НАТО змінює тактику застосування артилерії через досвід України, – BI

Країни НАТО змінюють підходи до застосування артилерії через досвід війни в Україні. Постійна присутність безпілотників над полем бою змушує військових переглядати тактику, адже під час руху техніка є легкою мішенню.

Що відомо про нові навчання НАТО?

Як пояснив майор норвезького артилерійського батальйону Кай-Арне Шьєтне, поширення розвідувальних і ударних безпілотників змусило військових значно більше уваги приділяти маскуванню. За його словами, бути поміченим з повітря сьогодні може означати миттєву загрозу знищення.

Норвезькі військові тренувалися разом із британськими коммандос та морською піхотою США на полігоні Сетермоен під час навчань Cold Response 26. Ці маневри регулярно проводить Норвегія, щоб підготувати сили НАТО до бойових дій у суворих умовах Арктики.

Останніми роками безпека цього регіону стала одним із ключових напрямів для Альянсу. Західні військові дедалі частіше висловлюють занепокоєння активністю Росії та Китаю на півночі, тому НАТО збільшує оборонні інвестиції та масштаби навчань. Цьогорічні маневри проходять у межах нової операції стримування Arctic Sentry ("Арктичний страж").

Як НАТО бере на озброєння досвід України?

Досвід війни в Україні змусив військових переглянути навіть базові принципи застосування артилерії. Раніше мобільність вважалася головним способом виживання для самохідних гармат. Тепер же через масове використання дронів швидке переміщення часто стає небезпечнішим, ніж перебування на одній позиції.

Під час навчань норвезькі артилеристи використовували модифіковані самохідні гаубиці K9 Thunder, які стріляють 155-міліметровими снарядами. Ці установки створені саме для маневрової війни, однак тепер військові дедалі частіше тренуються працювати зі статичних позицій, іноді навіть вкопуючи техніку в землю.

За словами Шьєтне, нинішня ситуація на українському фронті показує, що будь-який рух може швидко бути зафіксований безпілотниками або іншими сенсорами. Саме тому артилеристи знову звертаються до тактики укриття та маскування, які раніше не були в центрі уваги.

Висока насиченість поля бою дронами в Україні дозволяє обом сторонам постійно спостерігати за противником і завдавати точкових ударів. Українські посадовці заявляли, що близько 80% атак по російських цілях здійснюються саме за допомогою безпілотників.

Через це пересування техніки відкритими дорогами або полями стало особливо ризикованим. Дрони з більшою дальністю польоту та оптоволоконним керуванням можуть атакувати практично будь-яку ціль на відкритій місцевості. За час війни було знищено сотні самохідних артилерійських установок.

Як працює "цибулина виживання"?

Командир батареї британської Королівської артилерії майор Робін Макартур зазначив, що головний урок війни в Україні – необхідність максимально підвищувати виживаність підрозділів. Йдеться про комплекс заходів: маскування, укриття, введення противника в оману та розосередження техніки.

Отже, маскування, укриття, обман і розсіювання. Ми працювали з норвежцями, щоб спробувати відточити наші навички в тому, як стати більш важкою мішенню для знищення, а також як стати більш смертоносними на передовій, – заявив Майор Робін Макартур, командир батареї 29-го диверсійно-десантного полку Королівської артилерії британської армії.

Окрім візуального маскування, важливо також зменшувати електронний та тепловий слід. Дрони здатні фіксувати теплові сигнатури або радіовипромінювання, тому навіть використання радіозв’язку може видати місце розташування підрозділу.

Макартур називає таку систему багаторівневим захистом, який військові жартома називають "цибулиною виживання".

"Отже, по-перше, ми не хочемо бути поміченими. Потім ми не хочемо бути ідентифікованими. Потім ми не хочемо, щоб по нас відкрили вогонь або вистрілили – а якщо вистрілили, то щоб нас вбили", – пояснює Макартур.

Під час навчань британські коммандос вели вогонь із легших 105-міліметрових гаубиць, прикритих білими маскувальними сітками, які зливалися зі снігом. З-під укриття виднівся лише ствол гармати.

Поряд із ними діяли американські пускові установки HIMARS, якими керували підрозділи морської піхоти США. Ці системи також змушені адаптувати свою тактику через нові загрози з боку безпілотників.

Командир взводу HIMARS старший лейтенант Лендон Фостер пояснив, що підрозділи більше не можуть безперервно переміщатися, як це планувалося раніше. Однак у деяких ситуаціях рух все ж залишається необхідним, особливо коли дрони здатні виявляти теплові сигнали техніки.

За словами командира 10-го полку морської піхоти США полковника Вільяма Сусі, постійна присутність дронів на полі бою в Україні вже стала звичайним явищем. Водночас для більшості армій світу це ще нова реальність, до якої лише доводиться пристосовуватися.

"Все це – речі, які ми враховуємо – або повинні враховувати – для забезпечення захисту наших людей. Це ті великі уроки, які ми виносимо", – підсумував Сусі.

Источник: 24tv.ua