Падіння імперії. Хто і навіщо хоче розділити Facebook, Instagram і WhatsApp
Один із засновників Facebook закликав владу США позбавити Марка Цукерберга монополії на ринку і заявив, що WhatsApp і Instagram повинні існувати автономно.
Як уже писало НВ, минулого тижня співзасновник соціальної мережі Facebook Кріс Г’юз опублікував колонку в New York Times, в якій розкритикував наявну монополію Facebook і конкретні дії головного керівника компанії Марка Цукерберга.
Ключовими позиціями Г’юза було те, що Федеральна торгова комісія США зробила помилку, дозволивши Facebook придбати Instagram і WhatsApp, і тепер політики повинні позбавити Цукерберга монопольних позицій на ринку.
Кріс Г’юз вважає, що WhatsApp і Instagram були конкурентами Facebook, які фактично захопили нішу мобільних платформ, через що Цукерберг придбав ці платформи і привласнив їх досягнення собі.
Крім цього, колись соратник Марка Цукерберга, з яким вони вчилися в Гарварді, зараз звинувачує керівника соцмережі в узурпації влади і одноосібному вирішенні ключових питань у Facebook, на кшталт визначення роботи алгоритмів, налаштування конфіденційності користувачів, а також визначенні допустимого і неприпустимого контенту на платформі.
Ключові вимоги Г’юза до торгової комісії, антимонопольного комітету і ради директорів Facebook — компанія повинна бути розділена, WhatsApp і Instagram повинні існувати автономно, і наступні кілька років Facebook не може знову купити ці застосунки.
Що відповіли в Facebook?
Як пише Gizmodo, незадовго після публікації Кріса Г’юза, відповідну колонку в New York Times опублікував віце-президент Facebook з глобальних питань і комунікацій Нік Клегг. Звичайно, всі звинувачення Г’юза відкинули, і піднесли їх таким чином, ніби вони вже занадто заїжджені і не мають нічого спільного з реальністю.
Зокрема, Нік Клегг зазначив, що антимонопольні закони США були написані ще в 1800 роках, і вони не означають, що компанії потрібно карати, якщо люди не згодні з їх керівництвом. «Головна мета (Антимонопольних законів — ред.) — захистити споживачів, забезпечивши їм доступ до недорогих, високоякісних продуктів і послуг. Особливо в разі технологій, швидких інновацій», — пише Клегг.
Як доказ, що Facebook не є монополістом, менеджер соцмережі заявив, що вони «навіть» не є лідерами в сфері месенджерів на трьох ринках — Китаї, Японії, і США, де, за їхніми підрахунками, лідирують Apple iMessage, WeChat, Line і Microsoft Skype.
Нарешті, Клегг написав про важливість Facebook для всіх американців, нагадавши про торговельно-економічне протистояння з Китаєм. Мовляв, близько двох третин від 70% дорослого населення США користуються Facebook, третя частина користується Instagram, п’ята — WhatsApp, і трохи менше третьої частини — Pinterest, LinkedIn і Snapchat, які також належать Facebook.
Як відреагував Цукерберг
Під час свого візиту в Париж для зустрічі з президентом Франції, голова Facebook заявив, що поділ компанії не допоможе вирішити проблему, пише Tech Crunch.
«Я думаю, що якщо вам важливі демократія і вибори, то така компанія, як ми, повинна інвестувати мільярди доларів в рік в створення дійсно досконалих інструментів для боротьби з втручанням на виборах», — розповів Марк Цукерберг французькому виданню.
Наймолодший мільярдер в історії також додав, що керівництво Facebook зараз приділяє багато уваги безпеці платформи і захисту персональних даних користувачів.
«Наш бюджет на безпеку в цьому році більше, ніж весь дохід компанії, коли ми перейшли на публічну форму власності. Багато в чому це вийшло завдяки тому, що ми змогли створити успішний бізнес, який тепер може цей підтримати. Ми інвестуємо в безпеку більше, ніж будь-які інші соцмережі», — заявив Цукерберг.
Хто ще критикує Цукерберга?
Минулого місяця проти чинного керівника Facebook виступили самі акціонери компанії. Група інвесторів знову зажадала зняти Марка Цукерберга з поста голови ради директорів, і залишити за ним тільки посаду керівника компанії.
«Засновник Марк Цукерберг контролює 51 відсоток голосів, хоча йому належить тільки 13 відсотків акцій компанії», — зазначено в заяві на сайті Комісії з цінних паперів і бірж США.
Як відомо, з липня 2018-го Facebook втратив 40% від своєї ринкової вартості, у чому, природно, звинувачують Цукерберга, як того, хто має найбільше влади в компанії і відповідає за прийняття рішень.
Проти Цукерберга зіграла і недавня хакерська атака на месенджер WhatsApp, під час якої виявилося, що вразливість програми дозволяє отримати доступ до всієї персональної інформації користувачів, просто зателефонувавши їм у WhatsApp.
Видання Financial Times повідомляло, що обладнання, яке використовують для схожих хакерських атак, ймовірно, розроблено ізраїльською компанією NSO Group. Послугами цифрової розвідки цієї компанії користуються спецслужби і правоохоронні органи держав для стеження за певними громадянами.
Після цього, з критикою всієї корпорації Facebook виступив конкурент Марка Цукерберга — Павло Дуров, який раніше заснував східно-європейський аналог Facebook — Вконтакте, і нині є керівником забороненого в Росії месенджера Telegram.
Дуров написав, що, найімовірніше, спецслужби США співпрацюють з Цукербергом, і вимагають створювати так звані бекдори — помилки в алгоритмі застосунків, які дозволяють в разі чого скористатися проломом в захисті програм і отримати доступ до потрібних даних або акаунтів користувачів.
Можливо тому вихідний код WhatsApp досі залишається закритим — це унеможливлює для сторонніх розробників помітити або хоча б спробувати знайти помилки в програмному коді месенджера.
Хто ще монополіст?
Схожа ситуація з надмірною владою материнської компанії над своїми дочірніми підприємствами сталася з Microsoft в кінці 1990-х. Тоді Міністерство юстиції США почало розслідування щодо Microsoft, щоб визначити, чи встановлює компанія додаткові програми за замовчуванням в свою операційну систему.
Як пише Investopedia, розгляди почалися після «Воєн браузерів», які призвели до зникнення популярного на той час браузера Netscape через те, що Microsoft почали безкоштовно встановлювати свій Internet Explorer у Windows.
У 2000 році Міністерство визнало монополію Microsoft і зобов’язало компанію розділитися на декілька менших підприємств. Але, пізніше, менеджери Microsoft домовилися з владою про відкриття вихідного коду програмних інтерфейсів Microsoft для сторонніх компаній-розробників. Це дозволило іншим компаніям розробляти свої продукти для Microsoft, і, по суті, врятувало корпорацію від поділу.
Показовим також є суперечка між Google і антимонопольним комітетом Європи, який тривав кілька років. У минулому році, влада Європейського Союзу заявила, що представники Google повинні виплатити $ 5,1 млрд за порушення правил конкуренції на ринку смартфонів.
Конкуренти Google — Microsoft, Oracle, Nokia, TripAdvisor і африканський телекомунікаційний гігант Naspers — звернулися до комітету з проханням розглянути ситуацію з фінансовим стимулюванням виробників електронних пристроїв і операторів мобільного зв’язку для просування сервісів Google.
Під час розслідування з’ясувалося, що в Google вимагали від виробників підписувати угоди про те, щоб вони не продавали смартфони з модифікованими версіями Android, в яких не було фірмових застосунків.
Журналісти New York Times також дізналися, що компанія мала домовленості з HTC, Huawei і Samsung, згідно з якими ці виробники повинні були спочатку встановлювати сервіси Google на своїх смартфонах.
Європейська влада дала Google 90 днів на врегулювання ситуації і пригрозили штрафом. У відповідь, на офіційній сторінці Google Europe в Twitter заявили, що компанія планує оскаржити це рішення.
«Android надав безліч вибору. Різноманітні екосистеми, стрімкі інновації і низькі ціни є класичними складовими надійної конкуренції. Ми будемо оскаржувати рішення Комітету», — написали представники Google у своєму Twitter.