Киянці зламали Telegram, Viber і WhatsApp та вкрали 72 500 гривень з картки ПриватБанку — що вирішив суд

Шахраї зламали акаунти жінки у Telegram, Viber і WhatsApp. Вони збільшили кредитний ліміт на її картці ПриватБанку та списали 72 500 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 6 лютого 2026 року. 

12.03.2025 року у месенджери та облікові записи жінки відбувся несанкціонований вхід. Невстановленими особами було зламано її акаунти у мобільних застосунках: «Telegram», «Viber», «WhatsApp». Згодом даними особами було вчинено ряд протиправних дій із персональними даними, а саме: штучне збільшення кредитного ліміту на банківській картці в АТ КБ «ПриватБанк», незаконне заволодіння електронним цифровим підписом, а також іншими конфіденційними її відомостями та діяли з умислом на вчинення незаконного заволодіння коштами у розмірі 72 500 гривень. Зазначає, що маючи доступ до вказаної інформації, зловмисники ініціювали процедуру збільшення кредитного ліміту на рахунку від її імені на суму 72 500 гривень, після чого перерахували зазначені кошти на банківську картку, що належить її знайомій. Надалі зловмисники, також діючи від її імені, ввели в оману знайому, вдаючись до шахрайських дій. Зокрема, знайому було повідомлено, а саме написано повідомлення у месенджері «Telegram» про нібито помилковий переказ коштів від її імені, у зв'язку з чим її просили повернути кошти на інший банківський рахунок. Вона не підозрюючи про протиправний характер дій, здійснила три окремі перекази на картковий рахунок іншого банку. 13 березня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

6 червня 2025 року від представника ПриватБанку надійшов відклик на позовну заяву, відповідно до якої останній просить відмовити у задоволенні позову. Жінка не надала доказів, що коштами заволоділи невстановлені особи, встановлення ними кредитного ліміту, а також, що вона своїми діями або бездіяльністю не сприяла втраті індивідуальної облікової інформації, яка дозволяє ідентифікувати платіжний засіб та користувача. Вважає, що суд має врахувати правовий висновок Верховного суду від 31.03.2025 року у справі № 591/8927/23 у подібних правовідносинах. Банк надав належні та допустимі докази, що саме вона своїми діями сприяв розголошенню індивідуальної облікової інформації та наданню доступу до Приват-24, що виключає відповідальність банку за спірні транзакції.

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона своїми діями сприяла незаконному розповсюдженню та використанню індивідуальної облікової інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.

"Суд погоджується з доводами представника відповідача, про те, що саме в результаті дій позивача з виконання вказівок третіх осіб в телефонному режимі (не заперечується позивачкою), надано доступ до її Приват-24. Так, позивачка своїми діями сприяла незаконному розповсюдженню та використанню індивідуальної облікової інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Факт розголошення та надання позивачем віддаленого доступу до Приват-24 третім особам також підтверджує звукозаписом розмови з оператором банку. Отже, твердження позивачки, що списання коштів з її рахунків відбулося в результаті недбалості працівників банку є безпідставними, та не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, суд звертає увагу на те, що саме клієнт зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції несе виключно клієнт. Факт порушення кримінального провадження від 12.03.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України, не є належним та допустимим доказом неправомірного заволодіння коштами позивачки третіми особами. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову", - наголосив суд. 

Источник: informator.ua