Вчені розповіли, як люди потрапляють у пастку «вічних бажань»

Дослідження показують, що люди постійно намагаються придбати все більше і більше речей, наприклад новий смартфон, або одяг і взуття, хоча це не завжди приносить їм щастя. Американські вчені з'ясували, чим пояснюється таке прагнення великої кількості нових матеріальних благ, повідомляє Daily Mail.

«Люди постійно прагнуть бути щасливими і часто це щастя полягає у матеріальних речах. Людині завжди потрібно все більше і більше. Але багато людей не можуть досягти щастя в їхньому уявленні і це викликає депресію. Тому люди потрапляють у пастку «вічних бажань», коли для щастя їм потрібно все більше і більше речей. Але, як показують дослідження, не завжди це призводить до бажаного результату і люди стають навпаки нещасними. Наше дослідження пояснює чому ми продовжуємо цю вічну боротьбу, хоч вона і негативно позначається на нас», — каже Рахіт Дубей із Прінстонського університету, США.

Вчені вважають, що наш мозок запрограмований на те, щоб мати дедалі нові матеріальні блага. Це пов'язано з тим, що людину постійно турбує різниця між тим, що вона має і тим, що вона хоче мати. Також людина у пошуках щастя часто орієнтується на свій досвід. Наприклад, торік ви подорожували і вам було добре, і ви очікуєте на повторення подібного досвіду. Також вчені дійшли висновку, що ми постійно прагнемо більшого через звикання до хорошого життя, а також на нас впливають різні суспільні стандарти.

Вчені створили комп'ютерні моделі, які імітували б роботу людського мозку, які могли зіставляти різні ситуації з різними діями. Дослідження показало, що навіть отримання бажаного справді не робить людину щасливою. Ми постійно порівнюємо себе з іншими людьми і прагнемо відповідати певним стандартам, а також намагаємося повторити минулий позитивний досвід.

З іншого боку, як кажуть вчені, якщо людина не задоволена тим, що вона має, вона намагається покращити своє становище. Але це майже вічна боротьба.

«Наше дослідження також показує, що в гонитві за щастям ми часто знецінюємо те, що вже маємо, і це призводить до депресії та надмірного споживання, тобто придбання все більшої кількості матеріальних речей», — каже Дубей.

Але вчені кажуть, що потрібно обережно ставитись до результатів їхньої роботи, адже комп'ютерна модель може не повністю відповідати поведінці людини.