Провідні експерти посперечалися про майбутнє ШІ: чи замінять технології людей

Троє провідних дослідників штучного інтелекту — Джеффрі Хінтон, Фей-Фей Лі та Ендрю Ин — представили різні погляди на майбутнє ШІ під час конференції Ai4 2026. Вони дискутували про вплив технології на ринок праці, необхідність державного регулювання та розвиток відкритих моделей. Попри спільне визнання трансформаційного потенціалу ШІ, їхні оцінки ризиків і способів реагування суттєво різняться, пише Forbes.

Погляди щодо впливу ШІ на робочі місця

Лауреат Нобелівської премії Джеффрі Хінтон заявив, що можливості сучасних систем ШІ зростають швидше, ніж суспільство та державні інституції встигають адаптуватися. На його думку, найближчими роками особливо вразливими можуть стати працівники кол-центрів та інших професій, пов'язаних із рутинною інтелектуальною працею. Хінтон вважає, що ШІ вже незабаром виконуватиме такі завдання дешевше та ефективніше за людей. 

“Чим ці люди будуть займатися? Зазвичай вони не мають високого рівня освіти. Усе, чому ви могли б їх перенавчити, зможе робити ШІ”, — заявив Хінтон.

На підтвердження своїх слів дослідник навів приклад із медичної сфери, де чат-бот скоротив час підготовки відповідей на письмові звернення пацієнтів із приблизно 30 до 5 хвилин. За його словами, п'ятикратне зростання продуктивності може стати підставою для скорочення персоналу, навіть якщо загальна ефективність роботи організацій підвищиться. Хінтон порівняв цей процес із механізацією фізичної праці. 

Ендрю Ин не погодився з прогнозами про масове зникнення професій. На його думку, ШІ насамперед змінює зміст роботи, дозволяючи спеціалістам виконувати ширший спектр завдань, а не повністю замінюючи їх, що також підтверджує дослідження Google. Як приклад Ин згадав програмування, де ШІ дедалі активніше пише код, але не бере на себе відповідальність за архітектуру систем, вибір продуктів чи взаємодію із замовниками. 

Він також зазначив, що вузькопрофільні спеціалісти отримують можливість працювати у ширших ролях. За його словами, фронтенд-розробники дедалі частіше переходять до повноцінної фулстек-розробки завдяки використанню нових інструментів.

Фей-Фей Лі зайняла проміжну позицію між двома колегами. Вона наголосила, що більшість професій складаються з багатьох різних завдань, тому автоматизація окремих процесів не означає автоматичної ліквідації робочого місця.

Як приклад Лі навела медсестер, учителів і журналістів, чия робота включає широкий спектр функцій. Вона також розповіла про власний досвід догляду за літніми батьками, зазначивши, що ШІ здатен скоротити адміністративне навантаження медиків, не замінюючи людський догляд.

“Сучасні робочі місця зазнають трансформації”, — зазначила дослідниця та додала, що суспільству потрібні програми перепідготовки, державні інвестиції та більш відповідальна суспільна дискусія про наслідки впровадження ШІ.

Окремо Лі звернула увагу на нерівномірний розподіл економічних вигод від технологій. Вона наголосила, що підвищення ефективності роботи компаній не гарантує покращення становища працівників.

Погляд на відкриті ШІ-моделі

Ще однією темою суперечки стали відкриті моделі штучного інтелекту, які зараз активно обговорюють у США після виходу потужних китайських моделей. Ендрю Ин заявив, що окремі великі технологічні компанії перебільшують ризики ШІ, щоб виправдати обмеження доступу до передових моделей і послабити конкуренцію.

“Я не хочу, щоб у сфері ШІ були “воротарі””, — сказав Ин. Він переконаний, що відкриті моделі дають змогу дослідникам, підприємцям і державам розвивати власні рішення без залежності від кількох великих корпорацій.

Хінтон не погодився з такою оцінкою. Він підкреслив різницю між програмним забезпеченням із відкритим кодом та моделями з відкритими вагами, зазначивши, що останні можуть значно спростити використання потужного ШІ для кіберзлочинності чи інших шкідливих цілей. За словами Хінтона, сучасні системи вже демонструють поведінку, якої їхні розробники не очікували, а також дедалі ефективніше знаходять вразливості в системах безпеки. 

Регулювання ШІ

Не менш гострою стала дискусія про державне регулювання. Хінтон порівняв розвиток ШІ з автомобілем, у якому інновації є педаллю газу, а регулювання — кермом, що визначає напрям руху. 

Водночас Лі запропонувала регулювати штучний інтелект через вже наявні галузеві механізми — у медицині, фінансовому секторі та транспорті. Вона також виступила за державне фінансування досліджень і розвиток захисних механізмів, пов'язаних із практичним використанням технології.

Дискусія між трьома піонерами штучного інтелекту засвідчила, що навіть серед найавторитетніших дослідників більше немає єдиного бачення майбутнього галузі. Їхні суперечливі оцінки відображають новий етап розвитку ШІ, на якому питання безпеки, економічних наслідків і суспільного впливу стають не менш важливими, ніж сам технологічний прогрес.

Тим часом опитування Bentley University та Gallup показало зростання скептицизму серед американців щодо ШІ: 39% респондентів заявили, що технологія завдає більше шкоди, ніж користі, і лише 9% бачать перевагу позитивного впливу. Недовіра до відповідального використання ШІ з боку компаній залишається високою, що підкріплюється побоюваннями 79% громадян щодо майбутніх скорочень робочих місць.