Масові вбивства за завісою інтернет-блекауту: кількість загиблих в Ірані може сягати 20 тисяч людей

Інформація, яка почала надходити з Ірану у вівторок, свідчить про те, що силовий розгін протестів владою — після більш ніж двох тижнів масових антиурядових виступів — був значно кривавішим, ніж повідомляли активісти за межами країни.

Після часткового відновлення телефонного зв’язку з Ісламською Республікою два джерела, зокрема одне безпосередньо в Ірані, повідомили CBS News, що загинули щонайменше 12 тисяч людей, а можливо — до 20 тисяч.

Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер заявила у вівторок у парламенті, що уряд Сполученого Королівства вважає: «могли загинути близько 2 тисяч людей, але їх було більше. Я боюся, що остаточна цифра може виявитися значно вищою».

З’ясувати правду надзвичайно складно через те, що влада Ірану впродовж останніх п’яти днів повністю відключила інтернет і телефонний зв’язок. Попри те, що повний інтернет-блекаут триває п’ятий день поспіль, деяким іранцям у вівторок вдалося здійснити дзвінки за кордон, однак ззовні додзвонитися до Ірану все ще було неможливо.

Джерело в Ірані, якому вдалося вийти на зв’язок, повідомило CBS News, що групи активістів, які намагаються підрахувати кількість загиблих на основі даних від медичних установ по всій країні, вважають: жертв щонайменше 12 тисяч, а можливо — до 20 тисяч.

Те саме джерело додало, що сили безпеки обходять численні приватні лікарні в Тегерані, погрожуючи персоналу та вимагаючи передати імена й адреси людей, які лікуються після поранень, отриманих під час протестів.

CBS News не змогла незалежно підтвердити настільки масштабну кількість загиблих, про яку говорить джерело, — ці цифри в рази перевищують дані, які останніми днями наводили більшість незалежних правозахисних груп. Водночас самі ці організації неодноразово наголошували, що їхні підрахунки, ймовірно, занижені.

Опозиційний телеканал Iran International у вівторок повідомив, що за його інформацією загинули близько 12 тисяч осіб. Джерело у Вашингтоні, яке має контакти в Ірані, розповіло телеканалу, що отримало дані від надійного інформатора: кількість загиблих, імовірно, становить від 10 до 12 тисяч.

Іранська влада не надаває офіційних зведень щодо загальної кількості жертв заворушень. Агентство Reuters із посиланням на неназваного іранського посадовця повідомило у вівторок, що з початку протестів 28 грудня загинули близько 2 тисяч людей. Відповідальність за насильство режим поклав на «терористів», нібито інспірованих з-за кордону, і навіть заявив, що провокаторів оплачували для створення хаосу.

CBS News підтвердив справжність відео, оприлюдненого у вівторок, на якому видно тіла щонайменше 366, а ймовірно — понад 400 людей, складених у морзі в одному з передмість Тегерана. На кадрах видно судово-медичних експертів, які документують моторошні травми, а також натовпи людей, що, ймовірно, намагаються впізнати загиблих. Серед видимих поранень — кульові поранення, ураження дробом, глибокі порізи та інші тяжкі травми.

Шокуючий 16-хвилинний запис першим оприлюднив іранський активіст і блогер, відомий під псевдонімом Vahid Online. За його словами, відео йому передало джерело, яке подолало майже 1000 км, щоб завантажити файл в умовах комунікаційного блекауту.

На відео видно людей із пораненнями, схожими на вогнепальні та ураження дробом, а також купи закривавленого одягу на території моргу.

Протести — на тлі яких президент США Дональд Трамп неодноразово попереджав про можливе військове втручання — спалахнули наприкінці грудня через обурення різким зростанням вартості життя в іранській економіці, ослабленій санкціями. Дуже швидко вони переросли в масові виступи у всіх 31 провінції країни, де десятки тисяч людей скандували вимоги повалення ісламського режиму.

Навіть нижча оцінка кількості загиблих, озвучена Купе, якщо вона підтвердиться, перевищить будь-які офіційно зафіксовані втрати під час попередніх антиурядових протестів в Ірані з часу Ісламської революції 1979 року.

На запитання у вівторок, скільки людей загинуло під час протестів в Ірані, Трамп відповів: «Нікому не вдалося дати мені точну цифру».

Минулого тижня, у міру ескалації протестів, Трамп кілька разів попереджав, що США втрутяться, якщо іранський режим убиватиме демонстрантів. Водночас він так і не окреслив жодної чіткої «червоної лінії» чи можливих дій у відповідь.

«Іранські патріоти, ПРОДОВЖУЙТЕ ПРОТЕСТИ — беріть під контроль ДЕРЖАВНІ ІНСТИТУЦІЇ!!! Запам’ятовуйте імена вбивць і катів. Вони заплатять високу ціну. Я скасував усі зустрічі з іранськими чиновниками, доки безглузде вбивство протестувальників НЕ ПРИПИНИТЬСЯ. ДОПОМОГА ВЖЕ В ДОРОЗІ», — написав Трамп у соцмережах у вівторок.

І знову він не пояснив, якою саме може бути ця допомога для іранської опозиції, що десятиліттями зазнає утисків.

За словами кількох джерел, команда національної безпеки президента має зібратися у вівторок у Білому домі для обговорення варіантів дій. Незрозуміло, чи братиме участь у зустрічі сам Трамп. За словами двох посадовців Пентагону, президенту доповіли про широкий спектр військових і таємних інструментів тиску на Іран — значно ширших за звичайні авіаудари.

«Інформація, яку ми отримуємо, свідчить про те, що насильницький розгін протестів, імовірно, був значно гіршим, ніж ми могли навіть уявити», — заявив Махмуд Амірі-Могаддам, керівник норвезької правозахисної організації Iran Human Rights.

«Усі “червоні лінії” міжнародної спільноти вже перейдено», — сказав він. — «Існує механізм відповідальності за захист цивільного населення від грубих порушень прав людини, від масових убивств… Отже, не лише Сполучені Штати чи президент Трамп, а й Європейський Союз, фактично всі країни мають відповідальність зупинити ці звірства».

Він не закликав до прямого військового втручання США, але наголосив на необхідності надати іранцям більше засобів для спілкування зі світом.

«Адже режими саме так і діють — вони відключають інтернет. Це, по суті, одиночна камера: вони зачиняють іранський народ в ізоляції й починають катувати та вбивати».

Амірі-Могаддам розповів CBS News, що його організація в понеділок увечері отримала відео, яке нібито зафіксувало наслідки атаки сил безпеки в провінції Мазандаран, приблизно за три години їзди на північ від Тегерана, де загинули 75 людей. Він не став оприлюднювати відео чи називати конкретне місто, щоб не наражати джерела на небезпеку.

«Саме це й свідчить, що масштаби значно гірші, ніж ми очікували», — сказав він.

Станом на вівторок доступ до інтернету та обмін повідомленнями в Ірані залишалися заблокованими. Блекаут, запроваджений увечері 8 січня, розпочався після того, як тисячі людей відгукнулися на заклик вигнаного спадкоємця престолу Рези Пахлаві вийти й бути почутими.

Протести та дії силовиків різко загострилися протягом кількох днів після цього.

У вівторок начальник іранської поліції заявив, що протести були організовані з-за кордону, а «терористи», яким платили за дестабілізацію, були нейтралізовані всередині країни.

Амірі-Могаддам зазначив, що більшість іранців не вірять офіційній версії влади.

«Іранський народ настільки виснажений режимом і настільки відчайдушно хоче вирватися з цієї системи», — сказав він. — «Я часто питав людей із різним бекґраундом: “Кого ви підтримаєте?” І всі відповідали приблизно однаково: ми підтримаємо будь-кого, хто зможе усунути Ісламську Республіку».

Реза Пахлаві заявив, що готовий повернутися й очолити Іран, попри те що не був у країні з часу, як його батько — шах, підтримуваний США — втік майже 50 років тому на тлі масового народного гніву. В інтерв’ю CBS News у понеділок він сказав, що іранцям «потрібні конкретні дії».

«Найкращий спосіб зменшити кількість жертв в Ірані — втрутитися якомога раніше, щоб цей режим нарешті впав і поклав край усім проблемам», — заявив Пахлаві.

Він підтвердив, що контактував з адміністрацією Трампа, але не розкрив подробиць.

За словами Амірі-Могаддама, «абсолютна більшість» іранців — понад 80% — «не хочуть цього режиму».

Водночас він зазначив, що ці 80% умовно поділяються на три групи: прихильників сина шаха, противників монархії та тих, хто ще не визначився.

Розстріли на вулицях, відключений Інтернет, глушіння «Старлінків» і перші публічні страти. Іран входить у фазу, де кожне рішення може стати точкою неповернення.