Школярі можуть відставати на рік: омбудсмен розповів, як компенсувати прогалини у знаннях учнів
Українські діти мають серйозні освітні втрати через пандемію COVID-19 та наслідки повномасштабної війни. Пропущені школярами теми і, як наслідок – не здобуті знання та навички необхідно ідентифікувати й компенсувати, заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Пише “Українська правда.Життя“.
“Їх (прогалини у знаннях) мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися”, – підкреслив омбудсмен.
Це стосується і дітей, які проживають на підконтрольній території України, і тих, хто знаходиться в окупації або виїхав за кордон.
Представники Сектору освіти Світового банку вважають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік.
При цьому в Україні на рівні держави відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їхньої компенсації, наголосив Горбачов. І навіть самовідданість педагогів, які проводили уроки на вулиці, з “пунктів незламності” або в укриттях, не покращує загальну картину.
“Світовий банк у своєму огляді зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.
Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань”, – наголосив омбудсмен.
На етапі відновлення рівня знань Світовий банк радить приділяти увагу поверненню до навчання, аби подолати прогалини.
У Світовому банку переконані, що економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, зокрема у відновлення системи надання високоякісної освіти.
“Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством”, – підкреслив Горбачов.
Як виміряти та компенсувати прогалини у знаннях школярів на рівні громади або школи?
Омбудсмен також запропонував стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат на рівні громади та/закладу освіти. Зокрема, у відповідному документі він радить зазначити:
- з яких предметів планують організувати компенсацію освітніх втрат та в яких класах, у який термін;
- формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
- формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат;
- орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
- формати навчання: наприклад, факультативи, курс за вибором, пришкільний табір, інші формати;
- яких учителів планують залучити до компенсації освітніх втрат;
- коли планують компенсувати втрати: протягом навчального року, у червні тощо;
- форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
- моніторинг результативності та коригування програми.
Щоб компенсувати прогалини в освіті, необхідно спочатку визначити рівень опорних знань у школярів. Оскільки на державному рівні освітні вимірювання не розроблені і не проводяться, можна скористатися діагностичними тестами з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на сайті Всеукраїнської школи онлайн.
Водночас задля перевірки знань з інших предметів необхідно створити карту опорних знань з кожного предмету.
У ній, на думку омбудсмена, необхідно зазначити головні знання з кожної дисципліни за певний клас. До карти опорних знань мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.
Водночас Горбачов закликає вчителів не вдаватися до “предметного шовінізму, який, на жаль, наявний у великої кількості освітян, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей”.
“Педагоги можуть об’єднати зусилля щодо розроблення карт опорних знань на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади”, – додав він.
Які варіанти компенсації освітніх знань пропонує омбудсмен?
Щоб відповісти на це питання, Служба освітнього омбудсмена проаналізувала напрацювання окремих країн, а також відповідну програму ЮНЕСКО, розроблену для подолання прогалин у знаннях через пандемію.
Зокрема, Горбачов пропонує застосувати програму коригування тривалості навчального року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023-го, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи, однак у червні школярі фактично не навчались.
Дітей під час такого навчання можна поділити не на класи, а на групи – залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання. Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів.
Додаткової оплати з бюджету така програма не потребує, адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції.
Також заклади освіти можуть скористатися програмами надолуження освітніх втрат та корекційними програмами.
Програми надолуження освітніх втрат – це короткострокові програми, які надають учням змогу надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно з продовженням стандартного навчання.
Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі їх реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути:
- індивідуальні додаткові заняття з учителем,
- виокремлення групи учнів, які потребують допомоги.
Під час такого навчання учні зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу.
“У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. У 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття.
У разі запровадження таких програм оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції”, – додав освітній омбудсмен.
Альтернативою вказаним програмам компенсації освітніх знань можуть бути й недержавні, які впроваджують громадські організації. Це, зокрема:
Проєкт “Освітній суп”
Проєкт “Освітній суп” – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова.
У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:
- 1 хвиля – лютий-березень,
- 2 хвиля – березень-квітень,
- 3 хвиля – травень-червень.
Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО “Навчай для України”.
Більше деталей у реєстраційній формі за посиланням.
Проєкт “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта”
Цей проєкт не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.
Долучившись до проєкту діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу.
Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму за посиланням.
“Catch up-класи” на Житомирщині за підтримки ЮНІСЕФ
У Житомирській області в межах крос-секторального проєкту “Catch up-класи” реалізується програма “Спільно до навчання”. Вона надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.
В області наразі 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються з дітьми у таких “catch up-класах”, аби допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи, які надають допомогу дітям.
Нині продовжується набір дітей та вчителів до проєкту.
Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до такого “catch up-класу”. Заняття безоплатні.
“Україна потребує і надалі потребуватиме ще більше освічених людей, яку їй може дати система освіти та якісне навчання.
Освітні втрати, які мають наші діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни”, – підсумував Сергій Горбачов.