Шахраї вкрали з рахунку в ПриватБанку 55 тисяч гривень через фейкову ОЛХ-доставку - рішення суду

Рівненський районний суд Рівненської області 30 червня відмовив жінці у позові до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка вимагала списати кредитну заборгованість і повернути 55 838,95 грн, сплачені нею в рахунок погашення боргу після того, як шахраї заволоділи її грошима через фейкову "ОЛХ-доставку". Суд встановив, що позивачка власноруч перейшла за фішинговим посиланням і ввела дані картки, тому відповідальність за втрачені кошти покладена саме на неї. 

Позов до суду подала жінка через свого представника - адвоката Лук'янчук В.С. За її словами, 12 лютого 2024 року з 15:00 до 16:01 під час продажу товарів через мережу "ОЛХ" невідома особа під приводом купівлі товару здійснила зняття коштів без її згоди на суму 73 794,54 грн. Повний текст рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Гроші перерахували з двох її рахунків у АТ КБ "ПриватБанк" на картки третіх осіб, залучених до справи.

Позивачка вимагала:

• зобов'язати банк списати заборгованість за кредитним договором №SAMDNWFC00063374214 від 20.10.2020 року;
• виключити з її кредитної історії інформацію про цю заборгованість;

• стягнути з банку 55 838,95 грн, які вона сама сплатила в рахунок погашення боргу.

За розрахунками жінки, ця сума складалася з 25 728 грн, які вона внесла на кредитний рахунок, та 30 110,95 грн списаних банком відсотків за користування кредитом. Вона наполягала, що всі перекази 12 лютого 2024 року були здійснені без її згоди, а банк мав призупинити нарахування відсотків через кримінальне провадження за фактом шахрайства.

Представник відповідача заперечувала проти позову, посилаючись на службову перевірку банку. За її даними, жінка сама отримала посилання на "верифікацію картки", ввела номер картки, термін дії, CVV-код і пароль від "Приват24", а потім особисто зайшла у застосунок і двічі переказала кошти на рахунки, продиктовані шахраями під виглядом служби підтримки OLX.

"Клієнтка особисто зайшла у свій акаунт Приват24 та провела оплату зі своєї картки на продиктований дозвонювачами номер тестового рахунку", - зазначено в матеріалах службової перевірки АТ КБ "ПриватБанк".

Суд дослідив звукозапис розмови жінки з оператором гарячої лінії банку і встановив, що частину коштів вона перерахувала самостійно, а частину списали шахраї. Також з'ясувалося, що жінка підтвердила перехід за посиланням і введення реквізитів картки під час цієї розмови.

Суд встановив, хто відповідає за втрату грошей

Суд зазначив, що зміни паролю облікового запису "Приват24" в період з 1 по 12 лютого 2024 року не виявлено, а заблокували акаунт лише о 17:15 12 лютого - вже після того, як жінка звернулася про шахрайство, тоді як перший переказ відбувся о 15:00 того самого дня. Суд послався на позиції Верховного Суду, згідно з якими до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту ризик збитків несе користувач, а не банк.

Крім того, суд звернув увагу, що жінка спочатку добровільно погашала кредитну заборгованість на суму 55 838,95 грн, останній платіж внесла 1 лютого 2025 року, а вже 14 квітня 2025 року подала позов з вимогою стягнути ці ж кошти з банку. Таку поведінку суд визнав суперечливою відповідно до доктрини venire contra factum proprium.

Суд також погодився з доводами банку, що вимога про списання заборгованості є неналежним способом захисту прав, а питання виключення інформації з кредитної історії взагалі не належить до повноважень банку - цим займається Бюро кредитних історій. Ефективним способом захисту суд назвав звернення позивачки з окремим позовом до осіб, яким були перераховані її гроші.

Що вирішив суд

Розглянувши справу, Рівненський районний суд Рівненської області ухвалив:

• відмовити у задоволенні позову жінки до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення коштів;
• не зобов'язувати банк списувати заборгованість за кредитним договором №SAMDNWFC00063374214;
• не зобов'язувати банк виключати інформацію про заборгованість з кредитної історії;
• не стягувати з банку 55 838,95 грн, сплачені жінкою в рахунок погашення боргу.

Суд визнав недоведеним факт неналежного чи помилкового переказу з боку банку і встановив, що саме дії позивачки - перехід за фішинговим посиланням та розголошення даних картки - дали шахраям змогу ініціювати платіжні операції.

Источник: informator.ua