Як Джефрі Епштейн став звʼязковим між чиновниками Путіна, хакерами й бізнес-елітою США

Опубліковані Департаментом юстиції США три із шести мільйонів файлів із архівів американського бізнесмена Джеффрі Епштейна, двічі арештованого за звинуваченнями у примушуванні неповнолітніх до проституції, вказують на його зв’язки з російськими топчиновниками та представниками спецслужб, зокрема ФСБ.

Після окупації Криму та початку воєнних дій РФ на Донбасі навесні 2014 року Епштейн допомагав РФ не лише із залученням інвестицій, а й радив російським чиновникам створити для обходу санкцій власну криптовалюту. У листуванні Епштейн згадує “друзів Путіна”, які могли допомагати йому з російськими візами й не цурається бути зв'язковим між урядовцями РФ, а заразом випускниками школи ФСБ, та відомими іноземними хакерами.

Суспільне дослідило листування Епштейна з російськими чиновниками та посередниками, які допомагали високопосадовцям РФ та безпосередньо Володимиру Путіну. Опубліковані документи у справі Епштейна свідчать, що листування бізнесмена з громадянами РФ була в епіцентрі розслідування ФБР 2018 року. Наразі недбальства у розслідуванні американським Департаментом юстиції справи Епштейна – предмет дослідження Конгресу США. Конгресмени, серед іншого, вимагають розкриття всіх шести мільйонів файлів та розслідування міжнародного угруповання на чолі з Епштейном, за яким могли стояти іноземні уряди, зокрема й Росія.

14 липня 2015-го, майже за рік після окупації Росією Криму та Донбасу, американський бізнесмен Джефрі Епштейн надіслав собі чернетку листа невідомому адресату в Москві. Адресат, імовірно, його шантажував.

“Ти і я були разом протягом тривалого часу, – пише в чернетці Епштейн. – Ти маєш знати, що я відчув необхідність зв’язатися з деякими друзями з ФСБ”.

Бізнесмен додає, що працівники російських спецслужб запевнили його, що в турбулентний для російської економіки час, коли Росія намагається залучити іноземних інвесторів, “людина, що намагається шантажувати американських бізнесменів, негайно стане “ворогом народу” і “з нею поводитимуться у надзвичайно жорсткий спосіб, адже ця людина стане загрозою для економіки країни”.

На завершення бізнесмен пропонує адресату компенсацію в розмірі 50 тисяч доларів на місяць протягом наступних двох років і допомогу з візою до США.

Десятьма днями пізніше Епштейн надсилає листа випускнику академії ФСБ Сергію Бєлякову, який на момент листування був головою правління Національної асоціації агентств інвестицій та розвитку.

“Мені потрібна послуга, – йдеться в повідомленні Епштейна. – Дівчина в Москві намагається шантажувати групу впливових бізнесменів з Нью-Йорка. Це погано для бізнесу всіх причетних”. Епштейн зазначив у листі назву й адресу готелю в Нью-Йорку, де зупинилися росіянка, і запитав: “Що порадиш?”

Бєляков попросив кілька днів, аби “дістати інформацію” про дівчину й уточнив, про що саме йдеться. Епштейн відповів коротко: “Каже, що впливові чоловіки користуються такими жінками, як вона”.

“Із нею намагалися зв'язатися, але відповіді не було. Схоже, [вона має] проблеми в бізнесі. Це можлива причина шантажу”, – повідомив Бєляков Епштейну наступного дня і додав: “Заборона доступу до США буде великою загрозою для її бізнесу”.

На запитання Епштейна, який у неї бізнес, Бєляков відповів: “Секс та ескорт. У хороший сезон (травень-серпень) це приносить їй $100 тисяч”. “Домовились”, — відповідає Епштейн Бєлякову.

У листуванні у вересні того ж року Епштейн запитує своїх юристів, чи шпигують за дівчиною та де краще – у Лондоні чи Нью-Йорку – подавати проти неї позов за шантаж та проституцію. У відповідь адвокати повідомляють, що припинили стеження, не знайшовши доказів проституції та підстав для позову.

“Ми не можемо порушити проти неї приватну справу в Нью-Йорку, лише в Лондоні. І навіть у Лондоні це дуже складно. Наш лондонський юрист каже, що вона, ймовірно, програє кримінальний процес за шантаж, хоча це точно не той результат, якого я (або ви) бажаєте”, – запевняють юристи.

Листування Епштейна вказує на його тісні зв'язки з російськими високопосадовцями й топчиновниками, а ім’я президента РФ Володимира Путіна згадується більш як у тисячі опублікованих Департаментом юстиції файлах.

Однак саме переписка між Епштейном та Сергієм Бєляковим потрапила в поле зору ФБР у листопаді 2018 році, за рік до арешту. У листуванні федеральних агентів до “списку документів, що стосуються РФ”, потрапив файл із назвою “документ Бєляков-Епштейн – це інформація від … (ім'я закреслено Мінʼюстом США — ред.), листи між Бєляковим та Епштейном”. Переписка між федеральними агентами мала статус “засекречено”. Тоді якраз тривало розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера про втручання Росії у вибори США в 2016 році.

Листування Епштейна з Бєляковим розпочалося 4 травня 2014 року, менш ніж за два місяці після захоплення Росією Криму та вторгнення на Донбас.

“Джефрі, наша зустріч була дійсно дуже цікавою для мене! Я знаю небагато людей, які так, як ти, можуть відкрити нові горизонти й перспективи”, – написав Бєляков Епштейну в своєму першому електронному листі до нього.

На той момент Бєляков був заступником міністра економічного розвитку і не пропустив можливості запросити Епштейна до Санкт-Петербурга на міжнародний економічний форум. Він відбувся наприкінці травня 2014 року й через початок російської агресії в України чимало держав та компаній показово відмовились від участі в ньому.

“Якщо ти вважаєш за доцільне, я надішлю вам на конференцію … (ім'я викреслено Мінʼюстом США — ред.) та одного зі своїх співробітників. Звичайно, я сплачу внески за участь. Я знаю, що зараз складно, але бачу багато цікавих можливостей”, – пише Епштейн.

У наступному листі Епштейн деталізує перспективні, на його думку, напрямки докладання зусиль для Росії в умовах війни на Донбасі та міжнародних санкцій: “криптовалюта, валюта на базі нафти, смартконтракти”.

Вже в липні того ж року Бєляков звітує Епштейну щодо своєї розмови із заступником голови Центрального банку Росії, “відповідального за валюту БРІКС та новий банк розвитку” і запрошує Епштейна на особисту зустріч у Москві.

Опубліковані Департаментом юстиції США документи вказують, що Епштейн щонайменше декілька разів відвідував Росію, був упевнений, що “друзі Путіна” допоможуть йому з візою та планував щонайменше 3-4-годинну особисту зустріч із Володимиром Путіним.

27 червня 2015 року, за місяць до листування про шантаж від невідомого адресата із Москви, Бєляков повідомляє Епштейну про свою поїздку до США – “щоб зустрітися та запросити інноваційні компанії взяти участь у Форумі відкритих інновацій у Москві”.

“Я буду допомагати всім, чим зможу. Хто твій учасник мрії?” – відповідає Епштейн та запитує, чи цікавить Бєлякова співзасновник платіжного сервісу PayPal та компанії в сфері безпекових технологій Palantir Пітер Тіль, колишній головний технічний директор Microsoft Натан Мирвольд, співзасновник LinkedIn Рід Хофман та інвестор-мільярдер Том Пріцкер. Бєляков відповідає: “Цікаво запросити [представників] усіх соціальних мереж”.

Вже наступного дня Епштейн відповідає Бєлякову, що домовився про зустріч із головою сімейства Пріцкерів. “Я думаю, тобі сподобається Том, — пише він. — Він дуже солідний”. Паралельно Епштейн листується з американським магнатом Пітером Тілем про те, що “друг, який організовує інноваційну конференцію у Москві” відвідає Каліфорнію, та запитав, чи Тіль не хотів би з ним зустрітися. Вже 1 липня Епштейн надсилає листа Тілю й Бєлякову зі словами: “Пітер — Сергій, Сергій — Пітер”. Тіль відповідає: “Сергію, дайте знати, коли ви в Сан-Франциско. Було б добре знайти час для зустрічі”.

У січні 2016 року, через пів року після описаного в листах шантажу молодої росіянки, Бєляков повідомляє Епштейну про свою нову посаду у Фонді російських прямих інвестицій, де він “шукає можливостей привабити гроші в російські проєкти”, ділиться проєктом нової платіжної екосистеми та запитує, чи могло б це зацікавити американських інвесторів.

У відповідь Епштейн пропонує консультацію зі “своєю групою хакерів” і знайомить Бєлякова із Вінчензо Іоззо, якого, зі слів американського бізнесмена, “поважають серед хакерів білих та чорних капелюхів”, тобто як тих, хто руйнує системи безпеки, так і тих, хто їх захищає. Також Епштейн дає детальні поради, як поліпшити ситуацію з кібербезпекою для Росії.

У день перемоги Дональда Трампа на виборах у 2016 році Бєляков надсилає коротке повідомлення Епштейну: “Вітаю з новим президентом”. Епштейн відповідає коротко: “Весело”.

З обранням нового президента США Епштейн пропонує “інсайди” лідеру РФ Володимиру Путіну через Турбʼєрна Ягланда — колишнього прем'єр-міністра Норвегії, який на момент листування з Епштейном обіймав посади Голови норвезького Нобелівського комітету та Генерального секретаря Ради Європи.

“Було б цікаво дізнатися про Трампа більше”, – пише Епштейн у листі Ягланду. “Я прилечу [до Парижа] прямим рейсом із Москви, де зустрічатимусь із Путіним, Лавровим або Медвєдєвим”, — повідомляє європейський чиновник про свої наміри у червні 2018 року.

За свою активну роль у спілкуванні з російськими топчиновниками Ягланд регулярно отримував “послуги” від Епштейна, зокрема, авіаквитки та відпочинок у мальовничих місцях Парижа й Маямі для себе та родини.

“Я думаю, ти можеш запропонувати Путіну, що [міністр закордонних справ РФ Сергій] Лавров може отримувати інсайди (внутрішню інформацію — ред.) від мене. Так робив Віталій Чуркін, але він помер”, – пише Епштейн у своєму листі Ягланду.

Документи свідчать, що Епштейн зустрічався з послом Росії в ООН Віталієм Чуркіним кілька разів, у 2016 та 2017 роках. Зокрема, він консультував росіянина щодо того, як поводитись із новообраним президентом США Дональдом Трампом.

“Після наших розмов Чуркін зрозумів Трампа. Це нескладно, — ділився Епштейн спостереженнями з Ягландом. — Він має відчувати, що щось отримує [від угод чи переговорів]. От і все”.

***

Президент США Дональд Трамп, його оточення, урядовці та члени його родини фігурують у листуванні, на фото та у відеоархівах Джефрі Епштейна. Трамп не раз заявляв, що обірвав стосунки з Епштейном більш як два десятиліття тому і відкликав його членство у клубі Мар-о-Лаго ще у 2007-му. Втім, члени Конгресу США, яким вдалося зібрати необхідні голоси за Акт прозорості файлів Епштейна та зрештою змусити Департамент юстиції США опублікувати три із шести мільйонів файлів з архіву американського бізнесмена, наполягають на повному релізі документів та звинувачують Генеральну прокурорку Пем Бонді у ретушуванні імен злочинців-клієнтів Епштейна.

Конгресмени наполягають на тому, що справа Епштейна виходить далеко за межі окремих осіб та, можливо, стосується масштабної мережі торгівлі людьми, відмивання грошей та впливу на політиків. Який, за їхніми словами, міг здійснюватись в інтересах іноземних держав, зокрема Росії.

Источник: suspilne.media