Шахраї оформили на жінку 50 666 грн кредиту в ПриватБанку через фейкову "ОЛХ-доставку" - що вирішив суд

Кропивницький апеляційний суд 6 серпня залишив без змін рішення, яким жінці відмовили у скасуванні двох кредитних договорів на загальну суму 50 666 гривень, оформлених від її імені після переходу за посиланням нібито "ОЛХ-доставки". Колегія суддів визнала, що клієнтка ПриватБанку самостійно сприяла доступу шахраїв до свого акаунту "Приват24", тому банк не несе відповідальності за списані кошти. Жінка наполягала, що ніколи не укладала спірні договори і стала жертвою шахрайської схеми. Апеляційна скарга подавалася після відмови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року. 

За матеріалами справи, у квітні 2025 року жінка звернулася з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вимагаючи скасувати кредитні договори від 3 листопада 2024 року як нікчемні, закрити оформлені по них картки та скасувати всі нараховані відсотки і заборгованість. Повний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 3 листопада 2024 року у відділенні АТ КБ "ПриватБанк" були заблоковані рахунки на її універсальній картці та дитячій картці "Інтер", а працівники банку запідозрили шахрайські дії з карткою позивачки.

Позивачка стверджувала, що дізналася про списання коштів лише 5 грудня 2025 року, коли отримала повідомлення про потребу сплатити щомісячний платіж. За її словами, вона не вчиняла будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів з рахунку шляхом подання платіжних доручень до банку ні в письмовому, ні в електронному виді з використанням "Приват24", а грошові кошти були списані шахрайським шляхом. За її заявою відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Судом встановлено детальну хронологію подій, з якої випливає механізм шахрайства:

• 2 листопада 2024 року неповнолітня донька жінки розмістила на платформі "ОЛХ" оголошення про продаж дитячого лялькового набору;
• 3 листопада 2024 року в месенджер "Вайбер" жінці написала невідома особа, яка нібито хотіла придбати товар і запропонувала послугу "ОЛХ-доставка";
• жінка перейшла за надісланим посиланням, після чого невідома особа заволоділа даними її картки;
• о 12:12 та 12:51 год того ж дня від імені жінки було оформлено два кредитні договори - на 26 666 грн та на 24 000 грн;
• о 12:42 та 12:54 год усі отримані кошти на суму 50 666 грн перерахували на картку іншої фізичної особи.

Представник відповідача - адвокат Якушев С.О. - наполягав на відмові в позові, вказуючи, що операції здійснила сама позивачка, ввівши номер картки, термін дії та CVV-код за посиланням, а звернулася до банку про шахрайство лише 7 січня 2025 року.

"Клієнтка перейшла за посиланням ОЛХ, ввівши номер картки, термін дії, CVV код. Під диктовку шахраїв переказала кошти на картку третьої особи", - зазначено у службовому розслідуванні банку.

Суд першої інстанції встановив, що між банком та позивачкою існували належним чином оформлені договірні відносини, оскільки позивачка була ідентифікована як клієнт банку та 12 червня 2024 року підписала заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг із погодженням використання OTP-пароля як простого електронного підпису.

Суд визначив межу відповідальності клієнта і банку

Апеляційний суд наголосив, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку призвели до втрати або незаконного використання інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Проте у цій справі колегія суддів дійшла висновку, що саме дії позивачки - перехід за фішинговим посиланням і введення реквізитів картки - дали шахраям доступ до її акаунту.

Суд також звернув увагу на те, що жінка звернулася по допомогу занадто пізно: після того, як 3 листопада 2024 року були оформлені кредитні договори та отримані за їх умовами кредитні кошти, позивачка лише 6 грудня 2024 року звернулась із заявою до кіберполіції, а безпосередньо до відповідача звернулась лише 27 грудня 2024 року, тобто запізно. Через це ризик збитків за операціями, які відбулися до повідомлення банку, суд поклав саме на позивачку.

Щодо вимоги визнати договори нікчемними, колегія суддів пояснила, що доводи позивачки фактично зводяться до заперечення дійсності кредитних договорів з підстав, які за своєю правовою природою є підставами для їх оспорювання, а не для констатації нікчемності. Суд також зауважив, що сервіс "ОLХ-доставка" не належить ПриватБанку, тому банківська установа не може відповідати за дії стороннього сервісу, яким скористалася клієнтка.

Що вирішив суд

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Кропивницького апеляційного суду ухвалила такі рішення:

• апеляційну скаргу жінки залишити без задоволення;
• рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року про відмову в позові залишити без змін;
• кредитні договори від 3 листопада 2024 року на суму 26 666 грн та 24 000 грн визнані дійсними, оскільки їх нікчемність не встановлена законом;
• обов'язок погашати кредитну заборгованість і нараховані відсотки залишається на позивачці.

Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Источник: informator.ua