Психологи пояснили, як допомогти дитині пережити стрес через війну
Внаслідок ракетних атак російських окупантів по мирним містам України діти нерідко стають або жертвами, або свідками жахливих наслідків, серед них руйнування та смерть.
Про це розповіла психологиня Діана Савенко, передає Суспільне.
Діана Савенко каже, що для початку розмови про пережиті події важливо заспокоїти себе, відновити дихання.
“Спочатку даємо кілька секунд прийти до себе, а тоді ми йдемо в контакт з дитиною. Наша задача — для неї стати безпечним простором, забрати з місця, яке тривожить, намагатись не говорити про те, що вас тривожать. Можливо, діти цього не бачили. Дорослі настільки багато говорять про новини, що діти стають свідками розмов і ніби знову свідками події, ми травмуємо дітей, навіть тих, які там не були. Тому потрібно усвідомлювати, де ми говоримо, що ми говоримо і що ми хочемо, щоб наші діти почули”, — розповіла психологиня.
Джерелом інформації для дитини мають бути батьки, у підлітків є своє оточення і переживання за друзів, вони сидять у Telegram-каналах та стежать за новинами. Діана Савенко наголосила, що навіть з підлітками також потрібно говорити, оскільки чим більше інформації вони знають — тим краще можуть контролювати ситуацію та почувати себе у безпеці.
Фахівчиня розповіла, що за статистикою, після війни прогнозують до 20% травмованих людей.
“Ми не будемо всі травмовані, може бути гостра реакція на стрес, можуть бути різні етапи до того, щоб отримати травму. Якщо у дитини або в дорослого йде порушення звичної функціональності, наприклад: порушення сну, надмірна сльозливість, сенситивність до всього підряд, що відбувається, немає апетиту і це вже тривалий час — варто звернутися до фахівця. Зараз багато організацій міжнародних, українських, громадських, які займаються безкоштовною психологічною допомогою — починаючи з чат-ботів, гарячих ліній, волонтерських ініціатив, закінчуючи приватними психологами та психотерапевтами”, — каже Діана Савенко.
Як самостійно допомогти дитині
Окрім допомоги фахівця, є методи для батьків, які можуть покращити стан дитини.
“Якщо говоримо про дітей до підліткового віку, то 100% батьків, які будуть читати, шукати поради, можуть самостійно стабілізувати свою дитину, якщо не пішли якісь глибші порушення. Якщо це дитина дошкільник, казкотерапія — найкращий метод”, — розповіла фахівчиня.
Психологиня зазначила, що найкраще розказувати казку про персонажа, який буде подібний до вашої дитини, який зустрічається з певними обставинами й може їх вирішити, тоді дитина зможе перейняти собі цей досвід.
Як говорити з дитиною про смерть
Хід розмови про цю чутливу тему залежить від віку дитини. Діана Савенко розповіла:
“Для дитини навіть смерть хом'ячка — це дуже страшно, це трагедія і далі йде усвідомлення, що всі помруть. До певного віку діти не усвідомлюють цього. Ну вони собі десь чули, знають, але не було такого контакту зі смертю, тому в цій темі важливо бути обережним. Важливо зайвий раз не лякати, при цьому розуміти, що ви говорите, оскільки коли ми починаємо самі говорити про смерть — ми боїмось. Коли дитина маленька, про смерть ми говоримо: «Спочатку ми живемо, а потім відлітаємо»".