Чи може штучний інтелект змінити роботу мозку: відповідь учених

Тривале й неконтрольоване використання штучного інтелекту може змінювати когнітивні навички, соціальну поведінку та роботу окремих мозкових систем. Дослідники поки не говорять про доведений клінічний діагноз, але припускають, що в майбутньому може з’явитися поняття "ШІ мозок" — умовний синдром, пов’язаний із хронічним використанням ШІ.

Про це йдеться в матеріалі Psychology Today. Автор матеріалу, доктор медичних наук Грант Х. Беннер, зазначає, що ШІ вже має багато корисних застосувань, однак ранні дослідження також вказують на можливі негативні нейробіологічні та психосоціальні ефекти.

Одне з досліджень показало, що модель на основі GPT може прогнозувати, посилювати або пригнічувати активність мовних мереж мозку залежно від складності та новизни тексту. У короткостроковому вимірі це демонструє вплив ШІ на роботу мовних центрів, але вчені поки не знають, що може відбуватися за тривалого регулярного використання таких технологій.

Грант Х. Беннер порівнює потенційний ризик із "невикористаними м’язами". Так, якщо людина постійно передає частину мисленнєвих завдань алгоритмам, певні навички можуть слабшати. Водночас він наголошує, що це лише гіпотеза, яка потребує довгострокових досліджень.

Чим може бути небезпечне постійне делегування ШІ

У матеріалі описано кілька можливих механізмів впливу ШІ на людину. Один із них — когнітивне розвантаження. Це ситуація, коли людина дедалі частіше покладається на цифрового помічника замість власної пам’яті, аналізу чи мовлення.

Дослідження з використанням нейровізуалізації вже показували, що активність у деяких ділянках префронтальної кори може знижуватися, коли учасники передають частину завдань цифровому асистенту. Інші роботи виявляли зв’язок між використанням зовнішніх засобів пам’яті та особливостями білої речовини мозку. Водночас такі дані не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку.

Ще один ризик — поступова втрата професійних навичок і надмірна довіра до автоматизованих підказок. У медичних дослідженнях, зокрема серед радіологів, неправильні підказки ШІ помітно знижували точність діагностики навіть у досвідчених фахівців.

ШІ може впливати й на соціальні зв’язки

Окрема група ризиків пов’язана з емоційною залежністю від чатботів. У матеріалі автор згадує дослідження MIT/OpenAI, яке показало, що частіше використання ChatGPT може бути пов’язане з більшою самотністю, емоційною залежністю та меншою кількістю реальних соціальних контактів.

Автор наголошує, що ШІ може бути корисним для людей, які переживають ізоляцію. Однак заміна живого спілкування цифровими "компаньйонами" може послаблювати навички реальної прив’язаності та взаємодії з іншими людьми.

"Такі упередження, якщо їх не виправити, вони можуть призвести до проблемних спотворень у сприйнятті себе та інших, що призводить до потенційного зниження продуктивності та задоволення в робочому та професійному середовищі. Ми вже бачимо такі зміни завдяки соціальним мережам і переходу до онлайн-стосунків", — зазначив Беннер.

Чому потрібні довгі дослідження

Автор статті підкреслює, що нині немає достатньо даних, щоб стверджувати, що ШІ напряму "пошкоджує мозок" або вже формує окремий медичний діагноз. Для таких висновків потрібні довгострокові спостереження за великими групами людей.

Науковці пропонують створити системну дослідницьку програму, яка вивчатиме, як регулярне використання ШІ впливає на мозок, поведінку, професійні навички, пам’ять, соціальні зв’язки та психічне здоров’я.

Водночас він визнає, що ШІ має значний позитивний потенціал. Тому головне завдання досліджень — не відмовитися від технології, а зрозуміти, як користуватися нею так, щоб вона посилювала людські можливості, а не поступово замінювала базові навички.

Источник: trueua.info