Роботи, дрони та "розумні" ґаджети: як чип із мозкових клітин може посилити військових
Дослідження, проведене Університетом Монаша в партнерстві з мельбурнським стартапом Cortical Labs, отримало грант у розмірі $407 000 від Австралійської національної програми грантів на дослідження в галузі розвідки та безпеки, повідомляється на сайті навчального закладу. Ця розробка примітна тим, що вперше у світі дала змогу вченим створити чіп із вбудованою тканиною людського мозку.
Ще торік співробітники Університету Монаша створили DishBrain — напівбіологічний комп'ютерний чіп, в електродах якого в лабораторії вирощено близько 800 000 клітин мозку людини і миші. Демонструючи щось на зразок розуму, він навчився грати в пінг-понг за п'ять хвилин.
Як учені перетворили процесор на мозок
Масив мікроелектродів в основі DishBrain був здатний як зчитувати активність у клітинах мозку, так і стимулювати їх електричними сигналами, тому дослідницька група створила версію Pong, у якій клітини мозку отримували електричний стимул, що рухався, щоб уявити, на якому боці "екрану" знаходиться м'яч і як далеко він знаходиться від ракетки. Вони дозволили клітинам мозку впливати на ракетку, переміщаючи її вліво і вправо.
Потім вони встановили дуже просту систему винагороди, використовуючи той факт, що невеликі скупчення клітин мозку намагаються звести до мінімуму непередбачуваність навколишнього середовища. Таким чином, якщо ракетка вдарить по м'ячу, клітини отримають хороший передбачуваний стимул. Але якщо мозок промахнеться, клітини отримають чотири секунди абсолютно непередбачуваної стимуляції.
Це був перший випадок, коли клітини мозку, вирощені в лабораторії, використовували в такий спосіб, даючи їм змогу не тільки відчувати світ, а й впливати на нього, і результати були вражаючими.
Що дасть людству цей мега-мозок
Такі програмовані чипи, що об'єднують біологічні обчислення зі штучним інтелектом, "у майбутньому можуть зрештою перевершити за продуктивністю наявні суто кремнієві процесори", — каже керівник проєкту доцент Аділ Разі.
"Результати таких досліджень матимуть серйозні наслідки в багатьох галузях, як-от планування, робототехніка, передова автоматизація, інтерфейси "мозок-машина" і відкриття ліків, що дасть Австралії значну стратегічну перевагу", — зазначив він. — "Новий тип машинного інтелекту здатний вчитися протягом усього свого життя".
За допомогою подібної технології можна створити машини, які можуть продовжувати вивчати нові здібності без шкоди для старих. Так само вони зможуть добре адаптуватися до змін і які можуть відображати старі знання в нових ситуаціях, постійно оптимізуючи використання обчислювальної потужності, пам'яті та енергії.
"Ми використовуватимемо грант програми для розробки більш досконалих машин ШІ, які відтворюють здатність до навчання цих біологічних нейронних мереж. Це допоможе нам розширити можливості обладнання та методів до такої міри, що вони стануть життєздатною заміною для обчислень у кремнії", — стверджує Аділ Разі.
За його словами, проєкт отримав фінансування від престижної австралійської грантової організації, що працює під керівництвом Управління національної розвідки та Науково-технічного центру національної безпеки Міноборони Австралії, оскільки самонавчальний машинний інтелект необхідний їм для нового покоління "розумних" технологій, таких як самоврядні автомобілі й вантажівки, автономні дрони, роботи-доставники, інтелектуальні портативні й переносні пристрої.
На думку експерта видання TomsHardware, проєкт DishBrain має деякі цілі, які збігаються з поточними перегонами озброєнь у царині ШІ: компанії Microsoft і OpenAI прагнуть до мрії про рекурсивне навчання, а здатність DishBrain до самонавчання — це саме той результат, який потрібен дослідникам у царині кремнієвих чипів і квантових обчислень (у випадку з Microsoft).