Як фінансові web-шахраї "працюють" в уанет

Марія Дачковська

Уанет добряче нафарширований повідомленнями про продаж довідок про доходи, паспортів, копій паспортів та ідентифікайних кодів, а також трудових книжок із заповненим стажем терміном на 5 років. За кишенькові гроші (200у.о.) вам підготують цілий пакет документів, необхідних для отримання кредиту.

Іноді деякі з зазначених документів використовують для отримання візи, реєстрації фірми чи (в кращому випадку) гри в покер. Але найгірше те, що завтра кожен з нас може стати героєм тієї історії, де без відома самої особи на її ім'я оформлюють кредити шахраї. У соцмережах пачками продають ксерокопії паспортів, які можна придбати за $2-4, на велику партію навіть дають знижку у $1,5. Юристи й банкіри стверджують, що витік даних відбувається в обмінниках та копі-центрах.

Серед інших джерел - банківські установи, колекторські фірми та дилери операторів мобільного зв'язку. Але існує ще одне потужне джерело персональних даних - це державні органи, зокрема місцеві представництва Пенсійного фонду, а також ЖЕКи та інші підприємництва, що надають комунальні послуги. 

При цьому, кожен бажаючий може зайти до Інтернету й знайти того, хто продасть йому потрібні документи. І попит є, і пропозиція.

Місяць тому подібне оголошення з'явилося на популярному сайті Slando:

   

Ми ж вирішили зателефонувати й поцікавитися, за скільки та як швидко нам продадуть довідку про доходи і, зокрема, готовий пакет документів для оформлення кредиту.

Виявляється, для того, аби отримати фальшиву довідку (що не спровокує підозри), достатньо 500 гривень. Навіть забезпечать підтвердженням з підприємства в разі телефонної перевірки! Послуги надають і в Києві, і в Харкові, й у Донецьку - фактично, в усіх обласних центрах. Можуть попросити і більше, але то вже справа за замовником - кому платити. Повний пакет документів для кредиту обійдеться гаманцю дещо дорожче - за 1600 грн. Але, погодьтеся, це -  копійки, враховуючи, що за допомогою цих документів хтось "кидає" фінансову установу на десятки тисяч. Нам повідомляють, що до пакету увійдуть: довідка про доходи, оригінал трудової книжки зі стажем не менше 5 років, прохання до банку про допомогу в отриманні кредиту від компанії, характеристика, посадова інструкція, трудовий договір... І це все лише за одну добу!

Ринок персональних даних нині настільки розвинений, що аж моторошно. З такою ж легкістю нам вдалося віднайти торговців паспортами та їх копіями.

 

Тож, як бачимо, зібрати самотужки усі необхідні документи, аби оформити кредит на пересічного громадянина, можливо. Тим паче, що паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки та довідки про доходи цілком достатньо, а в окремих випадках - двох останніх і непотрібно. Більше того, подібні шахрайства можуть відбуватися в змові з окремим працівником банку, що уповноважений оформлювати кредит, і це - не поодинокий випадок. Нещодавно ПриватБанк опублікував звернення до клієнтів з проханням розпізнати обличчя шахраїв, які видавали кредити на підроблені паспорти. Банк пообіцяв винагороду розміром у 5000 грн. Якщо прогорнете список шахраїв, який структурований за областями, будете вражені, бо мова йде не про одну сотню осіб.

 

Що ж де-юре і де-факто чекає на шахраїв та їхніх спільників за підробку документів, продаж чужих документів та видання кредиту на ім'я особи, яка навіть не підозрює про те, що "вирішила" взяти кредит? Розповідають юристи.

Олександр Субботін, партнер ЮК «Тарасов та партнери»

"Для того, чтобы отличить поддельный документ от настоящего, необходимо обладать специальными знаниями в сфере криминалистики. Только заключение эксперта-криминалиста может на 100% ответить на вопрос: является документ подделкой или нет. Обычный же человек может всего лишь поставить под сомнение документ, скажем, в связи с явными признаками подделки: следы исправления, не совпадение подписей, отсутствие продавлености бумаги от подписи, размытость печати и т.п.

Если содержит признаки подделки или по неким другим причинам кажется подозрительным, то вариантов поведения два:

1. Сообщить в милицию о возникновении подозрений.

2. Проверить подлинность своими силами.

На практике мало кто склоняется к варианту №1. Зачастую не каждый готов ездить по допросам к следователю. Дело сугубо личное, но стоит помнить, что своевременное сообщение в милицию может уберечь других людей от злоумышленников. Возможно, если кто-то своевременно сообщил, то и Вы не стали бы жертвой. Поэтому о своем гражданском долге забывать не стоит.

Для реализации варианта №2 есть несколько путей:

- заказать исследование криминалисту (стоит, правда, в среднем 2000 грн.);

- дать запросы в организацию, которая выдала справку;

- потребовать принести дополнительные документы.

Не многие знают, что справки о доходах выдаются не только работодателями. Для того чтоб проверить справку о доходах, которое выдало предприятие, достаточно потребовать принести одноименную справку из налоговой. Сопоставив данные, можно проверить подлинность.

С трудовой книжкой сложнее, т.к. она является документом строгой отчетности. Ее оригинал хранится на предприятии до увольнения сотрудника и не может покидать сейф в  каких-либо других случаях. Максимум что может выдаваться - заверенная копия трудовой книжки. Проверить же соответствие всех указанных мест работы обычному смертному будет проблематично. Для этого понадобятся более широкие полномочия, т.к. придется послать множество запросов как предприятиям, так и в Пенсионный фонд Украины, а если предприятие ликвидировано, еще и в архивные учреждения.

Уголовный кодекс предусматривает ответственность, как за подделку документа, так и за его использование (ст.358). Преступление является не тяжким и попасть за решетку практически невозможно (на практике, для ранее не судимого чаще всего выдают штраф). Максимальное наказание – 2 года ограничения свободы (отбывание срока в колонии-поселении). Однако, стоит помнить, что если с помощью поддельного документа, скажем, был получен кредит, то придется отвечать еще и за мошенничество, где наказание гораздо серьезнее".

Партнер "Khasin & Drozdovskyy" Любомир Дроздовський

"Якщо мова йде тільки про довідку про доходи та трудову книжку, які використовуються при отримання кредиту в банку як підтвердження доходів позичальника, то в даному випадку саме "підроблення" може бути 2 видів:
1) коли позичальник сам (на коліні) підробляє довідку і подає її в банк
2) коли організація видає своєму працівнику довідку з недостовірними даними, щоб йому було легше отримати кредит чи оформити візу для виїзду за кордон.

Відповідно, способи виявлення підробки у цих випадках відрізняються:

у першому випадку достатньо менеджеру банку зателефонувати в організацію та попросити підтвердити, що вони дійсно надавати певній особі таку довідку;
у другому - виявити підробку практично неможливо. Кожна організація сплачує за своїх працівників страхові внески і, теоретично, звернувшись до пенсійного фонду, можна було б пересвідчитись, чи працює, приміром, Петренко в організації "А". Але проблема полягає в тому, що така інформація є конфіденційною, і Пенсійний фонд може надати її виключно на запит суду, та й то Пенсійний фонд отримує інформацію про працівників, за яких сплачувались страхові внески, один раз на рік.

Відповідальність теж відрізняється. Підроблення документів, в тому числі і використання завідомо підробленого документа (не залежно від мети такого використання), охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального кодексу України.

Використання підроблених документів з метою отримання кредиту охоплюється ст. 222 Кримінального кодексу України.
І якщо у першому випадку, позичальник відповідатиме за обома статтями КК України, то в другому - він поділятиме відповідальність з посадовими особами підприємства, які видали йому такий документ.

Щодо описаного Вами варіанту: працівник банку відповідатиме або як співучасник за ст. 190 КК України (шахрайство), або ж самостійного за ст. 191 КК України (розтрата майна банку). 
У нашій практиці було декілька випадків, коли за допомогою зверталась особа, чиї документи було використано для оформлення кредиту без її відома. В усіх випадках договір визнавався недійсним, оскільки "позичальник" фактично його не укладав".