Небезпечні рейси: як українські залізничники працюють під час війни
За ці місяці війни система залізниць проявила себе на диво міцною та такою, що швидку пристосовувалася до обставин.
Понад чотири мільйони людей вивезли із зони бойових дій і розвезли країною понад 220 тисяч тонн гуманітарної допомоги. Усе це - українські залізничники. Їхні потяги потрапляли під вогонь артилерії, бомби літаків та ракетні удари. Але попри це, машиністи та провідники й далі їздять у небезпечні рейси.
Машиніст Володимир Цоколенко із помічником збираються у рейс.
Від початку повномасштабного вторгнення їхня робота стала небезпечною. Згадують, що один з найтяжчих рейсів був під час евакуації людей з Краматорська. Тоді Володимир із напарником ледь не загинули під час ракетного обстрілу станції "Лозова". Тільки встигли відчепити вагони, як поруч розірвалися 3 ракети.
"У машиніста-інструктора вигоріла курточка позаду… порохові гази та уламки долетіли, вся кабіна була усіяна склом, ми впали на підлогу, не могли зрозуміти, що відбувається. Шум був настільки сильним, як якась контузія", - каже Володимир Цоколенко, машиніст тепловоза.
Рятував себе, поїзд та працівників станції. Це вже історія Руслана Шинковського - машиніста електровоза.
"Ближче до півночі під'їжджали до однієї зі станцій Наддніпрянської залізниці. І в метрах 100 – 150, якраз навпроти локомотива, вибухнула ракета", - сказав Руслан Шинковський, машиніст електровозу.
Але попри це, згадує, вони змогли вчасно зупинити багатотонний поїзд і врятувати станцію від ще більшої катастрофи.
У машиністів, на відміну від інших, немає жодних укриттів. На коліях під час обстрілу сховатись просто нікуди.
"Локомотивна бригада залишити локомотив не може, перебувати на ньому. Під час руху зупинити поїзд десь посеред перегону вони теж не можуть. Ведуть на свій страх та ризик до місця призначення поїзда", - додав Віталій Поляков, машиніст-інструктор.
Попри постійну небезпеку, залізниця в Україні працює щодня. Від лютого змогли вивезти із зони бойових дій чотири мільйони людей та понад 100 тисяч тварин. А ще доправити на експорт мільйони тонн українського зерна. Все це, кажуть, заради одної мети - наближення перемоги.