Кіберполіція назвала найнебезпечніші кіберзлочини 2025 року: що загрожує українцям
У 2025 році в Україні суттєво зросла кількість кіберзлочинів — від онлайн-шахрайств і фішингових атак до зламів акаунтів, криптошахрайства та атак на бізнес і критичну інфраструктуру. Зловмисники дедалі частіше використовують підроблені сайти банків і держсервісів, а загальні задокументовані збитки громадян і компаній щороку становлять сотні мільйонів гривень. Про це повідомили в Департаменті кіберполіції Національної поліції України у відповідь на запит Speka.
Які типи кіберзлочинів є найпоширенішими за 2025 рік?
За даними кіберполіції, найбільше зростання фіксують у сфері онлайн-шахрайств. Зловмисники активно використовують актуальні теми — державні виплати, енергетичну ситуацію, збори коштів або військову тематику — щоб виманювати гроші та персональні дані.
Найпоширеніші схеми:
- Фішингові кампанії;
- Підроблені сайти банків, державних сервісів і служб доставки;
- Фейкові маркетплейси;
- Злами акаунтів у соцмережах і месенджерах із подальшим використанням профілю для шахрайства або поширення шкідливих посилань.
Окрім цього, фіксується збільшується кількість складних атак на компанії та державні установи. У кіберполіції наголошують: такі інциденти можуть мати не лише фінансову, а й дестабілізаційну мету.
Серед найпоширеніших типів атак:
- DDoS-атаки для порушення роботи онлайн-сервісів;
- Програми-вимагачі (ransomware), що шифрують корпоративні дані;
- Спроби доступу до внутрішніх мереж через скомпрометовані облікові записи працівників.
Ціллю залишаються державні органи, об’єкти критичної інфраструктури та великі комерційні структури.
Зростає й кількість випадків незаконного обігу персональних даних. Бази даних громадян продають на тіньових ресурсах після зламів або інсайдерських витоків. Надалі ці дані використовують для таргетованих шахрайських кампаній або шантажу.
Окремий сегмент — кіберзлочини, пов’язані з криптовалютою. Йдеться про викрадення цифрових активів, фейкові інвестиційні платформи та псевдотрейдингові сервіси, які часто мають міжнародний характер і складні схеми легалізації коштів.
Кіберполіція також продовжує протидію незаконному контенту та кіберзлочинам проти дітей. Серед загроз:
- Поширення матеріалів сексуальної експлуатації;
- Онлайн-грумінг;
- Вимагання інтимних матеріалів (sextortion).
Як змінюється портрет кіберзлочинця?
За словами правоохоронців, портрет кіберзлочинця змінюється. З одного боку, діють організовані групи з високим рівнем технічної підготовки та розподілом ролей — від розробників шкідливого програмного забезпечення до осіб, які займаються легалізацією коштів через криптоактиви. З іншого — зниження технологічного бар’єра дозволяє долучатися до атак людям без глибоких технічних знань, адже в мережі доступні готові інструменти, шаблони та інструкції. Тому серед фігурантів кримінальних проваджень є як досвідчені ІТ-фахівці, так і молоді люди без глибоких технічних знань.
Яка загальна сума задокументованих збитків від кіберзлочинів?
Задокументовані збитки від кіберзлочинів вимірюються сотнями мільйонів гривень на рік. Це прямі фінансові втрати громадян, бізнесу та державних інституцій.
У кіберполіції наголошують, що реальний масштаб проблеми може бути більшим, адже частина постраждалих не звертається до правоохоронців через невеликі суми або недовіру до можливості повернення коштів. Наразі значна увага приділяється блокуванню інфраструктури шахраїв і відшкодуванню завданих збитків.
Источник: speka.ua