Житель Волині шпигував за військовими ТЦК: суд оголосив вирок у кримінальній справі

Локачинський районний суд Волинської області визнав жителя села Губин винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Чоловік поширював у Viber-групі інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів.

За матеріалами справи, військовозобов’язаний житель Володимирського району був суперадміністратором тематичної Viber-групи, яка налічувала 1622 підписники. Він мав можливість публікувати та редагувати повідомлення у спільноті. Упродовж червня — грудня 2024 року чоловік разом з іншими учасниками групи збирав і поширював відомості про місця та час роботи військових ТЦК та СП на Волині.

Слідство встановило, що таким чином він прагнув допомогти односельцям та іншим жителям Володимирського району уникати виконання військового обов’язку. У вироку ці мотиви названі хибними, а уявлення обвинуваченого про нібито порятунок життя і здоров’я людей — протиставленими інтересам національної безпеки та оборони України.

Перший зафіксований допис чоловік опублікував 27 червня 2024 року. Він повідомив підписникам групи про перебування військовослужбовців поблизу птахокомплексу в селі Губин та зазначив транспортний засіб, на якому вони прибули для проведення мобілізаційних заходів. 1 та 2 липня суперадмін повідомляв про роботу військових поблизу магазину «Калина» на вулиці Ковальчука. В одному з повідомлень він знову конкретизував автомобіль, яким пересувалися представники ТЦК та СП.

Загалом у справі йдеться про вісім повідомлень із правдивими відомостями про місця перебування військових ТЦК та СП. Інформація була доступна всім 1622 підписникам групи, які могли передавати її своїм знайомим. Це давало військовозобов’язаним можливість заздалегідь дізнаватися про мобілізаційні заходи, змінювати маршрути та уникати виконання військового обов’язку.

Те, що у місцевому чаті могло подаватися як «допомога своїм», насправді працювало на виснаження Сил оборони. Кожен такий «злив» допомагав одним людям ховатися за чужими спинами, поки інші українці продовжували тримати фронт, чекати на поповнення та платити за захист держави власним здоров’ям і життям. У матеріалах справи зазначено, що своїми діями суперадмін досягнув злочинної мети: надав особам мобілізаційного віку можливість уникати призову та перешкоджав законній діяльності ЗСУ й інших військових формувань. Обвинувачений повністю визнав свою провину, не заперечував обставин злочину, щиро розкаявся та активно сприяв його розкриттю. 17 січня 2025 року він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.

Суд визнав чоловіка винним за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Йому призначили п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням та встановили один рік іспитового строку. Упродовж цього часу засуджений повинен періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без відповідного погодження.