НКРЗІ видає ліцензії на "фанерний" діапазон РЧР (Оновлено)

ІНАУ ініціювала проведення наради з НКРЗІ, аби обговорити використання радіочастотного ресурсу у діапазоні 5 ГГц, щоби йому зрештою було надано статус технологічної нейтральності. Адже діапазон перевантажений і потребує великих витрат. 11 листопада Голові Національної комісії Петру Яцукові було надіслано лист, в якому ІНАУ запропонувала  обговорити коло проблемних питань, що потребують зворотної реакції та вирішення. По суті, нацкомісія видає ліцензії на користування діапазоном, подальша робота в якому є де-факто неможливою. 

Член правління ІНАУ Олександр Федієнко розповів InternetUA про проблеми роботи в діапазоні 5 Ггц.

Олександре Павловичу, скажіть, будь ласка, для чого саме на поточний момент використовується РЧР діапазону 5 Ггц?

Діапазон 5 Ггц відноситься до радіочастот так званого рухомого зв'язку. У світі він отримав назву фанерного (або ще картонного). Це повязано з тим, що у вказаному діапазоні досить коротка довжина хвилі. І системи які працюють з вказаним діапазоном РЧР можуть працювати якщо абонент розташував свій пристрій безпосередно біля вікна, з якого видно базову станцію.

Ось саме тому, потрібні для освоєння 5 Ггц величезні інвестиції. Частота висока (хвиля коротка), а тому базових станцій потрібно монтувати багато, аби забезпечити хоч якусь якість для користувачів такої мережі.

Але який сенс вкладати ці інвестиції, якщо коротка хвиля має куди менший потенціал?

На жаль, частоти діапазону 5 ГГц, які доступні в Україні сьогодні, перевантажені. Деякі (і в зв'язку з тим, що були отримані завдяки конкурсу) - технічно заморозили. Хочу сказати, що ті майбутні оператори, які подають документи на отримання ліцензії на 5 Ггц, втратили здоровий глузд, бо працювати на них, на жаль, практично неможливо.

Але, незважаючи на такі складнощі, регіональні оператори намагаються будувати невеликі мультисервісні радіомережі. В деяких випадках вони працюють. Але як вказує наш досвід та міжоператорське спілкування, такі мережі потроху деградують. Це пов'язано як з технічними проблемами, так і з псевдо-захищенністю оператора та його частотоприсвоєнь.

Деякі оператори будують свої залишки мереж в діапазоні радіочастот 2,4 ГГц, але цей діапазон ще більше завантажений, і в великих містах вже ні до чого не придатний, окрім як будівництва невеликих мережі Wi-Fi доступу, де не потрібно надавати користувачу якісну телеком-послугу.

- Якщо діапазон РЧР 5 Ггц непридатний для повноцінного використання та потребує великих затрат, а діапазон 2,4 Ггц знищений, як знайти вихід для розвитку нових бездротових технологій?

Відкриття нових радіочастотних діапазонів - ось один з виходів. Це дасть можливість операторам бездротових мереж комбінувати. Можливо слід переглянути вартість ліцензій, а для деяких діапазонів радіочастотного ресурсу навіть зняти оплату, наприклад для діапазону радіочастот 2,4 ГГц.

Зрозуміло, що ті ж 2,1–2,3 Ггц є кращим варіантом, але ліцензії на 2,3 Ггц видавалися на ексклюзивних правах, це ліцензії з класифікатором Л01. Тому у таких ліцензій може бути виключно один власник. Аналогічні ліцензії є і для смуги радіочастот 5 ГГц, вони також були отримані за конкурсом, але існують питання і щодо їх ефективного використання.

Ви казали, що деякі частоти  частоти належать військовим.

Так дійсно, у національній таблиці радіочастот України є така атавістична  примітка як У093. Це коли конкретні частоти належать спеціальним користувачам. Хоча, наприклад, в Україні вже давно використовується радіоресурс 24 ГГц, на жаль нелегально, держава не отримує за це жодних дивідендів. Якщо заглянути до плану радіочастот України, деякі смуги з позначкою К01 (конверсія радіочастот), як то кажуть, підвисли десь так у 2006 році.

Можливо деякі радіочастотні ресурси слід позбавити примітки "ексклюзивна" і призначити "для загального користування".

Незаважало б впровадити технологічну або безліцензійну роботу радіоелектронних засобів для деяких діапазонів радіочастот. Так, з огляду на документи, наша держава працює згідно з рекомендаціями ERC RECOMMENDATION 70-03, але документ носить виключно рекомендований характер. Так само рекомендовано ми дотримуємося стандартів використання радіочастот України, й аналогічно виконуємо "побажання" вказаного документу. Але у Європі діапазони радіочастот 5 ГГц и 2,4 ГГц відносяться до так названих технологій RLANS, та взагалі не ліцензуються. Але мають деякі технічни обмеження.

При цьому, ратифікований статут міжнородного союзу електрозв'язку виконується вибірково. Наприклад, це стосується статті 196.2. У ній сказано, що під час використання смуг частот для радіозв'язку Члени Союзу повинні враховувати те, що радіочастоти і орбіта геостаціонарних супутників є обмеженими природними ресурсами, які належить використовувати раціонально, ефективно і економно відповідно до положень Регламенту радіозв'язку, щоб забезпечити справедливий доступ до цієї орбіти і до цих частот різним країнам чи групам країн, з урахуванням особливих потреб країн, що розвиваються, і географічного положення деяких країн.

( Статут ратифіковано Законом N 116/94-ВР від 15.07.94 ) ( Поправочні документи до Статуту додатково див. від 14.10.1994 від 06.11.1998 )

Проблема полягає ще й в тому, що в нашій державі немає ефективної системи визначення завантаженості радіочастотного ресурсу. Наприклад, таку систему мають сусіди-росіяни (експерементально), та й багато країн Європи. Розуміємо, що для впровадження потрібні кошти, але така система потрібна, і це питання потрібно якось порушувати. Робота по її впровадженню належить до повноважень комісії.

Комісія видає ліцензії на використання радіочастот, далі технічний підрозділ Державний центр радіочастот веде моніторинг та надає відомості щодо роботи (або її відсутності) оператора на своїх частотах до НКРЗІ. Але як оцінити ефективність праці такого оператора? За якими критеріями? Ось основне питання, яким також потрібно займатися комісії, бо оператор може мати величезну смугу радіочастот, але працювати повільно.

Потрібен постійний аналіз, що відбувається далі: працює оператор на тих частотах, чи не працює, як працює, наскільки щільний потік його випромінювання на радіочастотах у тому чи іншому регіоні.

- На Ваш погляд, з якою метою НКРЗІ видає ліцензії на цей діапазон (5 Ггц), якщо він непридатний для роботи?

НКРЗІ формально не може не видавати ліцензій, тобто, якщо ви надали заявку, і вказана заявка пройшла розрахунки електромагнітної сумісності, комісія не має повноважень вам відмовити. Ось тут і потрібен аналіз використання радіочастот, аналіз завантаженості радіочастот. А насамперед, комісії потрібен інструмент щодо обмеження.

Зверніть увагу, які ліцензії видає НКРЗІ, - це ліцензії для діапазону радіочастот 2,4 и 5 ГГц. Так, іноді це бувають ліцензії на радіорелейний зв'язок, але основний показник видачі - це саме вищевказані номінали радіочастот.

- Як з приводу можливості запущення LTE?

Для LTE знайдено компроміс - цифровий дивіденд. Це ті частоти, які були відведені для цифрового телебачення (400-800 Мгц), але не використовуються. Дуже гарний радіочастотний ресурс є у МТС, це діапазон радіочастот 450 МГц.

Хоча, щиро кажучи, з приводу впровадженння LTE в Україні я маю великі сумніви.

Справа в тому, що з невідомих для мене причин всі «гуру» вважають що наша держава відстає від Європи у питаннях проникнення сегменту Інтернет, та швидкості доступу населення до мережі. Іноді мені здається, що ті гуру взагалі не були в нашій державі або навмисно перебільшують з особистих інтересів.

Більшість «аналітиків», які роблять такі висновки, беруть до уваги виключно бездротових операторів, котрі надають послуги доступу до мережі Інтернет за технологію 3G. Але зовсім забули про операторів, які розгорнули свої наземні мережі у великих містах, і не тільки. Швидкість у 100 мбіт/с в квартирі або будівлі більшість європейців співвідносять з  фантастикою! В нашій державі - це не стільки виключення, як норма.

У 2005 році я казав, що якщо не почати видавати радіочастоти під технологію  wimax, держава втратить цю технологію. Ми її таки втратили. Технологія wimax, якій аналітики прогнозували велике майбутне, в нашій державі практично не існує. 

Можливо, трійці операторів (мається на увазі Київстар, МТС та Life) впровадження LTE також не вигідно, оскільки це може призвести до відтіку абонентів. До речі, у свій час Київстар придбав ліцензію на 5 Ггц, але використовує її неактивно. Натомість почав впроваджувати наземну оптичну мережу в містах. 

InternetUA поставило конкретні запитання НКРЗІ, але натомість отримала відмовку, мовляв, ця інформація не може бути надана.

У відділі ліцензування РЧР під час короткої телефонної розмови нам повідомили, що розгляд питання про припинення видачі ліцензій на РЧР у діапазоні 5 Ггц не заплановано.

Питання у запиті:

1. Чи планується (якщо так - то коли саме) надання діапазону РЧР 5 ГГц статусу технологічної нейтральності? 
2. Коли будуть відкриті нові діапазони РЧР, що в Плані використання РЧР позиціонуються як перспективні?
3. Чи мають намір в НКРЗІ провести аудит використання РЧР для подальшого аналізу ефективності його використання?

Наразі виявилося, що наші статті читають і в НКРЗІ. Вчора ми отримали такого листа.

Цікаво, як можна "спотворити" суть документу, надаючи його скан-копію?