Чи бути Києву «розумним» містом?

Останні роки в Києві все більше говорять про переваги впровадження сучасних smart-технологій в міську інфраструктуру та перетворення столиці в «розумне» місто. І хоча на останньому форумі Kyiv Smart City міська влада визнала, що Київ поки що не можна назвати по справжньому smart, тим не менше зроблено все ж чимало.

В рамках нещодавнього ELKO IT Trend Forum 2018 Юрій Назаров, директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації, розказав про деталі впровадження smart-технологій, Інтернету речей та інших технологічних інновацій в міську інфраструктуру, а також про те, які сервіси у скорому часі будуть доступні для киян.

Технологічна модель

Зараз у містах проживає близько 35% світового населення, яке створює майже 50% глобального ВВП. Але до 2050 року в містах буде проживати до 80% населення світу. Відбувається тотальна урбанізація, тому перед кожним великим мегаполісом стоїть завдання розв’язання міських проблем. І єдиний шлях зробити це якісно — через застосування новітніх технологій.

За прогнозами аналітиків, через 10-20 років на планеті буде нараховуватися приблизно 600 ключових міст, які будуть боротися за ресурси. Ці ресурси — освічені талановиті люди та технології.

У світі вже давно визначена типова 4-рівнева технологічна модель побудови ІТ-інфраструктури будь-якого міста. Саме така архітектура використовується і в Києві.

Перший найнижчий рівень — інфраструктурний, сюди входять комунікації, датацентри, засоби ідентифікації мешканців, тощо. Другий рівень — внутрішні комунікації. Це системи документообігу, облікові системи, внутрішній корпоративний портал та інше.

Третій рівень — системи комунікації з бізнесом та безпосередньо громадянами. Це різні сервіси, що дозволяють максимально автоматизувати відносини з жителями міста та відійти від безпосередньої взаємодії з чиновниками. І нарешті четвертий рівень, який виник лише нещодавно — Інтернет речей (IoT). По суті, це різноманітні сенсори, які дають можливість відстежувати життя у місті, ефективно реагувати на будь-які події, тощо.

З функціональної точки зору ІТ-рішення, що впроваджені в Києві, можна поділити на горизонтальні, що доступні для всіх, та вертикальні, які орієнтовані на певні галузі господарства. Наприклад, серед вертикальних можна виділити транспортну галузь (ІТ-системи забезпечують роботу електронного квитка для громадського транспорту), освіту (реєстр дітей та вчителів, запис у дитячий садочок), охорону здоров’я (запис до лікаря) та інше.

Київська влада сповідує сервісно-орієнтовану архітектуру, зазначив Юрій Назаров, надаючи при необхідності доступ до кожного рівня для бізнесу, громадян та стартапів.

Уніфікація ІТ-ресурсів

Наразі у багатьох  підрозділах міських служб все ще є власний «шматок» інфраструктури. Як правило, це своя невелика серверна кімната, інтернет-канал від певного провайдера, та співробітник, що це все обслуговує. Але для стабільного розвитку місто має уніфікувати ІТ-ресурси всіх своїх підрозділів.

Саме тому, в Києві створений спільний для всіх служб центр обробки даних. Всього їх в Києві — чотири, є основний датацентр на правому березі, допоміжний — на лівому, та резервні потужності у двох орендованих — «Парковому» та GigaCloud. Загальна кількість апаратних стійок дорівнює 24, кількість серверних юнітів — 1152, загальна потужність системи безперервного живлення — 320 кВт/годин. Юрій Назаров зауважив, що обслуговування одночасно в кількох ЦОДах необхідно для надійного резервування. Адже для деяких критичних систем, таких як електронний квиток, затримка навіть в 5 секунд є дуже небажаною. Хоча треба визнати, що таке багаторазове резервування призводить до додаткових витрат на ІТ.

Ще кілька років тому міська влада відмовилася від послуг інтернет-провайдерів і прийняла рішення будувати власну муніципальну мережеву інфраструктуру. Керівництво міста свідомо пішло на капітальні витрати для прокладання оптичних ліній в шахтах метро і далі по колодязях — безпосередньо до об’єкта. До того ж побудовано два типи мережі — опорна, що потрібна для забезпечення внутрішніх комунікацій, та сервісна, яка необхідна для таких ресурсомістких завдань як відеоспостереження та обробка даних з датчиків.

Та не тільки інфраструктурні ІТ-ресурси мають бути уніфіковані, те ж саме стосується і інформаційних систем. Перш за все, мова йде про всі основні реєстри ресурсів — реєстр землі, комунальної власності та мешканців. Без цього надання будь-яких сервісів неможливе. Тому міська влада створила єдину платформу керування містом Kyiv Smart city, яка являє собою набір реєстрів, облікові системи для їх ведення та сервіси доступу до них.

Також створено електронний кабінет, мета якого — надавати всі послуги з однієї точки при умові реєстрації та авторизації. Мешканець отримує можливість сплатити комунальні послуги, записатися до лікаря чи записати дитину у дитсадочок, проголосувати за проект громадського бюджету, тощо, говорить Юрій Назаров.

«Цікаво, що ми зараз запустили реєстр, де можна подивитися, хто мав доступ до ваших персональних даних. Також плануємо запустити в найближчий час електронний квиток та сервіс для батьків, де вони можуть подивитися, чим займаються їх діти у дитсадку».

Одна з основних ідей — надати доступ до даних, щоб ІТ-стартапи могли створювати свої сервіси. Тому побудована платформа великих даних на базі SAP Hana, куди постійно завантажуються дані, які доступні для стартаперів для побудови різноманітних рішень.

Напрямки розвитку сервісів

Спікер відзначив, що з точки зору надання сервісів Київ рухається значно швидше, ніж інші міста. В найближчий рік продовжиться розвиток міських бездротових мереж Wi-Fi — вже обладнано громадський транспорт та 11 локацій в місті, в основному — туристичні місця. Зараз влада проводить конкурс на Wi-Fi у метрополітені та планує його розвивати й далі.

«Попри 3G/4G, ми вважаємо, що безкоштовні бездротові мережі будуть актуальні ще років 10-15».

Увесь пасажирський транспорт та снігозбиральна техніка обладнані GPS-трекерами. Це дозволяє керувати рухом пасажирських засобів, визначати інтервалу руху. Слід зазначити, що доступ до GPS-даних надається всім розробникам мобільних додатків. Наприклад, сервіс EasyWay отримує ці дані постійно саме з міської системи.

Активно будується система відеоспостереження, вже встановлено біля 7 тисяч відеокамер, в основному формату FullHD та 4К. Серед них є роботизовані камери, що відстежують рух чи дозволяють розпізнати обличчя. Таким чином вони передають тільки метадані, що полегшує навантаження на мережеві канали.

Побудована мережа на 11 тисяч каналів та сховище на 36 ПБ. Така платформа дозволяє зберігати архів кілька місяців. Крім того, створена система відеоаналітики, що дає можливість розпізнавати номери, обличчя та інше.

Організовано загалом 20 моніторингових залів відеоспостереження, як для національної поліції, так і для міської державної адміністрації, де останні можуть спостерігати за процесом прибирання вулиць, ремонтом доріг та іншими роботами. Також в місті зараз активно встановлюють камери, що визначають швидкість транспортних засобів, габарити та розпізнають номерні знаки. В міській владі сподіваються, що це допоможе розв’язати проблему перевантаження транспортом.

Десь через 2 тижні мерія планує запустити разом з компаніями ELKO та  Ridango систему «Електронний квиток». Передбачається, що мешканці та гості міста отримають універсальний спосіб розрахуватися за проїзд за допомогою безконтактної картки, платіжної картки, QR-кода, та інших засобів. Зараз підходить до фінішу процес встановлення валідаторів в наземному транспорту та на станціях метро.

Інтернет речей

Юрій Назаров  також торкнувся питання впровадження технологій Інтернету речей. IoT — потужний тренд на Заході, хоча у нас поки що тільки починається рух в цьому напрямку. Влада активно працює над проектуванням кількох систем IoT: сигнального оповіщення, екологічного моніторингу, тощо.

«Вже наступного року ми плануємо встановити системи екологічного моніторингу. Для цього маємо побудувати базову комунікаційну інфраструктуру інтернету речей, з розрахунком, що до базової станції зможе під’єднатися будь-хто, щоб аналізувати зібрані дані».

Для більш швидкого розвитку в місті було створено Kyiv Smart City Hub та акселератор міських проектів, де влада допомагає інноваційному середовищу розробляти бізнес-рішення. Вже запущено 5 стартапів, їм наданий доступ до даних, до цифрової інфраструктури, до конкретного об’єкта. Є й адміністративна підтримка з боку мерії, адже без цього нереально щось впровадити.

Аналітична звітність

Звичайно ж, якісне керування мегаполісом неможливе без досконального аналізу усього, що відбувається в місті. Київська міська адміністрація запустила проект BI-системи для керівництва, що дає можливість дуже швидко і детально оцінити стан справ в місті. Мова йде про фінансові показники, рівень злочинності, динаміку розкриття кримінальних справ, ситуацію з громадським транспортом (скільки вийшло одиниць транспорту, який інтервал руху, чим викликані затримки). Також можна оцінити стан справ у комунальному господарстві — в яких будинках найчастіше ламаються ліфти, які споруди до сих пір без гарячого постачання, що відбувається з ремонтами водопостачання чи іншими ремонтними роботами.

Крім того, міська влада запускає новий сервіс для батьків, що дозволяє подивитися як діти навчаються і відпочивають. До того ж, оскільки тут є елементи втручання в приватне життя, в системі реалізована функція ретушування обличчя. Загальне завдання усіх подібних  систем — швидко надавати оперативну інформацію для Київської адміністрації та для розробників з ІТ-середовища, щоб останні могли створювати ще більше сервісів для жителів міста.

Слід зазначити, що впровадження будь-яких інтелектуальних технологій не замінить капітального ремонту комунальної інфраструктури. Мова йде як про заміну всіх зношених тепломереж, прокладених ще в радянські часи, так і більшості доріг, які хоч і ремонтуються, але, на жаль, дуже неякісно. Тому поки що, завдяки системам відеоспостереження та іншим інтелектуальним рішенням, мешканці міста лише можуть і надалі констатувати той факт, що місто страждає від заторів, постійних розривів теплотрас та масового паркування в заборонених місцях.