Шахраї розсилають фальшиві платіжки за електроенергію від імені Міненерго: у ЦПД пояснили, як не стати жертвою
Шахраї масово розсилають громадянам підроблені рахунки за електроенергію, видаючи їх за офіційні повідомлення від Міністерства енергетики України. Насправді міністерство не виставляє платіжки населенню, а такі листи є частиною фішингової схеми для викрадення персональних і банківських даних.
Про це в етері Громадського радіо повідомив керівник департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації при РНБО Іван Сличко.
За його словами, зловмисники використовують авторитет державних установ, щоб викликати довіру у громадян.
«Міністерство енергетики не виставляє платіжок громадянам. Такого не буває, тому що тільки компанії-постачальники виставляють рахунки», — наголосив Сличко.
Основна мета шахраїв — змусити людину перейти за посиланням у листі та самостійно ввести свої особисті дані або реквізити банківської картки.
У Центрі протидії дезінформації зазначають, що подібні схеми зазвичай супроводжуються закликами діяти негайно.
«У першу чергу, не варто поспішати, тому що дуже часто подібні шахрайства, в цих шахрайств немає ні сезонності, нічого, вони завжди так чи інакше масовою розсилкою намагаються залучити якомога більше громадян, щоб на це повелось. Всі ці шахрайства об’єднують те, що вони постійно підганяють жертву. Тобто слова терміново, або необхідно в найближчі терміни, або у вас вже заборгованість змушують людину не перевіряти інформацію, а швидко реагувати», — пояснив експерт.
Він закликав не переходити за посиланнями з підозрілих листів та перевіряти інформацію через офіційні джерела.
За словами Сличка, сам перехід за посиланням ще не означає автоматичної втрати даних.
«Найчастіше шахраї намагаються змусити користувача самостійно ввести логін, пароль, номер банківської картки або код підтвердження», — зазначив він.
У разі переходу на підозрілий сайт рекомендується негайно закрити сторінку, не вводити жодних даних, перевірити пристрій антивірусними засобами та увімкнути двофакторну автентифікацію.
«Якщо ж дані були введені і ви зрозуміли, що вже занадто пізно, то необхідно негайно замінити паролі та звернутися до банку. Тобто, щоб ніхто не зміг списати гроші з вашої банківської карти. До кіберполіції потрібно звертатися в будь-якому випадку.
Необхідно зразу звернутися до банку, повідомити про шахрайську операцію. Банк може заблокувати карту, обмежити подальші операції, підказати подальший порядок дій. Тут вже варто звертатися саме до представників банку, це їхній профіль, вони в цьому експерти. Чим швидше людина відреагує, тим більше шансів мінімізувати збитки», — підкреслив представник ЦПД.
У Центрі протидії дезінформації виділяють кілька найрозповсюдженіших схем онлайн-шахрайства:
- фішингові листи та SMS нібито від банків, держустанов або сервісів;
- телефонні дзвінки від псевдоспівробітників банків;
- повідомлення про «державні виплати», компенсації чи фінансову допомогу;
- шахрайство на маркетплейсах через вимогу передоплати або підроблені сторінки оплати.
«У всіх випадках схема одна — змусити людину діяти швидко і віддати свої дані або свої гроші», — наголосив Іван Сличко.
У ЦПД закликають громадян перевіряти інформацію через офіційні ресурси та не довіряти повідомленням, які вимагають термінових дій або передачі конфіденційних даних.