Чи забере ШІ у вас роботу: сценарії, за якими світ готується до нової епохи праці
Штучний інтелект уже не просто допомагає писати тексти чи створювати зображення. Він поступово змінює ринок праці, а разом із ним наше уявлення про кар’єру. Поки одні прогнозують масове безробіття, інші шукають способи зробити технологічну революцію справедливою.
Більшість людей переконані, що розвиток штучного інтелекту призведе до масштабного скорочення робочих місць. Ці побоювання поділяють не лише пересічні громадяни, а й окремі керівники ШІ-компаній та політики.
Втім, історія технологічних революцій свідчить, що нові технології майже завжди створюють нові професії. Проблема в іншому — далеко не всі працівники встигають адаптуватися. Частина людей втрачає роботу та вже не повертається на ринок праці.
Саме тому сьогодні дедалі активніше обговорюють, як підготувати суспільство до нової економічної реальності. Деякі пропозиції мають цілком практичний вигляд, інші натомість — майже революційний. Але всі вони мають одну мету: зробити перехід до епохи штучного інтелекту менш болючим. Видання The Washington Post розповіло про п’ять найпомітніших ідей, які сьогодні обговорюють політики, економісти та керівники найтехнологічніших компаній.
Оподаткувати штучний інтелект
Одна з найгучніших ідей — змусити великі технологічні компанії та найбагатших бенефіціарів ШІ платити більше податків. Прихильники такого підходу вважають, що додаткові надходження можна спрямувати на соціальну підтримку людей, які втратили роботу, або ж зробити автоматизацію менш вигідною для бізнесу.
Основою цієї концепції стали дослідження нобелівського лауреата Дарона Аджемоглу. Він стверджує, що нинішня податкова система, зокрема США, фактично заохочує компанії замінювати людей технологіями. Якщо змінити правила гри, бізнесу стане вигідніше не звільняти працівників, а перенавчати їх і використовувати ШI як інструмент допомоги, а не заміни.
Прихильники цієї ідеї пропонують запровадити податок на дата-центри, які забезпечують роботу штучного інтелекту, а отримані кошти спрямувати на виплати з безробіття, медичне страхування та інші соціальні програми.
Схожі ідеї озвучувала також і компанія OpenAI. Дехто навіть пропонує зменшити податки для найманих працівників — таким чином компенсувати це більшим податковим навантаженням на тих, хто найбільше заробляє завдяки ШІ.
Однак критики нагадують, що будь-яке підвищення податків — це політично складний крок, який може негативно вплинути на економіку.
Посилити систему допомоги безробітним
Ще один сценарій — не винаходити нову систему, а модернізувати вже чинну. Прихильники пропонують збільшити розмір допомоги з безробіття, зробити її доступною для більшої кількості людей та допомогти працівникам легше змінювати професію.
Ребекка Діксон, керівниця National Employment Law Project, наголошує, що нинішні виплати часто недостатні, особливо якщо ШІ почне масово витісняти офісних працівників.
Також пропонується включити до системи підтримки тих, хто зараз часто залишається поза нею, як-от працівників із неповною зайнятістю, молодих спеціалістів та недавніх випускників.
Окрему увагу приділяють збиранню статистики. Краще відстеження того, які професії скорочуються, а які, навпаки, зростають завдяки ШІ, допоможе швидше реагувати на зміни.
Зробити працівників «несприйнятливими» до ШI
Освіта та перенавчання залишаються чи не найпопулярнішою відповіддю на виклики автоматизації. Ідея проста — якщо професія зникає, людина повинна мати можливість швидко здобути нову.
Експерти пропонують фінансувати програми перекваліфікації коштом держави чи бізнесу. Деякі навіть говорять про тимчасові компенсації для тих, хто змушений погодитися на менш оплачувану роботу під час зміни професії. Втім, універсального рецепта не існує.
Поняття «навчання» може означати як кількатижневий курс із використання ШІ, так і багаторічну перекваліфікацію. До того ж далеко не всі освітні програми демонструють реальні результати.
Поділитися прибутками від ШІ
А що, як штучний інтелект стане джерелом доходу для всіх — саме таку концепцію сьогодні активно обговорюють окремі політики. Хтось пропонує створити так званий «ШІ-дивіденд». Якщо ШІ-компанії отримуватимуть надприбутки, громадяни також повинні отримувати свою частку через акції, безпосередні виплати чи інші механізми.
Цікаво, що схожі ідеї можна знайти й у програмних документах OpenAI. А генеральний директор компанії ще кілька років тому говорив про необхідність перегляду податкової системи через майбутній вплив штучного інтелекту.
Інший варіант — якщо компанії, які скорочують працівників через ШІ, могли б добровільно спрямовувати 1% прибутку на їхнє перенавчання. Це не благодійність, а інвестиція у стабільність економіки.
Натомість противники цієї концепції нагадують, що вона ще не проходила реального випробування та не розв’язує проблему втрати робочих місць.
Нічого не змінювати
Є й ті, хто закликає не поспішати. Сьогодні ніхто не може достеменно сказати, наскільки масштабними будуть зміни на ринку праці. Прихильники такого підходу застерігають, що надто поспішні реформи та зміни можуть коштувати дорожче, ніж сама проблема.
Водночас багато економістів переконані, що навіть відносно невеликі хвилі скорочень можуть мати серйозні соціальні наслідки, тому готуватися потрібно вже зараз.
Світ поки що не має єдиної відповіді на запитання, як саме штучний інтелект змінить ринок праці. Очевидним залишається одне: ШІ уже стає не лише технологічним, а й соціальним викликом. І головне питання сьогодні звучить не «Чи замінить штучний інтелект людей?», а «Чи зможе суспільство підготувати людей до життя поруч із ним?»
Источник: tsn.ua