші спрямують на:

• встановлення фізичних бар’єрів і систем глушіння дронів;
• цифровий захист від кібератак;
• залучення військових до охорони критичних об’єктів;
• створення команд швидкого ремонту.

Це перший випадок, коли Єврокомісія фінансує саме захист енергетичної інфраструктури від воєнних загроз.

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас наголосив:

«У мирний час захист є відповідальністю енергокомпаній. У воєнний — це вже відповідальність Міністерства оборони. Те, що ми бачимо в Україні, — це використання енергетики як зброї».

За даними Greenpeace, лише у січні росія застосувала проти України близько 6 тис. ударних дронів, 5,5 тис. керованих авіабомб і 158 ракет. Загалом з початку року зафіксовано понад 200 атак на об’єкти енергетики.

Що роблять країни Балтії для захисту енергомереж від рф

Поштовхом для Латвії стала атака на підводний кабель EstLink 2 між Балтією та Фінляндією наприкінці 2024 року. Пошкодження спричинило зростання цін на імпорт електроенергії та шестимісячні затримки з ремонтом через дефіцит запчастин.

«Це був холодний душ для нас — ми зрозуміли, що щось може статися з критичною інфраструктурою», — заявив міністр енергетики Латвії Каспарс Мелніс.

Тепер країни Балтії:

• накопичують запасні компоненти
• підтримують резервні потужності
• встановлюють антидронові системи
• від’єднали свої мережі від росії та Білорусі і посилили зв’язки з Польщею.

НАТО патрулює EstLink 2 у Балтійському морі. Фінляндія ж інвестує у підземне прокладання кабелів, відновлювану генерацію та імпорт скрапленого газу.

За словами Вайчюнаса, з 2022 року зафіксовано понад 30 інцидентів або спроб пошкодження енергетичної інфраструктури в регіоні.

«Іноді це можуть бути російські атаки, іноді локальні диверсії — але результат один: ми втрачаємо критичну інфраструктуру, а споживачі платять ціну», — сказав він.

Для України ці процеси мають подвійне значення. З одного боку, досвід українських блекаутів став поштовхом для зміни підходів у ЄС. З іншого — зміцнення енергомереж Європи підвищує стійкість партнерів, від яких залежать фінансова допомога, військова підтримка та інтеграція українського енергоринку до ENTSO-E.

Источник: thepage.ua