Німеччина не видаватиме Україні ухилянтів від мобілізації, крім хабарників, – ЗМІ
В Україні продовжується обговорення можливості повернення і притягнення до відповідальності чоловіків, які втекли за кордон, ухилилися таким чином від мобілізації. Насамперед йдеться про ухилянтів, які незаконно виїхати за допомогою куплених "липових" довідок військово-лікарських комісій про непридатність до військової служби.
Про це повідомило інтернет-видання Deutsche Welle.
Процедура екстрадиції між Німеччиною та Україною здійснюється на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників. Умовою для екстрадиції і те, що у обох країнах відповідне діяння тягне за собою кримінальну відповідальність. Однак є важливий виняток. Відповідно до 4 статті конвенції, видача за правопорушення, передбачені військовим правом, виключена. "Тут передусім маються на увазі злочини, які перебувають виключно в порушенні військових обов'язків", - пояснила у відповідь на запит DW представниця німецького міністерства юстиції.
Правопорушення, які відповідають параграфам 15-18 німецького закону (Wehrstrafgesetz), де визначається покарання, зокрема, за дезертирство та ухилення від військової служби, не можуть бути підставою для видачі. Якщо ж за злочин також загрожує покарання згідно з нормами звичайного кримінального права, наприклад, коли йдеться про надання хабарів, щоб не бути мобілізованим, тоді виняток на це не поширюється, уточнила представниця міністерства юстиції ФРН. Умовою для екстрадиції є те, що захищені конституцією особисті права переслідуваної особи не порушуються. Крім того, екстрадиція при заочному осуді можлива лише в особливих виняткових випадках.
Отже, хоча порушення військових обов'язків та дезертирство в Німеччині також є кримінальними, на видачу українців із Німеччини лише за ухилення від мобілізації Києву сподіватися не варто. Якщо ж до цього додаватимуться обвинувачення в підробці документів, використанні несправжніх довідок, дачі хабарів, то в таких випадках можуть подаватися запити на екстрадицію, зазначив в інтерв'ю Франк Петер Шустер, професор кафедри міжнародного кримінального права Університету Юліуса Максимілана в Вюрцбурзі. І захищений статус, який мають українські біженці в Німеччині, цьому не перешкоджає, наголошує юрист.
Однак спочатку Україна має зібрати докази, порушити кримінальну справу, пред'явити підозру чи заочно винести вирок, а потім подати екстрадиційний запит – лише після цього німецький суд може розпочати розгляд його обгрунтованості. Поки що питання можливої екстрадиції українських ухилянтів "дуже гіпотетичне, адже досі не було ще жодної відповідної нагоди", сказав в інтерв'ю DW Руді Фрідріх, голова організації Connection E.V., яка відстоює права відмовників від військової служби та дезертирів. "Ми не знаємо, яким може бути обгрунтування такого запиту на екстрадицію. Можна лише сказати, що видача за злочини, передбачені військовим правом, неможлива, а щодо інших злочинів це має розглядатися судами в кожному окремому випадку. Крім того, є можливість оскарження", - зазначив він.
Втім, навіть у разі теоретичного початку процедури розгляду запиту про екстрадицію на практиці довести справу до видачі непросто, констатує Франк Петер Шустер. Одна з перешкод - відмова від військової служби зі зброєю з міркувань совісті, що в Німеччині не лише можливо, а й гарантується конституцією. Згідно з Основним законом ФРН, ніхто не може бути змушений всупереч совісті до військової служби зі зброєю. Наприклад, якщо українець, видачу якого вимагатиме Київ, стверджуватиме, що в Україні він не має можливості відмовитися від переконання совісті від військової служби зі зброєю, то це після ретельної перевірки в суді може бути враховано. "Це справді в окремому випадку могло б стати перешкодою для видачі, навіть якщо особою були скоєні й інші злочини", - сказав професор Шустер.
"Київ поки не звертався до німецької влади з вимогою висилати в Україну чоловіків призовного віку з числа українських біженців, які нелегально виїхали з України до ФРН або не повернулися, поїхавши легально", - повідомив представник Міністерства внутрішніх справ Німеччини Максиміліан Калл.
За даними МВС ФРН, у країну після 24 лютого 2022 року в'їхало 214 263 українських чоловіки, яким станом на 31 липня цього року було від 18 до 60 років. З них у Німеччині залишалося 184 272 особи, йдеться у відповіді відомства на запит DW. Скільки серед цих українських чоловіків тих, хто в'їхав і залишився в Німеччині без порушення українських законів, даних немає. Скільки з них може бути ухилянтами, які втекли від мобілізації за допомогою хабарів, підробки документів, незаконного перетину кордону чи інших порушень теж невідомо.