Фінансисти розчарувалися в “ШІ-поколінні”: критичне мислення знову стало головним активом — FT

Попри бум штучного інтелекту у фінансовій сфері, банки та інвестиційні компанії все частіше доходять висновку, що людські навички в роботі залишаються надзвичайно важливими. Особливо — здатність до критичного мислення, якої, за словами фінансистів, бракує частині молодих “цифрових аборигенів”, передає журналістка Financial Times Джилліан Тетт.

Авторка наводить приклад нью-йоркського фінансиста, який назвав стажерів 2025 року “першими справжніми аборигенами штучного інтелекту”. Молоді фахівці виросли в середовищі, де ШІ вже став повсякденним інструментом. Втім, початкове захоплення їхньою роботою швидко змінилося розчаруванням. 

“Ми хочемо критичного мислення, а не просто штучного інтелекту”, — зазначив фінансист.

За словами фінансиста, після детальної перевірки ідеї стажерів виявилися “тривожно поверхневими”. У результаті компанія скоротила кількість пропозицій для випускників STEM-напрямів (науки — Science, технологій — Technology, інженерії — Engineering, та математики — Mathematics) і почала більше звертати увагу на студентів гуманітарних спеціальностей.

Попри активне просування ШІ у фінансах, реальний ефект від технології поки виявився менш масштабним, ніж очікували в галузі. За даними опитування Nvidia, 89% фінансових керівників заявляють, що ШІ допомагає збільшувати доходи, а 73% вважають його “критично важливим” для майбутнього бізнесу. 

Однак інші дослідження демонструють значно стриманішу картину. Згідно з опитуванням бізнес-школи Judge при Кембриджському університеті, 76% великих фінансових компаній досі не можуть чітко оцінити реальну користь від впровадження ШІ. 

Лише 40% опитаних повідомили про зростання прибутків завдяки штучному інтелекту, тоді як 43% не побачили жодних змін. Також звіт City of London Corporation свідчить, що жінки, які працюють у сферах технологій та фінансових послуг, мають вищий ризик втрати роботи через ШІ та автоматизацію, ніж чоловіки.

Дослідження Judge також показало, що ШІ у фінансовій сфері переважно використовують для бек-офісних функцій, які не потребують взаємодії безпосередньо з клієнтами. Більшість компаній покладаються на зовнішні моделі, а найпопулярнішим постачальником залишається OpenAI.

Водночас побоювання регуляторів щодо ризиків ШІ лише посилюються. Серед головних загроз називають можливі кібератаки, “галюцинації” моделей, надмірну залежність від хмарних сервісів та ризик однотипної поведінки автоматизованих торгових систем. 

Тетт вважає, що головна проблема полягає не у самій технології, а в тому, як люди її використовують. На її думку, успіх компаній залежатиме від здатності поєднати знання ШІ з людським аналізом та критичним мисленням.

“Розумні машини не розгортаються автоматично ні на хороше, ні на погане. Людська стратегія має вирішальне значення”, — підсумовує Тетт.

Експерт Олексій Костенко стверджує, що розвиток штучного інтелекту є не загрозою, а стимулом для розвитку людського інтелекту, оскільки інтелектуальна праця не зникне, а зміниться. Згідно з даними Світового економічного форуму, автоматизація замінить 92 мільйони робочих місць, але створить 170 мільйонів нових — і ті, хто здатен генерувати нові ідеї, гіпотези й соціальні конструкції, стануть “білою кісткою” та привілейованим класом цивілізації.