Инспекторы Гоструда идут к вам

СМИ периодически облетают новости о том, что инспекторов Гоструда задержали при получении взятки. Список мздоимцев регулярно обновляется и на сайте самого госведомства. 

Тем временем, Гоструда вывешивает на общественное обсуждение проект постановления Кабмина, по которому возможности для коррупции у служивых значительно увеличиваются, полагают опрошенные спикеры. 

Если документ будет принят без изменений, по анонимке (мифического) сотрудника, письму из правоохранительных органов или попросту по «решению инспектора труда с целью проинформировать» на любое предприятие, в том числе к частным предпринимателям, могут нагрянуть визитеры из Гоструда.

Мораторий на проверки не распространяется на инспекторов этого ведомства. К тому же, видимо, для подстраховки в проекте постановления проверки названы «инспекционными посещениями».  

Справка

Государственная служба Украины по вопросам труда (Гоструда)  создана в сентябре 2014-го. В перечень задач структуры входит надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде, общеобязательного госсоциального страхования, начисления и выплаты пособий, компенсаций и т.д. Инспекторы могут оштрафовать за несвоевременную выплату зарплаты, несоблюдение требований по ее минимальному размеру (с 1 января – 3200 грн), ошибки в гражданско-правовом договоре с работником, нарушения законодательства об отпусках, порядка ведения трудовых книжек, норм продолжительности рабочего времени и т.п.

Гоструда не светит КPI своей деятельности. Сколько проверок соблюдения законодательства о труде проведено инспекторами в 2015, 2016 годах? Сколько нарушений выявлено? На какую общую сумму оштрафованы предприятия? Сколько открыто уголовных производств? На эти вопросы пресс-служба ведомства пока не ответила.

Зато известно, что в госбюджете-2017 предусмотрено практически двукратное повышение затрат Гоструда – до 420,6 млн грн. Из них 320 млн – на оплату труда.    

ИнАУ направила огромный перечень замечаний к проекту этого постановления с длинным названием "Об утверждении Порядка осуществления государственного надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и занятости населения и признании утратившими силу некоторых постановлений Кабинета Министров Украины".   

Остановимся на наиболее важных:

- Абзацом 1 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та зайнятість населення. Потребує чіткої регламентації питання щодо форми звернення (письмове, усне) та вимоги до його оформлення (зокрема, в чому саме полягають основні претензії найманого працівника до суб’єкта господарювання, тощо).Така процедура необхідна задля уникнення безпідставних перевірок суб’єктів господарювання, в т.ч. за необґрунтованими та анонімними, зверненнями. Зазначене також унеможливить нанесення збитків суб’єктам господарювання шляхом здійснення незаконних або «замовних» інспекційних відвідувань інспекторами праці. 

- Абзацом 4 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю та зайнятість населення. З метою недопущення проведення безпідставних інспекційних перевірок необхідно чітко виписати вимоги до письмового звернення правоохоронних органів, в тому числі, хто має право підпису таких документів. В письмовому зверненні також мають бути чітко виписані дії, які встановлено правоохоронним органом в частині порушення законодавства про працю та зайнятість населення з конкретизацією даних посадових осіб, які ймовірно вчинили порушення, а також вказівкою конкретних положень, статті закону чи нормативно-правового акту, у порушенні якого є підозра у правоохоронного органу. 

- У пункті 11 проекту Порядку потрібно скоротити тривалість інспекційного відвідування, камеральної перевірки на термін не більше п’яти робочих днів та без права продовження. До того ж, у Порядку взагалі не зазначено термін, на який може бути продовжено тривалість інспекційного відвідування, не конкретизовано, що таке «обґрунтована пропозиція інспектора праці».На нашу думку, якщо суб’єкт господарювання не чинить перешкод у здійснення перевірки інспектором праці, то «обґрунтована пропозиція» про продовження тривалості інспекційного відвідування, камеральної перевірки може бути викликане виключно некваліфікованими діями перевіряючого. 

Срок общественного обсуждения этого проекта истек 2 января. Представители Гоструда пока не сообщили, будут ли они учитывать замечания ИнАУ. Также не ответили на запрос издания, какие изменения планируют внести в документ. 

Впрочем, первый заместитель Министра соцполитики Ольга Крентовская в анализе регуляторного влияния этого постановления подчеркивает только благие намерения:

- За оцінками Міжнародної організації праці (МОП) рівень тіньової зайнятості в Україні складає близько 9%. В розрахунку до загальної кількості зайнятого населення (близько 16,4 млн. осіб) кількість працівників, які виконували роботи без укладання трудових договорів, складає близько 1,5 млн. осіб, з заробітної плати яких не сплачується жодних податків, разом з тим, значна частина таких працівників користуються державними гарантіями щодо соціального захисту (виплата субсидій, допомоги по безробіттю та ін.). Таким чином, враховуючи, що у вересні 2016 року рівень середньої заробітної плати по Україні склав 5358 грн, «тіньовий фонд» оплати праці складав більше 8 млрд грн лише за вересень 2016 року, що  у перерахунку на рік складає більше 95 млрд грн річного «тіньового фонду» оплати праці.

Основними показниками результативності прийняття регуляторного    акта є: зменшення кількості найманих працівників, що виконують роботу без оформлення; кількості випадків порушень прав працівників, визначених законодавством про працю та зайнятість населення; кількості звернень щодо порушення суб’єктами господарювання та/або фізичними особами вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Опрошенные спикеры полагают, что нечеткие, абстрактные формулировки постановления позволят инспекторам «кошмарить» бизнес, а не выполнять поставленные задачи.   

Дмитрий Овчаренко, вице-президент по правовым вопросам ассоциации "IТ Украины", управляющий директор компании SBT Systems Ukraine:

- С  одной стороны мотивация проекта понятна:  после увеличения санкций за зарплату в "конвертах" нужно проконтролировать их выполнение на практике. Но документ получился односторонним и, похоже, написан собственноручно самим Гострудом. Видимо, они мечтают о том, чтобы только по своему решению проверять любые предприятия в любое время, требовать документы, брать объяснения и пр.

Стоит ли напоминать о том, что при условии маленьких зарплат инспекторов, подобные широкие полномочия станут очередным инструментом коррупции и давления на бизнес. Именно эти проблемы и заставили принять текущий мораторий на проведение всех видов проверок, который доказал, что отсутствие или наличие проверок на соблюдение законодательства не влияет значительно, а является отдельным источником коррупции. Поэтому документ стоит существенно доработать, разрешив проверки исключительно при наличии обоснованной, а не анонимной жалобы на нарушение трудового законодательства. Именно такой подход и является общепринятым во всех развитых странах  мира.

Ігор Дядюра, експерт:

- Пропоную подивитись на проект запропонованого порядку державного нагляду комплексно.  Яке завдання має вирішити цей порядок, якої мети досягти? Вивчаючи сам документ та пояснювальні записки до нього, сподівався знайти метою «захист інтересів найманого працівника», або щось подібне, але – такого немає.  Метою задекларовано «встановлення механізму державного контролю…». Це, принаймні, чесно. Державний орган встановлює сам собі механізм, щоб бути корисним і потрібним, як власне все в нашій українській соціалці: десятки тисяч «службовців» «пенсійних фондів», «відділів роздачі субсидій», «центрів захисту бездітних матерів» та решта. Як вони можуть написати нормальний механізм самі для себе?

Що пропонується? Що в будь-який час без попередження, без рішення суду, без нічого – «за рішенням», «за статистичними даними», «на свій розсуд», «для інформування» – на будь-яке підприємство на десять днів (а захоче – то й більше) прийде «інспектор» і буде «трусити».  Йому потрібно давати все, що він захоче подивитись. Закінчить десятиденну «інспекцію» - на одинадцятий день може розпочати нову, на наступні 10 днів. І так може продовжувати вічно. Це названо «механізмом». Я б назвав це «ідіотизмом» та «безладом».

В документі не написані чіткі підстави для перевірки. Мета інспекцій – не зрозуміла. В розмовах звучить, щоб робітники були «оформлені» і отримували зарплату «не в конверті». Проте від того, що в офісі 10 днів буде жити якийсь «інспектор» - мета досягнута не буде.

Але, навіть якщо у нас все так погано і «треба щось робити», виникають наступні питання:

1. Яка відповідальність «інспектора», якщо він блокував роботу  10 днів (або більше), а порушень немає? Яку компенсацію він платить підприємству, що перевіряється? Яка відповідальність за порушення навіть цього порядку? Наприклад, набрав матеріалів – злив конкуренту. Хоч це важко довести, але довели – і що? Отримає зауваження? Чи просто «нічого» (як із слідчими силовиків, які громлять дата-центри та крадуть комп’ютери)?

2. Яка відповідальність працівника, за те що він працює без оформлення і отримує зарплату в конверті? У нас соціалістична держава, «рабочіє і крєстьянє» - вони «соціально блізкіє», а бізнес – це капиталісти і вороги? Чому симетрії немає? Ось вважає працівник, що його права порушені, не йде в суд, викликає інспектора, інспектор приходить, десять днів «риє», порушень немає. Як працівник компенсує? Можна його звільняти за статтею «нанесення шкоди підприємству», чи це буде «порушення соціалістичної законності імені Мінсоца»?

3. Чи забезпечується найважливіше для бізнесу: рівність умов для всіх? Чи «свої» будуть будувати торто-цукеркові магазини на тротуарах біля метро – і це буде «дуже легально», а чужим вночі «дуже законно» позносять бульдозерами або попалять такі ж ларьки, згідно з ще якимось «законним затвердженим механізмом»? В компанії, яка працює легально і повністю дотримується законів – будуть жити «інспектори», а у тих, у кого офісу немає, або він і не оформлений як офіс, і прийти просто нема куди – вони і далі будуть порушувати все, що можна – а «інспектори» будуть кліпати очима?

4. Чому взагалі наша держава з усіх варіантів вирішення проблеми завжди обирає виключно «контролювати та карати»? Не встигли реформувати (поки невідомо як) податкову міліцію, оцих всіх нічого не даючих нікому крім свого кармана та начальника «пожежників» та «санепідемів». І знову ті ж граблі – «інспектор по конвертах». Хіба це «механізм»? Зарплата у конвертах – наслідок т.зв. «солідарної пенсійної системи», коли робітник точно знає, що як би він не працював і як би чесно не платив податки та внески – від держави він отримає не набагато більше, ніж його сусід, який не працює і не платить, і точно менше, ніж прокурорський або суддівський чи ще якась «заступниця міністра».  Чому наші «соціальні» державники три післямайданних роки не роблять пенсійну реформу? І «механізм контролю згідно з конвенцією 1947 року» - може не вимагав би безсудних та вибіркових «візитів інспекторів», та й самих цих нічого не роблячих корисного в економіці «інспекторів» треба було б на два порядки менше. Чому внесок в соціальну службу (як і податок на доходи) платить підприємство, а не сам працівник? Платив би працівник сам – то й питання б до нього треба було задавати, а не громити бізнесмена, який цьому працівникові дав роботу. І знову ж таки – легальні офіси проінспектують, а нелегали (основна мета) – просто посміються. 

ИнАУ также обратилась в Государственную регуляторную службу Украины с просьбой отказать в согласовании проекта постановления, если  замечания общественности не будут учтены.  Но в любом случае, бизнес уже готовиться встречать визитеров и проверяет все документы на предмет пропущенных «запятых». Судя по данным Гоструда, они хотят проверить более 627 тысяч предприятий, в том числе и ИКТ-отрасли.