Кіберполіція попередила про небезпечну схему онлайн-шахраїв: мешканка Миколаївщини втратила 75 тисяч гривень

Онлайн-покупки давно стали звичною частиною повсякденного життя, проте разом із розвитком інтернет-торгівлі активізуються й шахраї. Один із найпоширеніших способів обману – вимога повної чи часткової передоплати за товар чи послугу.

На Миколаївщині правоохоронці попереджають мешканців про схеми, які використовують аферисти при онлайн-торгівлі та пропонують дотримуватися простих правил безпеки.

У серпні 2026 року мешканка Миколаївської області втратила близько 75 тисяч гривень, повіривши пропозиції про легкий заробіток. Жінка побачила у групі з пошуку роботи оголошення про нібито віддалений підробіток від відомої торгової мережі.

Їй запропонували ставити лайки товарам та викуповувати їх за власні гроші, обіцяючи повернути вкладені кошти з додатковою винагородою. Після кількох операцій суми поступово збільшувалися, і в результаті жінка перерахувала на банківські рахунки шахраїв близько 75 тисяч гривень.

Коли потерпіла зрозуміла, що обіцяної виплати не буде, зловмисники видалили листування та перестали виходити на зв'язок.

Ця схема відома як «зворотний викуп» або «шахрайство із завданнями». Аферисти маскують її під віддалену роботу з просування товарів на маркетплейсах.

Спочатку потенційній жертві пропонують прості завдання — наприклад, ставити лайки за 100–500 гривень на день. На першому етапі обіцяна винагорода справді може виплачуватись, щоб сформувати довіру.

Потім людині пропонують самостійно «викуповувати» товари, обіцяючи повернути гроші із відсотками. Наприклад, після переказу 500 гривень шахраї можуть повернути 600. Однак поступово сума викупу зростає до десятків тисяч гривень.

Коли жертва намагається вивести велику суму, шахраї блокують виплату та вимагають нових переказів — нібито за розблокування рахунку, сплату податку чи усунення технічної помилки. Вимоги продовжуються доти, доки в людини не закінчуються гроші.

Кіберполіція також звертає увагу на інші поширені схеми, пов'язані із передоплатою. Серед них:

• продаж товарів за підозріло низькою ціною - генераторів, брендового одягу, мобільних телефонів та іншої популярної продукції;
• фейкові сторінки в соціальних мережах зі штучно накрученими передплатниками, лайками та відгуками;
• пропозиції купити чи доставити автомобіль з-за кордону з обов'язковою передоплатою за «бронювання»;
• оголошення про продаж дров, брикетів та талонів на паливо за привабливими цінами;
• фейкові інтернет-магазини, що пропонують товари на 30–50% дешевші за ринкову вартість, пояснюючи це акціями або ліквідацією складу.

Щоб не стати жертвою шахраїв, правоохоронці радять по можливості вибирати післяплату і оплачувати товар після отримання.

При покупках на популярних торгових майданчиках слід користуватися лише їх вбудованими системами захисту та не переходити за посиланнями для оплати, які продавець надсилає у сторонніх месенджерах.

Також варто перевірити дату створення сторінки магазину та його публікацій. Якщо обліковий запис існує лише кілька місяців, але вже містить сотні захоплених відгуків та історій про «задоволених клієнтів», це може бути ознакою шахрайської сторінки.

Занадто низька ціна та спроби змусити покупця діяти якнайшвидше — одні з головних ознак можливого обману.

Для підвищення обізнаності громадян у сфері кібербезпеки волонтери спільно з кіберполіцією створили платформу «Кібер Брама». Там зібрані матеріали про кібергігієну, захист від шахрайства, фейків та дезінформації.

Додаткову інформацію та практичні рекомендації можна знайти на офіційному сайті проекту stopfraud.gov.ua.

Источник: novosti-n.org