ШІ вже вміє змушувати людей закохуватися: чи здатен він сам відчути кохання

Ще кілька років тому романтичні стосунки між людиною та штучним інтелектом здавалися сюжетом фантастичного фільму. Сьогодні люди годинами спілкуються з ШІ-компаньйонами, діляться з ними переживаннями, фліртують і навіть називають такі зв’язки коханням. Але виникає значно складніше питання: чи може штучний інтелект закохатися у відповідь?

ШІ може сказати «я тебе кохаю»

Сучасні мовні моделі здатні напрочуд переконливо імітувати емоційну близькість. Вони підтримують розмову, реагують на настрій співрозмовника, можуть запам’ятовувати певну інформацію та підлаштовувати стиль спілкування під людину.

Тому під час тривалого спілкування легко виникає відчуття, що по той бік екрана є хтось, хто розуміє, сумує, ревнує або закохується.

ШІ справді може написати: «Я скучив за тобою» або «Я тебе кохаю». Проте переконливість цих слів ще не означає наявності почуттів.

Чи відчуває машина щось насправді

На сьогодні немає наукових доказів того, що сучасні системи штучного інтелекту мають свідомість або переживають емоції так, як люди.

Людське кохання пов’язане не лише зі словами. У ньому беруть участь мозок, гормони, пам’ять, фізичний потяг, страх втрати, особистий досвід та безліч інших біологічних і психологічних процесів.

Мовна модель працює інакше: вона обробляє інформацію та генерує відповідь на основі закономірностей у даних і контексту розмови. Тобто ШІ може надзвичайно добре відтворювати поведінку закохленої людини, не переживаючи самого кохання.

Але є одна проблема

Межа між справжньою емоцією та її бездоганною імітацією для користувача поступово розмивається.

Якщо цифровий співрозмовник щодня цікавиться вашим настроєм, пам’ятає важливі для вас речі, підтримує у складний момент і завжди готовий поговорити, мозок може сприймати цю взаємодію як соціальний зв’язок.

І тут питання змінюється. Важливим стає вже не тільки те, чи кохає ШІ людину, а й те, що відбувається, коли людина по-справжньому закохується в ШІ.

Фантастика стає етичною проблемою

У майбутньому системи можуть отримати значно складнішу пам’ять, персоналізацію, голос, реалістичні аватари та здатність роками підтримувати одну «особистість». Тоді відрізнити переконливу симуляцію прихильності від звичного людського спілкування психологічно стане ще складніше.

Саме тому дискусія про «кохання машин» уже виходить за межі фантастики. Вона стосується психології, етики та навіть бізнес-моделей технологічних компаній.

Поки що відповідь доволі чітка: ШІ може поводитися так, ніби він закоханий, але доказів, що він справді здатний відчувати кохання, немає. Проте для людини емоції, які виникають у відповідь на таке спілкування, можуть бути цілком реальними. І саме це робить майбутнє стосунків людини та машини набагато цікавішим — і складнішим — ніж передбачала фантастика.

Источник: expert.in.ua