Шахраї перехопили контроль над карткою lifcell і взяли понад 17 тис. грн кредиту - що вирішив суд
Суд відмовив мікрофінансовій компанії у стягненні майже 18 тисяч гривень з одеської тролейбусниці - жінка не брала жодного кредиту, а її номер телефону lifcell в момент оформлення позики контролювала невідома особа у Кривому Розі. Схожі шахрайські схеми з підміною SIM-картки та оформленням кредиту на чуже ім'я суди розглядають дедалі частіше. Цього разу на захист жінки стали дані мобільного оператора та банку, які повністю спростували позицію кредитора. Компанія не лише нічого не отримала, а ще й сплатила 6 000 гривень за адвокатські послуги відповідачки.
19 травня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області розглянув позов ТОВ "Споживчий центр" до мешканки регіону. Компанія вимагала стягнути 17 760 гривень - нібито заборгованість за кредитним договором, укладеним у серпні 2024 року. Як зазначає Єдиний державний реєстр судових рішень, позивач стверджував, що жінка отримала 6 000 гривень кредиту та не повернула їх, а разом із процентами, комісіями та неустойкою борг зріс майже утричі. Представник компанії на засідання не з'явився.
Жінка свою причетність до договору повністю заперечила. Її адвокат Едуард Будилко надав суду докази, які перевернули справу. Ощадбанк підтвердив: картка, на яку перерахували 6 000 гривень, оформлена на зовсім іншу людину - не на відповідачку. Відповідь оператора "Лайфселл" виявилася ще промовистішою.
Як з'ясував суд, 18 серпня 2024 року о 17:20 невідома особа дистанційно замінила SIM-картку з номера жінки на нову eSIM-картку через особистий кабінет оператора. Вже о 18:01-18:09 із цього номера надійшли дзвінки від абонента з назвою SGROSHI - саме тоді, коли оформлявся кредит. При цьому геолокація базової станції вказала на Кривий Ріг Дніпропетровської області - пристрій iPhone 13 з конкретним IMEI. Сама жінка у той самий час керувала тролейбусом у Одесі, що підтвердила довідка з місця роботи.
Як зазначив суддя Іван Горяєв:
Відповідачка не укладала і не підписувала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), оскільки у період оформлення кредиту номер телефону фактично перебував під контролем невстановленої особи, яка перебувала у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Суд дійшов висновку, що кредитний договір є неукладеним і не породжує жодних прав та обов'язків для жінки. Довідка-розрахунок від самої компанії не є первинним фінансовим документом і не може слугувати доказом боргу - на цьому неодноразово наголошував і Верховний Суд у своїх постановах.
Що вирішив суд у підсумку
У задоволенні позову ТОВ "Споживчий центр" відмовили повністю. Натомість компанію зобов'язали виплатити відповідачці 6 000 гривень на відшкодування витрат на правничу допомогу. Адвокат Будилко витратив на справу 13 годин роботи, однак суд визнав співрозмірною саме цю суму з урахуванням складності справи та кількості засідань.
Справа тривала майже рік - провадження відкрили у липні 2025 року. За цей час сторони витребували дані з Ощадбанку та Лайфселл, поліція перевіряла телефон жінки і не знайшла SMS-ідентифікатора у потрібний день. Усі зібрані докази в сукупності підтвердили: жінка стала жертвою SIM-свопінгу - шахрайської схеми з перехопленням мобільного номера.
Источник: informator.ua